...

Просп. Шевченка, 07 – офісний будинок

ID: 298
Цей восьмиповерховий будинок у стилі функціоналізму є висотною домінантою проспекту. Свого часу найвищий львівський будинок звели 1929-1931 рр. за проектом Фердинанда Касслера на замовлення підприємця-мільйонера Йони Шпрехера. Приміщення тут орендувалися під офіси, фешенебельні крамниці, житло. Сьогодні у будинку — Об'єднання профспілок Львівщини. Пам'ятка архітектури (охор. №398-М).

Історія

Офіційно, проспект називався вул. Академічною до 1955 р. Тут проходив шлях до старої будівлі Львівського університету, який також називали "академією"; у 1930-х рр. він був обсаджений італійськими тополями. Стара назва побутує серед львів'ян досі, в будинку №25 розміщується кафе "Академічне". 

Модерністичний офісний будинок Шпрехера — найпомітнішим на проспекті. Його звели як маніфест новітніх ідей архітектури ХХ ст. Він незвично високий (7 поверхів з горищем); розміщений впоперек до давнішої забудови; його пуристичний фасад яскраво виділяється на тлі пишнодекорованих будівель у стилі історизму. 

Цей будинок є другим львівським "хмарочосом". Перший розміщений неподалік, на пл. Адама Міцкевича, 8 (раніше пл. Маріацька). Замовником обох був Йона Шпрехер (Jonasz/Jojne Schprecher), один з найбагатших львівських підприємців, а архітектором — Фердинанд Касслер (Ferdynand Kassler). Перший почали у 1912 р., але завершили після Першої світової війни, а другий — у 1929 р. Обидва будинки в народі були прозвані "хмарочосами", вони вражали своєю монументальністю і викликали чимало дискусій як під час будівництва, так і сьогодні. Багато хто досі ставиться до будинку на просп. Шевченка, 7 як Гі де Мопассан до Ейфелевої вежі — шукають у Львові місце, звідки його не видно.

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок споруджений надзвичайно якісно. Новітнім тут є не тільки зовнішній вигляд, а й його конструкція і матеріали. В основі — залізобетонний каркас, стіни облицьовані плитами зі штучного граніту та мармуру, а у внутрішніх подвір'ях-колодязях — білою керамічною плиткою. Інтер'єри декоровані алебастровими плитами. Усі каменярські роботи виконувала фірма Людвіка Тировича (Ludwik Tyrowicz). Ядром планувальної схеми є широка парадна сходова клітка з ліфтом у центральній частині будинку. По обидва боки відходять коридори, вздовж яких розташовані кабінети та два блоки сантехнічних приміщень. На першому поверсі розміщувалися магазини, на верхніх поверхах дві третини приміщень складали помешкання.

Персоналії

Йона Шпрехер (пол. Йонаш, їд. Йойне Шпрехер, Jonasz/ Jojne Sprecher, 1861-1942/1943) — львівський єврейський підприємець, мільйонер, власник горілчаної фабрики на Сиґнівці, а також готелів, численних кам'яниць у Львові, у тому числі "хмарочосів" на пл. Марійській, 8 (тепер пл. Міцкевича, 8), та на вул. Академічній, 7 (просп. Шевченка, 7)
Вільгельм Шпрехер (Wilhelm Sprecher) — родич Йони Шпрехера, підприємець, співвласник будинку

Інтерв'ю

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/42
  2. ДАЛО 2/1/44

Авторка опису — Юлія Богданова
Редакторка  Ольга Заречнюк

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення