Кол. вул. Панська, 5 – житловий будинок

ID: 2431
Територія усієї забудови вул. Богомольця з кін. XVIII ст. до 1905 р. була єдиною ділянкою, позначеною конскр.№508 4/4, а з 1871 р. отримала адресу вул. Панська (суч. Франка), 5. У її центрі (на місці сучасного будинку на вул. Богомольця, 3) була розташована вілла у стилі класицизму – зразок характерної для XIX ст. резиденції середнього класу.

Історія

У XVI–XVIII ст. на цій території був розташований один із бастіонів четвертої лінії оборони міста. Після розбору фортифікацій з приходом австрійської влади тут утворилася велика за розміром ділянка, позначена пізніше конскр.№508 4/4 (з 1871 р., після введення сучасної системи адрес, це вул. Панська, 5; тепер – вул. Франка, 5).

Ще наприкінці XVIII ст. тут спорудили віллу чи невеликий приміський палац. Спочатку це була прямокутна будівля з невеличким ризалітом (пристінком) у центрі чільного фасаду (див. карту з останніх років 18 ст., карту 1802 р.). На парцелі також були розташовані: стайня з возівнею (у північній частині), дерев'яні господарські споруди, а також рядова фронтова кам'яниця, яка у 1870 р. відділена як окрема реальність №607 4/4 (ДАЛО 2/1/121:2). У цей час власником ділянки був лікар, др. Зиґмунт Ріґер (Rieger). У квітні цього року він здійснив одноповерхову прибудову з півночі вілли за проектом буд. Юзефа Відня (Wiedeń) (ДАЛО 2/1/121:1). Наступного року Ріґер також реконструював з пристосуванням під житло одноповерхову будівлю стайні та возівні, яка була розташована на півночі ділянки та прилягала до будівлі на сусідній ділянці №509 4/4 (вул. Пекарська, 2) власності Пелаґії Трухлінської (Truchlińska)). Проект виконав міський буд. Войцех Гаар (Haar) (ДАЛО 2/1/121:11).

У 1872 р. власницею ділянки стала Вікторія з Льодинських Бохдан (z Lodyńskich Bochdanowa). Цього ж року вона перебудувала паркан з боку вул. Панської на новий із мурованими цегляними стовпами і металевими штахетами, а одразу біля брами постає будинок для сторожа (ДАЛО 2/1/121: 27, 43). У 1875 р. Вікторія Бохдан надбудовує 2-й поверх над двома приміщеннями вілли з північного боку. Проект виконав буд. Едмунд Кьолер (Köhler) (ДАЛО 2/1/121:88). Роком раніше Кьолер також придбав у Вікторії Бохдан південно-західну частину її ділянки з метою побудувати тут власну кам'яницю, однак ці плани не були реалізовані (ДАЛО 2/1/121: 71, 74).

У 1879 р. фотограф Петро Мечковський (Mieczkowski), за погодженням з власницею, прибудовує з північного боку вілли одноповерховий павільйон власного фотоательє (ДАЛО 2/1/121:92). Одночасно Вікторія Бохдан добудовує до вілли приміщення з південного боку, де розміщуються кухні, туалети, а також, ймовірно, і помешкання для слуг. Прибудова мала окремий вхід (ДАЛО 2/1/121: 104, 106). Фотоательє Петра Мечковського містилося у будівлі до 1887 р., а в 1897–1905 рр. його власником був фотограф Давид Мазур (Mazur).

У 1888 р. власницею ділянки стала Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska), ймовірно, дочка і спадкоємиця Вікторії Бохдан (ДАЛО 2/1/121:112). У 1899–1901 рр. частину приміщень будинку винаймала Антоніна з Мілковських Ґавронська (z Miłkowskich Gawrońska) для своєї приватної школи для дівчат (Księga adresowa, 1900).

У 1903 р. Клементина Вітославська стає ініціаторкою відкриття нової вулиці (ДАЛО 2/1/121: 113, 117). Проект розробляє Іван Левинський, знаний львівський архітектор і підприємець, власник будівельної фірми. У 1905 р. всі розташовані на ділянці будівлі були розібрані, а новоутворені ділянки згодом розпродані для побудови нових рядових кам'яниць.

Пов'язані історії

Архітектура

Будівля вілли (палацу) була спочатку прямокутною, двоповерховою, з невеликим ризалітом (пристінком) у центрі чільного фасаду. Була вирішена в класицистичному стилі, фасади – симетричні, зі стриманим декором. Накритий будинок був шатровим дахом. На кресленнях проектів добудов у 1870-х – 1880-х рр. видно прямокутні вікна вілли із профільованими обрамленнями; тягу, що розділяє площину стін партеру та вищого поверху; пологий дах з бляшаною покрівлею. Будинок мав поздовжні та поперечні несучі стіни, муровані з цегли, планування було анфіладним, а кімнати були розташовані у два поздовжні ряди. Дві добудови (1875-го і 1885-го), які розширили будинок з півночі та з півдня, цілком повторювали його існуючий стиль, але вирізнялися тим, що відступали від фасаду центральної частини на товщину однієї цегли, а також мали нижчий 2-й поверх, а отже й дах. Їхні вікна шириною близько 1,8 м були або три-, або чотиридільні, декорувалися такими самими обрамленнями, як і вікна старішої частини будинку.

У 1879 р. до вілли прибудований павільйон фотоательє. Він розмістився з північного боку та мав окремий вхід. Це була одноповерхова Г-подібна в плані споруда габаритами близько 8,3х14 м. Вона містила 4 кімнати: більшу при вході, меншу збоку неї, позаду них розміщувалося просторе приміщення фотостудії і невелика фотолабораторія. Це була модерна будівля, збудована з використанням сучасних матеріалів і конструкцій. Більша частина північного фасаду, якого не було видно з вулиці, була заскленою (довжина вікна – близько 6 м). Натомість чільний (західний) фасад ательє був вирішений у консервативних формах історизму, щоб не виділятися з оточуючої забудови. Його аттик приховував дах зі світловим ліхтарем. Цей фасад був симетричним, з порталом у центрі та вікнами обабіч. По краях декорувався пілястрами тосканського ордеру на п'єдесталах. Над вінцевим карнизом будівлі розміщувався аттик з назвою фотоательє. Вікна і двері прямокутні, з профільованими обрамленнями та лінійними сандриками.

У XVIII–XIX ст. рельєф на території всієї забудови вул. Богомольця значно відрізнявся від сучасного, зберігаючи яскраві сліди існування тут раніше бастіону. При проектуванні нової вулиці у 1903 р. арх. Іван Левинський накреслив поздовжній розріз по рельєфу. З боку вул. Панської (Франка) перепад між ділянкою і хідником вулиці становив 0,5 м. Далі територія перед віллою і трохи ззаду неї злегка піднімалася. Останні 24 м із загальних 116-ти, де розміщувався сад, мали досить крутий підйом, а потім різкий спад на 3,2 м до рівня вул. Кльоновича.

Огорожа з боку вул. Панської служила і підпірною стінкою. У 1872 р. влаштовано новий паркан на місці старого. Він був симетричний, з шістьма отинькованими цегляними стовпами і металевими штахетами. У центрі – широка в'їзна брама, а по боках – 2 хвіртки. Таке парадне вирішення огорожі свідчить про палацовий характер вілли. Цього ж року при вході на ділянку зведено невеличкий одноповерховий будинок для сторожа: прямокутний у плані, накритий двосхилим бляшаним дахом, з двома приміщеннями всередині, які мали пічне опалення. Фасади декоровані в стилістиці історизму: вікна фланковані пілястрами з коринфськими капітелями, що підтримували лінійні сандрики з невеликими акротеріями.

Загалом уся ділянка мала репрезентативний характер, типовий для XIX ст. По центру території перед віллою була розміщена велика кругла клумба, а ззаду будинку був розпланований регулярний сад. Подалі, з південного боку, була розташована дерев'яна господарська споруда. З півночі ділянки була розміщена будівля стайні та возівні, яка з північного боку прилягала до аналогічної споруди на сусідній ділянці, де тепер кам'яниця на вул. Пекарській, 4, а на заході (з 1870 р.) межувала з ділянкою №607 4/4 (кол. вул. Панська, 3). Це була проста одноповерхова мурована будівля, прямокутна у плані, габаритами близько 30х7,5 м, з односхилим дахом. У 1870 р. її реконструйовано з пристосуванням під житло – в ній влаштовано 3 помешкання, при цьому збережено існуючий дах. Чільний фасад став восьмиосьовим, несиметричним. Залежно від розміру кімнат різнився розмір вікон: половина з них – з 12-тафлевою столяркою, половина – з 8-тафлевою. Така конструкція і засклення характерні для класицизму і загалом періоду кін. XVIII – сер. XIX ст. Для освітлення передпокоїв вхідні двері мали верхні та бічні світлики. У даху були 2 півциркульні люкарни.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Академіка Богомольця, 03 – житловий будинок

Перейти до повного опису

Персоналії

Антоніна з Мілковських Ґавронська (Antonina z Miełkowskich Gawrońska) – директорка приватної школи для дівчат.
Вікторія з Льодинських Бохдан (Wiktoria z Lodyńskich Bochdanowa) – власниця реальності №508 4/4.
Войцех Гаар (Wojciech Haar) – міський будівничий.
Давид Мазур (Dawid Mazur) – фотограф, власник фотоательє.
Едмунд Кьолер (Edmund Köhler) – міський будівничий.
Зиґмунт Ріґер (Zygmunt Rieger) – лікар, власник реальності №508 4/4.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця реальності №508 4/4.
Пелаґія Трухлінська (Pelagia Truchlińska) – власниця сусіднього будинку на вул. Пекарській, 4.
Петро Мечковський (Piotr Mieczkowski)фотограф, власник фотоательє.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/121.
  2. Księga adresowa królewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwów: Wydawca i właściciel Franciszek Reichman, z drukarni W. A. Szyjkowskiego, 1900).
Автор опису – Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин