Вул. Академіка Богомольця, 10 – житловий будинок ID: 50

Чотириповерховий (первісно — триповерховий) наріжний житловий будинок споруджений у 1907–1908 роках за проектом Юліана Цибульського для адвоката Альфреда Зґурського і його дружини Марії. Це колишній чиншовий будинок у стилі, що поєднує елементи історизму та орнаментальної сецесії. Сьогодні використовується як житловий.

Історія

Ділянка цього будинку виникла у 1904 році, коли було прокладено вулицю Богомольця (тоді Адама Асника) та розпарцельовано під забудову територію давньої вілли та садів, які тут були розташовані (давня адреса вулиця Панська, 5 або конскрипційний №508 4/4). Власницею останньої була Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska).

Ділянку, на якій пізніше розмістився будинок, у 1907 році викупив адвокат Альфред Зґурський (Zgórski) разом із дружиною Марією. Згодом ділянка отримала новий конскрипційний №975 4/4. Проект їхньої кам'яниці розробив архітектор Юліан Цибульський (Cybulski). Дозвіл на будівництво був наданий магістратом у липні 1907 року (ДАЛО 2/1/130:12). Від часу завершення будівництва і принаймні до 1922 року було заборонено використання трьох приміщень в сутеренах (цоколі), і навіть у 1922 році, коли власником будинку був др. Юзеф Зельцер (Selzer) (ДАЛО 2/1/130:15). Цього року він продав кам'яницю Юзефу і Ружі Стриєрам (Stryjer) (ДАЛО 2/1/130:16).

У 1928 році власники вирішили надбудувати 4-й поверх (ДАЛО 2/1/130: 17-21). Проект виконав архітектор Генрик Орлеан (Orlean). У проекті було застосовано плоскі залізобетонні перекриття системи Вайса (Weissa). Будівництво завершилося на початку наступного року. У січні 1929 році надано дозвіл на використання приміщень, з умовою замурування несанкціонованих дверей між туалетом і кухнею у квартирі праворуч від сходів на 4-му поверсі (ДАЛО 2/1/130: 29-30).

У 1930-х роках у цьому будинку був розташований електромеханічний заклад "Мікрон" i фабрика паперових виробів "Рапід-Мілль". Сьогодні (2014) будинок використовується як житловий.

Архітектура

Будинок розташований на розі вулиць Богомольця та Кльоновича. Це колишня чиншова кам'яниця, характерна для I десятиліття ХХ століття, коли будинки одразу проектувалися під'єднаними до мереж водопостачання та каналізації, а також електрики. Внаслідок невеликого розміру ділянки, складається лише з фронтового корпусу і не має офіцин (флігелів). Житлові та підсобні приміщення розмежовані — перші орієнтовані на вулицю, другі — на подвір'я або не мають природного освітлення. Вертикальні комунікації влаштовані подібно до будинку №8: чорнові сходи розташовані безпосередньо позаду парадних, таким чином утворюючи ризаліт у подвір'ї, при цьому в обох влаштоване бічне освітлення. Загалом вирішений аналогічно з розташованим навпроти будинком №15, разом ці кам'яниці створюють плавний перехід між архітектурою двох вулиць — традиційним історизмом на вул. Кльоновича і модерною сецесією на вулиці Богомольця.

Будинок чотириповерховий, з підвалами. Мурований з цегли та отинькований, з перекриттями системи Кляйна у підвалах та залізобетонними міжповерховими. Двосхилий дах кроквяно-стійкової конструкції — з пофарбованою бляшаною покрівлею.

Утворює досить освітлене та озеленене спільне подвір'я разом із будинками на Кльоновича, 7, Гулака-Артемовського, 9 та 11, а також Богомольця, 8. Головний вхід розташований з північного фасаду. Згідно первісного проекту, на кожному поверсі були розташовані по 2 квартири: одна п'яти-, інша трикімнатна. Всі підсобні приміщення розташовані всередині квартир: кухні з комірками та кімнатками слуг поруч, туалети і ванни. Службовий вхід до кухонь та окремих туалетів — через чорнові сходи та невеликі галереї.

В об'ємно-просторовому вирішенні будинку домінує наріжник із зрізаним кутом, підкреслений еркером. Фасади асиметричні. Стилістика — стримана, поєднує елементи неокласицизму і сецесії. Рустований партер відділений міжповерховою тягою. 2-й — 3-й поверхи почленовані рустованими лізенами, з ліпними вінками угорі. Вікна мають профільовані обрамлення та лінійні сандрики. Балкони на східному фасаді підтримуються кронштейнами, прикрашеними сецесійною ліпниною, проте ковані огорожі — неокласицистичні з характерними вінками. 4-й поверх, добудований під час реконструкції у міжвоєнний період, за стилістикою не відрізняється від нижчої частини будинку. Сецесійне вирішення має металева дверна столярка головного порталу.

Згідно проекту, будинок передбачався значно більше декорованим у стилі орнаментальної сецесії, однак цей задум не реалізували. Загалом, зважаючи на перебудову 1928 році і подальші перепланування, зовнішній вигляд будинку змінився мало. Винятком є вікна, переважна більшість яких сьогодні замінені на пластикові.

Люди

А. І. Усс — мешканець будинку у 1940 р.
Альфред Зґурський Котвіч(Alfred Zgórski) — адвокат, співвласник кам'яниці, мешканець будинку у 1910 р.
Амелія Бабська (Amelia Babska) — підприємець, мешканка будинку у 1913 р.
Артур Тілль (Artur Till) — доктор, адвокат, мешканець будинку у 1910 р.
Генрик Орлеан (Henryk Orlean) — архітектор, автор проекту реконструкції будинку.
Едвард Завідовський (Edward Zawidowski) — майор у відставці, мешканець будинку у 1913 р.
Єжи Ґжедзельський (Jerży Gżedzelski) — лікар-окуліст, мешканець будинку у 1932 р.
Зиґфрiд Буксдорф (Zygfried Buksdorf) — мешканець будинку у 1937–1940 рр.
І. М. Порецький (Порецкий И. М.) — мешканець будинку у 1946 р.
Кароль Ґотфрід (Karol Gottfried) — директор товариства, мешканець будинку у 1913 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) — власниця ділянки.
Марек Сокаль (Marek Sokal) — адвокатський кандидат, мешканець будинку у 1910 р.
Марія Зґурська (Maria Zgórska) — співвласниця будинку.
Мейлех Розенбуш (Meilech Rosenbusch) — підприємець, власник кав'ярні, мешканець будинку у 1910 р.
Ружа Стриєр (Róża Stryjer) — співвласниця будинку.
Станіслав Заґурський (Stanisław Zagórski) — доктор, адвокат, мешканець будинку у 1910-му, 1913 рр.
Т. Верещицький(Wereszczycki) — інженер, власник електромеханічного закладу "Мікрон", мешканець будинку у 1932 р.
Юзеф Зельцер (Józef Selzer) — доктор, власник будинку у 1922 р.
Юзеф Стриєр (Józef Stryjer) — співвласник будинку.
Юліан Кароль Цибульський (Julian Karol Cybulski) — архітектор, автор проекту будинку.
Юлія Аґопсович (Julia Agopsowicz) — власниця реальності, мешканка будинку у 1910 р.
Якуб Райґродзький (Jakób Rajgrodzki) — доктор, мешканець будинку у 1932 р.
Януш Ясінський (Janusz Jasiński) — доктор, мешканець будинку 1932–1937.

Інтерв'ю

Джерела