Вул. Академіка Богомольця, 08 – житловий будинок
Архітектура
Будинок розташований у рядовій забудові вул. Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця з плануванням, характерним для кам'яниць поч. ХХ ст. Споруджена з використанням сучасних матеріалів та конструкцій, з під'єднанням до мереж водопостачання та каналізації, а також електрики. Кам'яниця вирізняється своїми комунікаціями: парадна сходова клітка півеліптична у плані, освітлена світловим ліхтарем. Нетипово розташовані чорнові сходи – одразу ззаду парадних, мають бічне освітлення. У декоративному вирішенні будинку поєднуються риси геометричної та орнаментальної сецесії.
Будинок триповерховий, з підвалами. Мурований з цегли та отинькований. Підвали перекриті склепіннями системи Кляйна, міжповерхові – на металевих двотаврових балках, горищне – дерев'яне. Сходи та балкони – залізобетонні. Дах з дерев'яної кроквяно-стійкової конструкції, покритий пофарбованою бляхою. У декорі фасадів, сіней та сходової клітки використані майолікова плитка, ліпнина, вставки із фактурною поверхнею з тиньку, ковані металеві елементи.
У плані будинок П-подібний. Типово, вхідний портал провадить до невеликих сіней з кількома сходинками. Звідти – вхід до просторої сходової клітки, освітленої скляним ліхтарем у даху будинку. Сходи півовальні у плані, за ними розташовані чорнові сходи. Згідно оригінального проекту, на кожному поверсі розташовано по 3 квартири: чотири- і шестикімнатна з кухнями, санвузлами та службовими приміщеннями всередині, та одна двокімнатна, розміщена в офіцині (флігелі), вхід до якої – з подвір'я чи галереї (залежно від поверху). Подвір'я будинку об'єднується з подвір'ями сусідніх кам'яниць – №№ 11 і 9 на вул. Гулака-Артемовського та №7 на вул. Кльоновича – і є досить освітленим та озелененим.
Фасад шестиосьовий, симетрія порушена розміщенням вхідного порталу. Подібно до сусіднього будинку №6, загальна композиційна схема фасаду наближена до історизму: тридільний фасад із рустованим партером, з обох країв – симетричні пристінки, завершені аттиками. Всі вікна прямокутні, без обрамлень. Чотири центральні вікна 2-го поверху мають стилізовані сецесійні сандрики у формі ліпних кіл і рядка квадратних ліпних плиток із геометричним орнаментом. На 2-му поверсі розташований балкон, спільний для двох квартир, що підтримується масивними залізобетонними елементами, які є водночас і консолями, і елементами огородження. Зверху вікон 3-го поверху проходить фриз: з майолікової плитки синього кольору, що на пристінках продовжується ліпним декором із виступаючих горизонтальних смуг. Фасад увінчує карниз широкого виносу. Вертикальності композиції додають 2 сецесійні вінки з довгими ліпними стрічками.
Подекуди ще збереглася оригінальна віконна столярка: з двома вертикальними стулками та однією на 1/3 висоти вікна зверху, що членується вертикальними накладними профілями. Збережений світловий ліхтар над сходами, а також частково – вітражі у вікнах у стіні між сходовими клітками, виготовлені на поч. ХХ ст. у майстерні Леона Аппеля (Appel).Пов'язані місця
Персоналії
- Іван Левинський – Один з найвідоміших архітекторів Габсбурзького Львова, підприємець, один з найбільших роботодавців свого часу у місті. Його фірма була причетна до незліченних будівництв і реконструкцій по всьому Львову та краї. Викладач Вищої технічної школи, активний громадський діяч пов'язаний із українським народовецьким рухом. Фірма Левинського здійснювала проектування та будівництво будинку
- Давид Мазур – Фотограф, власник фотоательє у Львові. Тут Д. Мазур проживав до свого переїзду у Відень в 1914 р.
- Олег Лужницький – Фотограф. У цьому приміщенні з 1936 по 1939 рр. знаходився Фотографічний заклад Олега Лужницького.
- Леон Аппель – Купець, громадський діяч, графік, живописець-декоратор, вітражист, власник майстерні з виготовлення вітражів у Львові. При створенні будинку у 1907-1908 рр. була задіяна майстерня вітражів Аппеля, бюро якого тут і розташовувалося у 1906–1907 рр.
Адам Куртц (Adam Kurtz) – доктор, лікар, мешканець будинку у 1937
р.
Адольф
Лібман (Adolf Libman) – банкір, мешканець будинку у 1910–1913 рр.
Адольф Райс (Adolf Reiss) – асекураційний службовець,
мешканець будинку у 1913 р.
Альберт
Фрухтер (Albert Fruchter) – мешканець
будинку у 1913 р.
Андрій
Жук (Andrzej Żuk) – редактор, мешканець будинку у 1913 р.
Анна
Гадінґер (Anna Hadinger) – вдова
капітана, мешканка будинку у 1913 р.
Богуміл Малявський (Bogumił
Malawski) – практикант митниці, мешканець будинку у 1913 р.
В. П. Новосьолов (Новоселов) – мешканець будинку
у 1946 р.
Ванда Туркут (Wanda Turkut) – вдова, мешканка
будинку у 1910 р.
Владислав
Кульчицький (Władysław Kulczycki) – інженер,
мешканець будинку у 1910 р.
Генрик
Френкель (Henryk Fränkel) – директор фірми
"Шенкер і Спілка" ("Schenker
i Ska"), що займалася міжнародними транспортними перевезеннями,
мешканець будинку у 1937 р.
Євгенія
Цімельс (Eugenia Zimels) – вдова,
мешканка будинку у 1913 р.
З. Димітровський (Dymitrowski) – лікар-спеціаліст із внутрішніх хвороб, мешканець будинку у 1937
р.
Зиґмунт Реґенштрайф (Zygmunt
Regenstreif) – інженер, мешканець будинку у 1913 р.
Іда Кляйн (Ida z Kleinów) – співвласниця будинку.
ІзидорАуербах (Izydor Auerbach) – купець, мешканець будинку у 1913–1932 рр.
Ізраель Ельстер (Izrael Elster) – співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Йоахім Пешес (Joachim Pesches) – доктор, секретар
збору, мешканець будинку у 1913 р.
Казимир
Войнаровський (Kazimierz Wojnarowski) –
ювелір, мешканець будинку у 1913 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця ділянки.
Леа Ландау (Lea Landau) – доктор, лікар, мешканець будинку у 1932 р.
Леон Топф (Leon Topf) – співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Маврицій
Шефтлер (Maurycy Scheftler) – купець, мешканець будинку у 1913 р.
Максиміліан Бауман (Maksymilian Baumann) – службовець банку, мешканець будинку у 1913 р.
П. П. Чепурной (Чепурной) – мешканець будинку у 1940 р.
Саломон Ельстер (Sаlomon Elster) – співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Юзеф
Ґрюнфельд (Józef Grünfeld) – інспектор
торгівлі склом у Галичині та Буковині, мешканець будинку у 1910 р.
Юзеф Запрулкевич (Józef Zaprułkiewicz) – книгар, мешканець будинку №3 у 1914 р.
Юзеф Маєвський (Józef Majewski) – асекураційний
інспектор, мешканець будинку у 1913 р.
Юліуш Зільбербуш (Juliusz Silberbusch) – співвласник фотоательє "Фото-Ото" (1936–1938 рр.).
Якуб Фершляйзер (Jakób
Verschleiser) – співвласник будинку.
Інтерв'ю
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/128: 8, 10.
- Informator lwowski, 1932.
- Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa, 1914.
- Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005), 260-261.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nowa, 2001), 223.
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
- Spis abonentow sieci telefonicznej..., 1937.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa, Księga adresowa Małopołski (Lwów, Stanisławów, Tarnopól, Rocznik 1935/1936), 2.
- Жук Ігор, Львівська пам’ятка стилю модерн. Ансамбль вулиці Богомольця та його архітектор, "Жовтень", 1983, №12, 83-85.
Літературний редактор – Юлія Павлишин
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення