Вул. Вугільна, 1-3 – колишня синагога "Янкель Янцер Шуль"

ID: 569

Одна з небагатьох збережених синагог Львова, яка була чинною в радянські часи. До спотворень, пов’язаних з катаклізмами XX ст., була пишною сецесійною спорудою, що прикрашала забудову давньої площі Святого Теодора, яку від XIX ст. замешкували євpеї.

Історія

1840 рік – відкриття Талмуд-Тору хасиди нової течії "хідушим"
1842 рік – Якуб Ґлянцер (Jakób Glanzer) придбав ділянку
1844 рік – зведення синагоги
1882 рік – реконструкція зовнішніх сходів за проєктом Юзефа Енґеля (Józef Engel)
1912 році  перебудови Володимира Підгородецького (Podhorodeckі)
1888 рік  реконструкція сходів на жіночі галереї за проектом Мавриція Зільберштайна (Maurycy Silberstein)
1912 рік  реконструкція за проектом Володимира Підгородецького у сецесійному стилі
1919-1920 роки – відновлення після погрому 1918 року
1994-1995 роки – реставраційні роботи і пристосування під культурний центр


1840 року, на розі вулиць Закутної та Вугільної, хасиди нової течії "хідушим" відкрили громадську релігійну школу для хлопчиків Талмуд-Тору. Керівник громади, купець Якуб Ґлянцер (Jakób Glanzer) 1842 року придбав ділянку поруч з Талмуд-Торою і власним коштом побудував 1844 року синагогу. Споруда посіла наріжну парцелю кварталу, виходячи східним фасадом на вулицю Вугільну, а північним – на площу Св. Теодора. Її молитовний зал мав розміри 15,6 х 12 м. При його західній стіні було влаштовано два яруси жіночих галерей, до яких вели зовнішні дерев'яні сходи. Інтер'єр та екстер'єр цієї первісної синагоги були вирішені у класицистичному стилі. Суфіт молитовного залу вкривали розписи невідомого маляра.

Між 1882 і 1910 роками споруда декілька разів відновлювалась. Зокрема, 1882 року були реконструйовані застарілі зовнішні сходи за проектом Юзефа Енґеля (Józef Engel). Невдовзі, 1888 року вихід на жіночі галереї переробили за проектом Мавриція Зільберштайна (Maurycy Silberstein): ліквідовано зовнішні сходи та влаштовано внутрішні у добудованій сходовій клітці. На початку XX ст. синагога втратила свій осібний статус і опинилася під юрисдикцією міської юдейської громади. Перед I світовою війною вона разом з Талмуд-Торою зазнала ґрунтовної реконструкції за проектом 1912 року архітектора Володимира Підгородецького (Podhorodecki).

Під час листопадового погрому 1918 року, спрямованого супроти євреїв, які підтримали українську владу, вчиненого поляками після зайняття міста, синагога "Янкель Янцер Шуль" постраждала чи не найбільше. У 1919-1920 роках її було відновлено. Після проведених робіт синагога втратила стильову виразність. Зокрема капітелі пілястр на фасадах набрали спрощених форм. Можливо, що тоді була загладжена пишно декорована верхня частина фасадів.

Під час німецької окупації Львова у 1941-1944 роках споруду використовували як склад; з боку площі Теодора розрубали велику в'їзну браму для вантажівок. Відновлена після війни синагога була чинною до 1962 року. Під час "хрущовської відлиги" її відвідували представники дипломатичних місій Японії, Ізраїлю США. Після смерті останнього львівського рабина, Янкеля Ґурарі (Jankel Gurari), радянська влада синагогу закрила, а приміщення передала поліграфічному інституту. Пристосовуючи молитовний зал під спортивний, розібрали західні галереї, замалювали олійною фарбою розписи плафону та замурували нішу Тори у східній стіні.

1991 року синагогу повернули Товариству єврейської культури, яке використовує її як культурний центр. Будівельні роботи, які проводилися у 1994-1995 роках, внесли деякі зміни, зокрема, з боку подвір'я розібрали відкриті сходи при західній стіні, в молитовному залі закрили склоблоками галерею на третьому ярусі, влаштували підвісні стелі в партерових приміщеннях Талмуд-Тори, закривши первісне перекриття. У повоєнний час в пивницях синагоги було влаштовано мікву, що збереглася до наших днів, а на подвір’ї вимурували невеличку споруду для шохета, яку 1996 року переобладнали на лікарський кабінет.

Пов'язані історії

Архітектура

Після перебудови Володимира Підгородецького у 1912 році синагога стала репрезентативною сецесійною будівлею. Її фасади з виразною архітектурною пластикою завершував декорований фриз з карнизом і увінчував вишуканий аттик. Над Талмуд-Торою надбудовано ще один ярус, що дало змогу влаштувати від півдня два яруси жіночих галерей. Споруду прикрасили круглі вікна, влаштовані на видовжених півциркульних осях, які освітлювали великий молитовний зал та другі яруси жіночих галерей.

Споруда синагоги займає дві парцелі в забудові кварталу. В її північній частині розташований молитовний зал, в південній – синагогальні приміщення. Обидві рівновисокі частини вкриває спільний дах. Синагогальне призначення споруди підкреслює її архітектурне вирішення. П'ятиосьові північний і східний фасади вирізняються видовженими півциркульними вікнами з круглими над ними. Декоративною оздобою фасадів є коринтські капітелі пілястр. Принцип поєднання круглих вікон з видовженими півциркульними став характерним для львівських синагог. Триярусні синагогальні приміщення, як звичайно, мають вигляд мешкального будинку. В інтер'єрі молитовного залу збережено два яруси південних жіночих галерей.

Персоналії

Якуб Ґлянцер (Jakób Glanzer) – заможний купець, фундатор синагоги "Янкель Янцер Шуль"
Юзеф Енґель (Józef Engel) – львівський архітектор
Маврицій Зільберштайн (Maurycy Silberstein) – львівський архітектор
Володимир Підгородецький (Włodzimierz Podhorodecki) – львівський архітектор
Генрик Орлеан (Henryk Orlean) – львівський архітектор
Янкель Ґурарі (Jankel Gurari) – рабин синагоги "Янкель Янцер Шуль"

Організації

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/1434.
2. Каталог синагог. Вісник ін-ту "Укрзахідпроектрес­таврація". (Львів, 1998. – Ч. 9. С. 95-97)
Автор опису – Оксана Бойко
Редактори – Наталка Римська та Маркіян Прокопович