Офіційна назва — Будинок науки та культури Львівської залізниці, проте в локальній топоніміці прижилася інша назва будинку — "Рокс", адже тут діяв кінотеатр Roxy. Будівлю спроектував відомий варшавський архітектор Ромуальд Міллер, а споруджував львів'янин Генрик Заремба.

Оскільки від 1918 р. Міллер був начальником будівельного відділу Варшавської дирекції Польської державної залізниці, він спроектував будівлю Професійного товариства залізничників у Варшаві, а також реалізував проекти низки залізничних вокзалів — у Колі, Жирардові, Любліні (реконструкція), Прушкові, Ґдині, Ґродзіску Мазовецькому, Терезіні, Радзівілові, Александрові Куявському, Коніні (зруйнований). У своїх проектах — і у Львові, і в інших містах — архітектор часто використовував світлу цеглу.

Для спорудження клубу в 1929 р. Львів отримав готовий проект із Дирекції Польської державної залізниці у Варшаві. Ділянку обрали на місці давнього Городоцького цвинтаря, тому міський будівельний уряд зобов'язав архітектора співпрацювати з археологами, збирати усі знайдені під час робіт артефакти та передавати їх музейним працівникам. Також вимагалося внести зміни до первісних креслень з уваги на те, що вони не відповідали нормам Будівельного уставу Львова 1928 р. Вхід у будівлю вимагали розмістити з боку залізниці, відступити від цвинтаря на 6 м. Також була ідея включити до проекту басейн із роздягальнями та душовими кабінами.

Розпочате у 1930 р. будівництво йшло повільно й важко. У листопаді 1931 р. зламалася опора перекриття, під якою загинув один із робітників. Роботи було призупинено, Генрик Заремба давав пояснення в суді. Ситуацію ускладнило те, що будівничий водночас був свідком у ще одній справі — загадкового вбивства його доньки Ельжбети (т. зв. "Справа Ґорґонової"). Після виплати штрафів клуб добудували і здали в експлуатацію в 1937 р. Через відтермінування не вдалося реалізувати ідеї з басейном, але зданий об'єкт мав кінозал, гімнастичну залу, великий вестибюль з касою, двома гардеробами і магазином, чотири сходові клітки, залу зібрань, кімнату для гри в шахи, більярдну, бібліотеку та квартиру директора. 

Сьогодні в інтер'єрах практично нічого не збереглося із часів побудови, окрім функціонального призначення приміщень.