28 червня
1914 року у Львові відбулося масштабне відзначення 100-літнього ювілею з дня
народження Тараса Шевченка — "Шевченківський здвиг". Ця подія відбувалася
за участі українських парамілітарних організацій "Сокіл-Батько",
"Український Січовий Союз", спортивного товариства
"Україна" та пластунів. За задумом організаторів, ця подія мала бути
свідченням організаційної та фізичної готовності українців у Галичині до
майбутньої війни на тлі зростання україно-польського напруження. В анонсі
газети "Діло" від 15 червня 1914 року здвиг прирівнювався до античних
спортивних ігор; ця подія мала стати свідченням сили українського руху, його
готовності до боротьби і перемоги. Організаційний комітет закликав українців
Львова прикрасити вікна своїх помешкань синьо-жовтими стрічками та портретами
Тараса Шевченка, оскільки під час святкувань у Львові мали бути присутні не
лише делегати українських товариств краю, але й представники Буковини,
Наддніпрянської України, а також національних чеських і хорватських товариств
імперії, і слід було довести всім, що українці у Львові не є незначною
колонією, а займають поважне становище.
Напередодні
здвигу в різних містах краю, в тому числі у Львові, відбулися святкування
100-літнього ювілею від дня народження Тараса Шевченка. В межах цих заходів
проводилися концерти, урочисті походи українських товариств і організацій.
Учасники з'їзду, лояльні до австрійської влади, визначили російське
самодержавство як головного ворога українського визвольного руху, відзначивши в
цьому контексті важливість українських парамілітарних та спортивних організацій
в Галичині.
Маршрут
З "Українського
городу" учасники рушили вулицями Кадетською (сучасна Героїв Майдану), Коперника,
Словацького, 3 Травня (тепер Січових Стрільців), Ягайлонською (сучасна Гнатюка), Кароля Людвіка (західний бік проспекту
Свободи), Скарбківською (тепер Лесі Українки), Краківською, через площу Ринок —
на вулицю Галицьку, площу Галицьку, вулицю Академічну (тепер проспект Шевченка),
Мохнацького (Драгоманова), де навпроти Національного
Музею були встановлені і прикрашені зеленню погруддя Тараса Шевченка, тоді
вулицями Супінського (тепер Коцюбинського) і Зиблікєвича (тепер частина вулиці
Франка від початку Зеленої до початку Стрийської), на Стрийську.
В анонсі,
розміщеному в "Ділі" 24 червня 1914 року, організатори закликали
фотографів-аматорів заздалегідь зайняти місця на балконах, для того щоб
оптимально сфотографувати велику кількість людей. Похід очолювали голова
"Сокола-Батька" Іван Боберський та отаман "Українського Січового
Союзу" д-р Кирило Трильовський. На чолі процесії йшла колона
"Сокола-Батька" (першими рухалися піші учасники, за ними — кіннота),
далі (в такому ж порядку) пластуни та члени "УСС". Більшість
учасників походу були одягнуті в однострої своїх організацій, деякі керівники
організацій рухалися на конях, при цьому в козацькому одязі, з булавами і
пірначами. Загалом, як подає "Діло", в поході взяло участь 12303 особи.