Шевченківський сокільський здвиг 1914 року

ID: 23

28 червня 1914 року у Львові відбулося масштабне відзначення 100-літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка — "Шевченківський здвиг". За задумом організаторів, ця подія мала бути свідченням організаційної та фізичної готовності українців у Галичині до майбутньої війни на тлі зростання україно-польського напруження.

Пов'язані місця

Опис

Район Стрийського парку – стадіон товариства "Сокіл-Батько" (не існує)

Детальніше про місце
Опис

Вул. Драгоманова, 42 – Національний Музей у Львові ім. А. Шептицького

Детальніше про місце
Опис

Просп. Свободи

Детальніше про місце
Опис

Просп. Шевченка

Детальніше про місце

Історія

28 червня 1914 року у Львові відбулося масштабне відзначення 100-літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка — "Шевченківський здвиг". Ця подія відбувалася за участі українських парамілітарних організацій "Сокіл-Батько", "Український Січовий Союз", спортивного товариства "Україна" та пластунів. За задумом організаторів, ця подія мала бути свідченням організаційної та фізичної готовності українців у Галичині до майбутньої війни на тлі зростання україно-польського напруження. В анонсі газети "Діло" від 15 червня 1914 року здвиг прирівнювався до античних спортивних ігор; ця подія мала стати свідченням сили українського руху, його готовності до боротьби і перемоги. Організаційний комітет закликав українців Львова прикрасити вікна своїх помешкань синьо-жовтими стрічками та портретами Тараса Шевченка, оскільки під час святкувань у Львові мали бути присутні не лише делегати українських товариств краю, але й представники Буковини, Наддніпрянської України, а також національних чеських і хорватських товариств імперії, і слід було довести всім, що українці у Львові не є незначною колонією, а займають поважне становище.

Напередодні здвигу в різних містах краю, в тому числі у Львові, відбулися святкування 100-літнього ювілею від дня народження Тараса Шевченка. В межах цих заходів проводилися концерти, урочисті походи українських товариств і організацій. Учасники з'їзду, лояльні до австрійської влади, визначили російське самодержавство як головного ворога українського визвольного руху, відзначивши в цьому контексті важливість українських парамілітарних та спортивних організацій в Галичині.

 

Маршрут

З "Українського городу" учасники рушили вулицями Кадетською (сучасна Героїв Майдану), Коперника, Словацького, 3 Травня (тепер Січових Стрільців), Ягайлонською (сучасна Гнатюка),  Кароля Людвіка (західний бік проспекту Свободи), Скарбківською (тепер Лесі Українки), Краківською, через площу Ринок — на вулицю Галицьку, площу Галицьку, вулицю Академічну (тепер проспект Шевченка), Мохнацького (Драгоманова), де навпроти Національного Музею були встановлені і прикрашені зеленню погруддя Тараса Шевченка, тоді вулицями Супінського (тепер Коцюбинського) і Зиблікєвича (тепер частина вулиці Франка від початку Зеленої до початку Стрийської), на Стрийську.

В анонсі, розміщеному в "Ділі" 24 червня 1914 року, організатори закликали фотографів-аматорів заздалегідь зайняти місця на балконах, для того щоб оптимально сфотографувати велику кількість людей. Похід очолювали голова "Сокола-Батька" Іван Боберський та отаман "Українського Січового Союзу" д-р Кирило Трильовський. На чолі процесії йшла колона "Сокола-Батька" (першими рухалися піші учасники, за ними — кіннота), далі (в такому ж порядку) пластуни та члени "УСС". Більшість учасників походу були одягнуті в однострої своїх організацій, деякі керівники організацій рухалися на конях, при цьому в козацькому одязі, з булавами і пірначами. Загалом, як подає "Діло", в поході взяло участь 12303 особи.

Пов'язані історії

Персоналії

Іван Боберський — голова "Сокола-Батька".
Кирило Трильовський — отаман "Українського Січового Союзу".

Джерела

1. Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) 312/1/63:19
2. Діло, 1914, №130
3. Діло, 1914, 135
4. Діло, 1914, 136
5. Діло, 1914, 138
6. Діло, 1914, 139
7. Діло, 1914, 140
8. Діло, 1914, 141
9. Діло, 1914, 142
10. Товариш, 1914, №20
11. Товариш, 1914, №21
12. Володимир Кубійович (ред.), Енциклопедія українознавства, (Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954-1989)
13. Ярослав Ісаєвич, Микола Литвин, Феодосій Стеблій (ред.), Історія Львова, т. 2, (Львів: "Інститут українознавства ім. І. П. Крип'якевича НАНУ" – "Центр Європи", 2007), 559
14. Борис Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ–ХХ століття (Львів: Світ, 2001), 128
15. Богдан Якимович, "Гей, "Січ" іде, красен мак цвіте…" (Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000), 52.
 

Автор — Назар Кісь
Літературна редакторка — Юлія Павлишин