Пані Ада

05/08/2009
ID: 9

Проживає у Львові на вул. Академіка Богомольця, 10 з 1980 р. Оповідачка розповідає про отримання квартири у будинку № 10 на вул. Академіка Богомольця, попередніх власників. Основний акцент інтерв’ю зроблений на описі квартири на момент переїзду, її переплануванні, демонтажі підйомного пристрою на балконі зі сторони дворику, а також переплануваннях у квартирах будинку загалом. Згадується про сусідів по будинку і жителів вулиці, подана характеристика змін, що їх зазнала вул. Академіка Богомольця.

Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.
    Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.

    Будинок № 10 на вул. Академіка Богомольця

    Отримання квартири:

    …народилася на Східній Україні в Сумській області, місто Ромни… Жили ми спочатку на Ленінградській вулиці…, це район Привокзальної. А у 1980 р. ми переїхали сюди, в цей будинок… По обміну і дуже великому обміну, восьмикратний, здається… Дуже складний був обмін. Дуже складний, дуже тяжко було знайти щось таке, щоб нам підходило…

    Попередні власники:

    Тут жило дві сім’ї, тобто в минулому вони були чоловік і жінка, потім вони розвелися і в цій саме кімнаті, де ми сидимо жила мама з сином, а в тій кімнаті, наступній, жили бувший її чоловік зі своєю мамою, потім мама, очевидно, померла і фактично, я так розумію, він жив сам… Обмін ми робили фактично з господинею, він тільки там підписував щось…

    Перепланування:

    Взагалі квартира мала…, так по колу можна було йти, ми зробили перебудування, так нам підійшло більше, менше протягів було… Сказати точно, що було до нас важко…, ми так думаємо, що це була одна квартира і те, що говорили люди-старожили, що фактично тут, цей будинок був ідентичний (будинку 15) навпроти, у якому не було добудови четвертого поверху, в тому будинку, в нас добудували чомусь четвертий поверх. Потім тут було дуже багато сімей, жила одна жінка, тобто на цьому поверсі. Так виглядало для нас, що центральні двері були в те помешкання (центральне на сходовій клітці), а тут вже добудовували якісь двері. Тут, що цікаве залишки лишилися балкону, балкони є, які в двір виходять, там напевне було таке пристосування для того, щоб піднімати очевидно для опалення напевне вугіллям чи дровами це палилося і підйомник такий був, а може для того, щоб сміття викидати… І, коли ми робили ремонт, то нам прийшлось обрізати то. Безумовно кожен хто робив ремонт, робив перебудову на свій смак, на своє бачення, на свої потреби, в тому числі і ми, а саме – це, коли ми переїхали, тут не було ванни, ні була ванна, зараз це не ванна, а душова кімната, але по тому, як робився ремонт, то ванна була в зовсім іншому місці – в тій маленькій кімнаті. А взагалі так виглядало. Що вони навіть не користувалися тою кімнатою, яка в нас зараз є фактично невеличким кабінетом…

    Речі від попередніх мешканців:

    Нічого не залишилося… …в дуже поганому стані (була квартира після переїзду), прийшлось, ми дуже довго робили ремонт… На вікнах був вітраж на форточках тих верхніх, північна сторона, той вітраж робив ще темнішою…, тому, ми зняли його і трошки більше світла є. Двері залишилися старими, вікна залишилися старими. Навіть по сьогоднішній день, хоч багато сусідів поміняли, ми вирішили не міняти їх…

    Тут на стінах були такі вгвинчені крюки, напевне, що картини висіли… Вони були під самою стелею і їх було багато, на кожній стіні по кілька…


    Будинок:

    Вхідні двері залишилися старі, єдине, що вони були ще в гіршому стані, ніж вони є тепер…  Справа в тому, що будинок сам від погоди грає, в нас навіть одна стіна є в тій кімнаті, яка прилягає до суміжного будинку і вони не стикують, напевне, що з різного матеріалу зроблені, або в них одна несуча стіна, що на весну і на осінь реагує дуже і тріщини цілий час. По всьому фасаду зверху донизу… і ззовні, і з середини.

    Сусіди:

    Найбільше знали сусідку, яка найближче до нас була… вони мабуть були росіянами, переїхали, мабуть, після війни… і взагалі старожилів тут не було. Так це виглядало, що тут все було заселено після війни або після 39 р., коли повиїжджали корінні мешканці… Тут було дуже багато сімей, різних і за національністю, і за віком. Нагорі, наприклад. Там жили з Ленінграду, Санкт-Петербургу…

    Дворик:

    В жахливому стані був тоді, не до порівняння, що тепер є…

    Історія будинку, вулиці:

    Ми випадково зустрілися з поляком, який попросив його сфотографувати біля будинку…, і він почав розмову, що він взагалі приїхав десь із-за кордону, ні то з Франції. Ні то з Америки, а батьки його в Кракові живуть і сказав, що ці будинки будував його дідо. І тато попросив його, тато тут жив у будинку навпроти (будинок № 15), …сфотографував, у якому стані будинки… Саме він сказав, що ці два будинки були абсолютно однакові, по одному проекту збудовані.

    Вул. Академіка Богомольця

    …що змінилося – це там ота підкова (клумба з деревами і травою) на протилежній стороні, такий дворик, захаращене все було... Вулиця не мала такого вигляду, який вона має зараз тому, що зараз зроблено багато ремонтів… Взагалі на вулиці багато змінилося мешканців…, обмін зробили, декілька квартир об’єдналося… Навпроти живуть люди, яких ми бачили, коли ми переїхали і зараз живуть. Ми з ними так добрий день говоримо…

    Вибірковий транскрипт інтерв'ю записаного 6.04.2009
    Автор
    – Галина Боднар

    Пов'язані історії

    Пов'язані місця

    Опис

    Вул. Академіка Богомольця, 10 – житловий будинок

    Детальніше про місце