Кол. вул. Панська, 3 – житловий будинок

ID: 2430
На місці суч. будинку за адресою вул. Богомольця, 1, а точніше його північної частини, у XIX ст. була розміщена менша житлова кам'яниця. Це був двоповерховий будинок, побудований, імовірно, ще наприкінці XVIII ст. Його протягом століття неодноразово реконструювали. Загалом це була типова кам'яниця секційно-галерейного типу. Розібрана у 1905 р. для прокладення вул. Богомольця.

Історія

На місці суч. вул. Богомольця у XVI–XVIII ст. був розташований один із бастіонів четвертої лінії оборони міста ("лінія Беренса"). Після розбору фортифікацій з приходом австрійської влади тут утворилася велика за розміром ділянка, позначена пізніше конскр.№508 4/4 (з 1871 р. із введенням сучасної системи адрес – вул. Панська (суч. Франка), 5).

Ділянка, де була розташована вул. Богомольця, позначена вже на плані 1780 р. Антона фон Пінтерсгоффена (Anton v. Pintershoffen). На ній схематично зображено два муровані та кілька дерев'яних будинків. А наприкінці століття, ймовірно, в його останні роки, тут спорудили віллу чи невеликий приміський палац. Спочатку це була прямокутна будівля з невеличким ризалітом (пристінком) у центрі чільного фасаду, вирішена в стилі класицизму. На парцелі також були розташовані: стайня з возівнею (у північній частині), дерев'яні господарські приміщення, а також фронтова кам'яниця (у північно-західному куті ділянки, сьогодні це частина ділянки будинку №1). Такий вигляд зберігався приблизно до 1870 р.

У травні 1870 р. власник ділянки №508, лікар др. Зиґмунт Ріґер (Rieger), продав її частину з фронтовою кам'яницею Фердинанду і Юзефі Квятковським (Kwiatkowski). У контракті купівлі-продажу зазначено, що площа ділянки займала 256 кв. сажнів, 4 стопи і 2 цалі, тобто близько 920 м2 (ДАЛО 2/1/121:2). Цю ділянку було виділено як окрему реальність, позначену конскр. №607 4/4 (з 1871 р. вул. Панська, 3). Будинок був двоповерховим, із симетричним семиосьовим фасадом. Складався з фронтової частини і невеличкої офіцини (флігеля), де, ймовірно, були розташовані виходки. З півночі він прилягав до сусіднього будинку (вул. Пекарська, 2), а з півдня мав трохи незабудованої території. В подвір'ї був розбитий сад. За ініціативою власників, у будинку було влаштовано крамницю, для чого одне вікно на партері переробили на двері (ДАЛО 2/1/121:9).

Квятковські протягом кількох років мали проблеми з магістратом через несправну дерев'яну трубу каналізації для відведення дощової води з подвір'я, яка затоплювала хідник на вулиці, а вони з якихось причин її не ремонтували (ДАЛО 2/1/121: 17, 18, 58). У лютому 1873 р. вони продали будинок Герману Дорману (Dorman) (ДАЛО 2/1/121:48). Проте вже у травні цього року він перепродав будинок Іполиту Ольшевському (Olszewski) та його дружині Пауліні з князів Воронецьких (z Woronieckich), які мешкали у власному будинку в середмісті на вул. Друкарській, 6а (ДАЛО 2/1/121:55). Влітку 1873 р. вони встигли прибудувати до офіцини невеличке одноповерхове, однокімнатне приміщення – для помешкання сторожа, але вже у серпні продали будинок Альфреду Млоцькому (Młocki), депутату Австрійського парламенту (1870–1874) (ДАЛО 2/1/121:66). Альфред Млоцький зініціював ґрунтовну реконструкцію будинку, під час якої кам'яницю розширено, змінено планування – вимурувані нові поперечні стіни, добудовано 2 приміщення з півдня, а також прибудовано велику Г-подібну офіцину (частина якої – двоповерхова; інша, тильна – партерова, там помістилася стайня з возівнею) (ДАЛО 2/1/121:61). Проект реконструкції розробив міський будівничий Войцех Гаар (Haar) у серпні 1873 р. Дозвіл на будівництво був наданий магістратом з умовою використання вогнетривких матеріалів для покрівлі даху, а також галерей, що сполучали приміщення у фронтовій частині будинку з приміщеннями офіцини.

Ймовірно, Млоцький був власником будинку аж до своєї смерті у 1882 р. Наступними власниками стали Гелена з Манєвських Баль (z Maniewskich Balowa) разом із Станіславом Якубом Балем (Bal), директором приватного страхового товариства.

У 1903 р. Іван Левинський на замовлення Клементини Вітославської (Witosławska), власниці сусідньої ділянки №508 4/4 (вул. Панська, 5), розробив проект на прокладення нової вул. Богомольця (ДАЛО 2/1/121: 113, 117). Гелена Баль вирішила збудувати собі новий будинок при цій вулиці, тому у 1905 р. стару кам'яницю було розібрано. Проект нового будинку, який існує і донині за адресою вул. Академіка Богомольця, 1, розробив архітектор і будівничий Ян Шульц (Schulz) (ДАЛО 2/1/121:121).

Пов'язані історії

Архітектура

Ділянка була позначена вже на плані міста 1780 р. На ньому чітко видно, що межами ділянки зі сходу та півдня були краї бастіону. З півночі вона межувала з видовженою у напрямку захід-схід ділянкою (сьогодні на ній розміщені будинки на вул. Пекарській, 2-12).

На карті міста станом на кін. XVIII ст. будинок, розміщений у північно-західному куті ділянки, позначений прямокутним. У контракті купівлі-продажу 1870 р. згадується, що він мав чільний фасад на 7 вікон. Більш детальні відомості про кам'яницю є на час її ґрунтовної реконструкції у 1873 р. за проектом Войцеха Гаара для Альфреда Млоцького.

Отож, після реконструкції 1873 р. це була рядова кам'яниця, яка з півночі прилягала до сусіднього будинку на вул. Пекарській, 2. Мурована з цегли і отинькована, двоповерхова з підвалами, з пласкими дерев'яними перекриттями і бляшаною покрівлею даху. У плані – П-подібна з Г-подібною офіциною. Приміщення у фронтовій частині та в офіцині об'єднувалися за допомогою галерей. Чільний фасад – дев'ятивіконний, симетричний, декорований в неоренесансній стилістиці. Його центральна вісь підкреслена розташуванням брами та балконом 2-го поверху на консолях. Площина стін партеру декорована французьким, а 2-й поверх – тонким квадровим рустом; їхні площини розділені міжповерховою тягою. Вікна 1-го поверху – лучкові, 2-го – прямокутні із типовими лінійними сандриками на кронштейнах. Завершувався фасад карнизом.

Загалом, після 1873 р. це була типова міська кам'яниця секційно-галерейного типу, декорована в стилі історизму (неоренесансу). Що характерно для того часу, в її фронтовій частині були розташовані більші, краще освітлені житлові кімнати, розміщені за анфіладним принципом. В офіцині були розташовані різні підсобні приміщення, у т.ч. вбиральні, а в її тильній одноповерховій частині – стайня з возівнею.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Академіка Богомольця, 01 – житловий будинок

Детальніше про місце

Персоналії

Альфред Млоцький (Alfred Młocki) (1804–1882) – депутат Галицького крайового сейму І каденції (1861–1866), депутат Австрійського парламенту (1870-1874), власник будинку.
Войцех Гаар (Wojciech Haar) будівничий.
Гелена з Манєвських Баль (Helena z Maniewskich Balowa) – співвласниця будинку.
Герман Дорман (Herman Dorman) – власник будинку.
Зиґмунт Ріґер (Zygmunt Rieger) – лікар, власник реальності №508 4/4.
Іполіт Ольшевський (Hipolit Olszewski) – співвласник будинку.
Клементина з Богданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця реальності №508 4/4, ініціаторка прокладення вул. Богомольця.
Пауліна з князів Воронецьких Ольшевська (Paulina z ks. Woronieckich Olszewska) – співвласниця будинку.
Станіслав Якуб Баль (Stanisław Jakub Bal) – директор приватного страхового товариства, співвласник будинку.
Фердинанд Квятковський (Ferdynand Kwiatkowski) – співвласник будинку.
Юзефа Квятковська (Józefa Kwiatkowska) – співвласниця будинку.
Ян Шульц (Jan Schulz) – архітектор, будівничий, автор проекту будинку на вул. Богомольця, 1.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/121.
  2. Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1872).
  3. Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1889).
Автор опису – Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин