/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Звичайна таблиця"; mso-style-parent:""; font-size:11.0pt;"Calibri","sans-serif"; mso-fareast-"Times New Roman"; mso-bidi-"Times New Roman";} Будинок №21 у модерновому стилі постав перед Першою світовою війною на фундаментах і пивницях ренесансної кам’яниці, званої Крохмалівською від імені власника юдея Шльоми Крохмаля. Сучасний будинок – один із багатьох чиншових будинків, які зводилися у Львові на зламі ХІХ–ХХ ст. Сьогодні у приміщеннях партеру розташована книгарня “Рідкісна книга” та ремонт телефонів “Мобакс”. - lia.lvivcenter.org" />

Вул. Івана Федорова, 21 – житловий будинок

ID: 745

Будинок №21 у модерновому стилі постав перед Першою світовою війною на фундаментах і пивницях ренесансної кам’яниці, званої Крохмалівською від імені власника юдея Шльоми Крохмаля. Сучасний будинок – один із багатьох чиншових будинків, які зводилися у Львові на зламі ХІХ–ХХ ст. Сьогодні у приміщеннях партеру розташована книгарня “Рідкісна книга” та ремонт телефонів “Мобакс”.

Історія

10 січня 1907 року – дозвіл на знесення Крохмалівської кам’яниці та будівництво нового чиншового будинку.
1908 р. – перший проект на зведення чиншового будинку.
1909 р. – другий проект із внесенням коректив у внутрішнє планування.
1912 р. – дозвіл магістрату на влаштування 3-х вікон в офіцинах.
1914 р. – реконструкція санвузлів.


Будинок постав у 1908–1909 рр. на місці давньої кам’яниці (реальність №205), що походила з XVI ст. Називалася вона Крохмалівською – від імені власника Шльоми Крохмаля (Krochmal). Це була ренесансна будівля з цікавими пивницями на два яруси. Вхід до верхнього ярусу вів з вулиці, до нижнього входили з сіней. Її дводільна, тритрактова планувально-просторова структура була характерною для ренесансного Львова. П’ятиосьовий фасад не мав оздоблень. Вікна оздоблювали профільовані ренесансові обрамування з лінійними сандриками. Партеровий ярус акцентували білокам’яні портали входів.

Кам’яниця впродовж існування змінювала своїх власників, а також змінювалася під час ремонтів. Зокрема, у XIX ст. був надбудований 4-ий поверх, піднятий дах і влаштовані дахові віконця. 1863 р. на замовлення співвласниці реальності №205, на якій стояла кам’яниця, Гени Марґоліс (Margolis), та Еліяха Ландау (Landau) був виготовлений проект на реконструкцію офіцини (флігеля). У 1872 р. міський уряд вимагав від власника офіцини Еліяха Ландау влаштування вогнетривкого даху, на що був розроблений проект. 1881 р. затверджено проект заміни ґонтового даху на вогнетривкий на фронтовій кам’яниці. На кін. XIX ст. кам’яниця разом із офіциною перебувала в занедбаному стані. Будівельна справа доносить імена її тогочасних власників: Якуб Лейб Ціммерманн (Zimmermann), Зехль Штарк (Stark), Мойзес Еліяш Кеплер (Kepler), Еліях Ландау. За невиконання вимог щодо утримання будинку від 1853 р. (бруд у подвір’ї, несправна каналізація і виходки, відсутність необхідного інвентарю в разі пожежі: 8 відер, 2 драбини, 2 ручні сокири, 2 діжки з водою на чотири відра, 1 лампада з вставними свічками), у 1872 р. магістрат наклав штраф на власників у сумі від 1 до 4 гривень у фонд убогих. 1904 р., після довготривалих нагадувань міського уряду, був виконаний нарешті проект реконструкції чотириповерхової офіцини з клозетами в подвір’ї.

10 січня 1907 року власниця ренесансної кам’яниці Зельда Шьонблюм (Schönblum) отримала дозвіл на її знесення і будівництво нового чиншового будинку. В грудні 1908 р. був затверджений ситуаційний план з регуляційною лінією (арх. Володимир Підгородецький). Червона лінія відсунулася на 3,15 м. Проект власниця замовила в архітектора Леона Рімера (Riemer) та уповноваженого будівничого, інженера Леона Ґрафа (Graf). Перший проект був виконаний 1908 р. У 1909 р. був виготовлений другий, додатковий проект з невеликими змінами, які стосувалися лише офіцин і внутрішнього планування. При будівництві нового будинку частково використали стіни ренесансної кам’яниці. Фасадне вирішення зведеного будинку різниться з проектним, зокрема, на проекті будинок увінчує легкий розвинений аттик, який in situ відсутній, інакший декор. 1912 р. магістрат дав дозвіл на влаштування трьох вікон в офіцині, а 1914 р. здійснено реконструкцію санвузлів. На 1930-і рр. власниками новозбудованого будинку були Реґіна Флекер (Flecker) і Пеппі Вайс (Weiss).

Ренесансну Крохмалівську кам’яницю зафіксував Франц Ковалишин на рисунку вул. Бляхарської 1904 р. На початку 1944 р. арх. Януш Вітвіцький (Witwicki) запропонував реконструкцію юдейської дільниці з відтворенням кам’яниць доби ренесансу.

Будинок зберігся без перебудов у первісному вигляді. У приміщеннях партеру розташовані книгарня “Рідкісна книга” та ремонт телефонів “Мобакс”.

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок мурований з цегли на кам’яних фундаментах, з дводільною тритрактовою планувально-просторовою структурою, зі збереженими склепленими цегляними пивницями.

Фасад, подібно до попередньої кам’яниці, зберігає п’ятиосьову віконну композицію. Стіна фасаду оздоблена дощатим рустом з горизонтальним і вертикальним членуванням. Пристінок на дві віконні осі прааоруч завершується низьким прямокутним аттиком. Посередині над вхідними дверима на рівні 2-го і 3-го поверхів виступають балкони на простих кронштейнах із мистецьким рисунком кованих огороджень. Під вікнами 2-го поверху – декоративні вставки у вигляді заглибленого арматурного фризу, під вікнами 3-го поверху – овальні медальйони у пласкому рельєфі. Над вікнами того ж поверху звисають легкі гірлянди. 4-ий поверх відділений слабо вираженим карнизом, орнаментованим класичними іоніками. Верх фасаду під вінцевим карнизом декорований меандровим фризом. Загалом фасад легкий, скромний, не перевантажений декоративними елементами.

На подвір’ї з північного і південного боків на висоту всіх поверхів влаштовані балкони з входами до помешкань.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Івана Федорова – Крохмалівськa кам'яниця (не існує)

Детальніше про місце

Персоналії

Володимир Підгородецький (Włodzimierz Podhorodecki) – архітектор.
Гена Марґу[о]лєс (Hena Margoles) – співвласниця реальності №205.
Еліях Ландау (Eliach Landau) – співвласник реальності №205.
Зельда Шонблюм (Zelda Schönblum) – власниця кам’яниці на поч. XX ст., яка на її місці збудувала новий чиншовий будинок.
Зехль Штарк (Sechl Stark) – співвласник реальності №205 (1872).
Леон Ґраф (Leon Graf) – інженер, уповноважений будівничий.
Леон Рімер (Leon Riemer) – архітектор, який виготовив проект на чиншовий будинок.
Мойсей Еліяш Кеплер (Mojżesz Eljasz Kepler) – співвласник реальності №205 (1872).
Пеппі Вайс (Peppi Weiss) – власниця будинку у 1930-х рр.
Реґіна Флекер (Regina Flecker) – власниця будинку у 1930-х рр.
Шльома Крохмаль (Schloma Krochmal) – власник ренесансної кам’яниці, від імені якого вона отримала назву Крохмалівська.
Якуб Лейб Ціммерманн (Jakób Leib Zimmermann) – співвласник реальності №205 (1872).
Януш Вітвіцький (Janusz Witwicki) – архітектор, автор панорами Львова, який виконав реконструкцію розібраних кам’яниць міської юдейської дільниці.

Джерела

  1. Володимир Вуйцик, Будинок №21 на вул. Федорова. Історична довідка. Рукопис. Архів ін-ту Укрзахідпроектреставрація.
  2. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/453.
  3. M. Bałaban, Dzielnica żydowska: jej dzieje i zabytki, “Biblioteka Lwowska”, 1990, T. III.
  4. М. Капраль, Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (Соціально-правові взаємини) (Львів, 2003)

Авторка опису — Оксана Бойко
Літературна редакторка — Юлія Павлишин