Вул. Драгоманова, 42 – Національний Музей у Львові ім. А. Шептицького
Колишня вілла професора геології Еміля гербу Абданк Дуніковського (з 1911 р. – будинок Національного музею у Львові; збудована у 1897–1898 рр. за проектом арх. Владислава Рауша). Історизм (необароко з елементами пізнього романтизму). Фасади пишно оздоблені. Цінний приклад віллової архітектури палацового типу з доби пізнього історизму. Від 1913 р. у будинку розміщені виставковий зал Національного музею, адміністративні приміщення, бібліотека.
Історія
Резиденція професора геології Еміля гербу Абданк Дуніковського (Emil Habdank Dunikowski) (1855–1924 рр.) побудована у 1897–1898 рр. за проектом архітектора Владислава Рауша (Władysław Rausz).
На початку ХХ ст. будинок придбав митрополит Андрей Шептицький, який розмістив у ньому колекції заснованого 1905 р. Церковного музею (згодом – Національного музею у Львові). Офіційне відкриття влаштованого у палаці Національного музею відбулося у 1913 р.
У міжвоєнний період за проектом архітектора Олександра Пежанського була здійснена прибудова до основного корпусу музею. Від 1905 до 1952 р. першим директором музею був відомий український історик мистецтва Іларіон Свєнціцький, на честь якого у 1996 на стіні палацу відкрито меморіальну дошку (ск. Емануїл Мисько).
Перед музеєм у 1998 р. встановлена скульптура "Селянин" авторства Григорія Крука. Тепер музей посідає одну з найбільших світових збірок творів українського мистецтва.
Пов'язані історії
Архітектура
Будівля розташована в центральній частині міста, на невисокому пагорбі. У глибині невеликого парку. Перед будинком влаштовано газони і алеї.
Будівля двоповерхова, цегляна, тинькована, в плані складної конфігурації. Стоїть на високому цоколі, обличкованому кам’яними плитами. Внутрішнє планування приміщень, в основному, анфіладного типу. З невеликого холу у східній частині будинку на другий поверх ведуть сходи, пишно декоровані різьбою. На першому поверсі розташована велика півкругла у плані зала, прикрашена панелями з білого мармуру, іонічними пілястрами та ліпним плафоном стелі.
Об'єм будинку підкреслюють дві наріжні вежі та еркер, завершені різними за формою куполами. Нижній ярус будинку оформлений рустом. Асиметричну композицію головного фасаду підкреслює лівий ризаліт з півкруглою у плані терасою та трикутним фронтоном на головній осі. На тимпані фронтону поміщена горельєфна композиція "Орфей". Фасади будинку пишно оздоблені ліпним декором та фігуративною скульптурою.
Пам'ятка – характерний приклад палацового будівництва пізнього історизму з елементами необароко та пізнього романтизму.
Пов'язані місця
Персоналії
Джерела
- Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/3414
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія "Історичні місця України". – Вид. 3-тє зі змінами. – Львів: Світ, 2006.
- Овсійчук В. А. Архітектурні пам'ятки Львова. – Львів, 1969. – С. 142.
- Orłowicz M. Przewodnik po Lwowie. – Lwów, 1925.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
