Вул. Академіка Богомольця, 02 – житловий будинок
Історія
Парцеля, на якій розміщений будинок, утворилася на поч. 1870-х рр., коли Кароль Ганке (Hanke) придбав частину ділянки №508 4/4. Її площа займала 700 3' кв. сажні (близько 252 м2), ділянку позначено конскр.№623 4/4. У 1874 р. він збудував тут мурований триповерховий будинок, який прилягав з півдня до сусіднього будинку №9 на вул. Панській (вул. Франка, 11). Це була типова чиншова кам'яниця у стилі неоренесансу.
1877 р. у будинку сталася пожежа, однак вона не спричинила значних руйнувань. Під час інспекції було виявлено, що у будинку на випадок пожежі немає жодних пристосувань, тому Кароля Ганке змусили встановити: 2 кочерги, 4 пожежні відра (конопляні або шкіряні), 2 драбини, 1 діжку об'ємом 4 відра, 1 ліхтар зі свічками (ДАЛО 2/1/122:15-).
1889 р. Кароль Ганке продав ділянку з будинком Ернесту Тілю (Till). Контракт купівлі продажу укладено 2 квітня цього ж року. У липні 1892 р. було влаштовано каналізаційний колодязь та приєднано будинок до новозбудованих каналізаційних мереж на вул. Франка.
1895 р. власницями будинку (порівну) були Марія з Шиповських Розвадовська (z Szypowskich Rozwadowska) та Ружа Сея (Seja), а 1897 р. остання стає єдиною власницею. 1902 р. комісією було стверджено, що дерев'яний балкон 2-го поверху на чільному фасаді надто понищений, з перекошеними консолями, і тому власницю змушують його відремонтувати.
У квітні 1907 р. нова власниця реальності Марія Сабатовська (Sabatowska) просить про дозвіл на розбір старої кам'яниці. Згодом був затверджений проект нового будинку за проектом арх. Казимира Жечицького (Rzeczycki). У лютому 1908 р. через внесені зміни до будинку затверджено додаткові креслення, зокрема замість деяких дерев'яних перегородок поставлено муровані стінки, дещо змінено планування туалетів. Дозвіл на заселення будинку наданий у жовтні того ж року.
Як відомо з львівських адресних книг, у будинку у 1910-х рр. були розміщені такі офіси: фірми "Оренштайн і Коппель", яка займалася будівництвом електричних колій; Гінекологічного товариства (лікар Броніслав Скалковський (Skalkowski)). У 1930-х рр. тут також була розташована лабораторія лікарських аналізів д-рів Геллера та Еплера, пізніше д-рів Еплера та Льовенбека (Informator, 1932; Spis, 1937).
Сьогодні будинок залишається переважно житловим. Частину приміщень займають Почесне консульство Канади в Україні, Львівське комунальне підприємство №505, а також магазин художніх товарів.Пов'язані історії
Архітектура
Будинок розташований на розі вул. Франка та Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця, споруджена у 1907–1908 рр. за проектом арх. Казимира Жечицького. Зважаючи на раціоналістичний підхід при його проектуванні, застосування залізобетонних конструкцій, асиметричність, мінімалістичне використання декору (переважно спрощених готизуючих елементів), стиль будинку можна визначити як ранній модернізм.
Будинок чотириповерховий, з підвалами та високим шатровим дахом, який сьогодні покритий гофрованим металом. Оригінальна покрівля була з дахівки. Стіни муровані з цегли, фасади отиньковані. Для віконних перемичок застосований залізобетон, завдяки чому вікна досить широкі.
У плані будинок має складну конфігурацію, пов'язану з нерегулярною, видовженою вздовж вул. Богомольця ділянкою, яка свого часу відділилася від більшої (раніше місце цієї та сусідньої кам'яниць на вул. Франка, 9 займав один будинок). Головний вхід розміщений на північному фасаді, звідки можна потрапити до невеликих сіней, а звідти до просторої сходової клітки. За оригінальним проектом на кожному поверсі було розміщено по 2 квартири: одна шести-, інша трикімнатна. Внаслідок вузькості ділянки всі житлові кімнати мають вікна на вулицю, з подвір'я освітлюються виключно допоміжні приміщення: передпокої, коридори, кухні, сходові клітки.
Вуличні фасади цілковито асиметричні та позбавлені типового для історизму ордерного декору. Вся площина фасадів оформлена імітацією мурування з різновеликих кам'яних блоків, виконаною у тиньку. Головними акцентами є зрізаний наріжник з балконами і невеликим аттиком та 3 по-різному вирішені еркери. На фасаді з боку вул. Франка еркер лучкової форми в плані має різні за висотою вікна. Подібний, але тригранний еркер є на північному фасаді, з двома балконами на 2-му поверсі. Інший – прямокутний в плані, на масивних спарованих кронштейнах. Це, а також масивні кронштейни, трикутні причілки, дахові вікна у формі, що імітує бійниці для стрільби з лука, – все це стилізація елементів середньовічної архітектури. Вікна на еркерах почленовані горизонтальними, а деякі й вертикальними імпостами – подібний підхід був характерним для вікон житлових будівель у пізньому середньовіччі. Всі вони вирішені без жодних обрамлень, тільки деякі з них мають лінійні сандрики з гіперболізованими дентикулами. Завершені фасади такої ж форми вінцевим карнизом.
Будинок зазнав неодноразових перепланувань, замінені більшість вікон, вистрій інтер'єру сходової клітки та покрівля даху.Пов'язані місця
Персоналії
Альбін
Солецький (Albin Solecki) – власник кам’яниці на вул. Панській, 7 (суч. вул.
І. Франка, 9).
Анджей
Шелест (Andrzej Szelest) – власник майстерні та
складу чоловічого і жіночого взуття (1910).
Бернард Гауснер (Bernard Hausner) – доктор,
професор гімназії, мешканець будинку (1913 р.).
Броніслав
Скалковський (Bronisław Skalkowski) – лікар, спеціаліст жіночих
хвороб, мав
приймальню у будинку в 1913 р.
Д. М. Герцґарт – лікар-дантист, мешканець будинку у 1940 р.
Ернест Тіль (Ernest Till) – власник попереднього будинку.
З. Лінк-Алексевич (Link-Aleksiewicz) – лікар,
мешканець будинку (1932).
Зиґмунт
Гальбер (Zygmunt Halber) – власник
хімічно-промислового закладу, спілки з обм. відпов. "Легеракс"
(Informator, 1932).
Казимир Жечицький (Kazimierz Rzeczycki) – архітектор, автор проекту існуючого будинку.
Кароль Ганке (Karol Hanke) – власник попереднього будинку.
Леон
Шнайдер (Leon Schneider) – інженер, мешканець будинку (1913).
М. А. Ґольд – мешканець
будинку у 1946 р.
М. Гуґет Бетковська (M.
Huget Betkowska)
– кравчиня, яка мала в будинку майстерню (1913).
Мар’ян Плеховський (Marjan Plechowski) –
адвокат, мешканець будинку у 1932 р.
Марія з Шиповських Розвадовська (Maria z Szypowskich Rozwadowska) – власниця попереднього будинку.
Марія Сабатовська (Maria Sabatowska) – лікарка, дружина Антона Сабатовського,
співвласниця будинку.
О. А.
Шорр – лікар, мешканець будинку у 1940 р.
Олександр Моравський (Aleksander Morawski) –
адвокат, мешканець будинку (1913).
Роман Лещинський (Roman Leszczyński) – лікар,
мешканець будинку (1910).
Ружа Сея (Róża Seja) – власниця попереднього будинку.
С. І. Нєрославський (Нерославский) – мешканець
будинку у 1946 р.
С. М. Мосiн (Мосин) – мешканець будинку у
1946 р.
Станіслав
Штенцель (Stanisław Stenzel) – інженер, мешканець будинку у
1913 р.
Тадеуш
Стобецький (Tadeusz Stobiecki) – інженер, хімік,
мешканець будинку у 1935–1936 рр.
Юзеф Зельцер (Józef Selzer) – лікар,
спеціаліст з внутрішніх хвороб, мешканець будинку (1910).
Юліан Соломович (Julian
Solomowicz) – лікар-невропатолог, мав приймальню у будинку (1910).
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/122.
- Ksiega Adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1913).
- Księga adresowa Małopołski, Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935/1936), 2.
- Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warszawa: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005), 258-260.
- Mączyński Franciszek, Najnowszy Lwów, Architekt, "Miesięcznik poświęcony architekturze, budownictwu i przemysłowi artystycznemu", 1908, Zeszyt 9, 91-97.
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1872).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1889).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
- Spis abonentow sieci telefonicznej..., 1937.
Літературний редактор – Юлія Павлишин
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
