Богдан Надрага

ID: 33

Богдан Надрага, син відомого львівського правника Олександра Надраги (1885-1962), автора книги "Серед львівських парків", яку видала 2004 року літературна агенція "Піраміда". Богдан Надрага виростав у довоєнному Львові. Жив на Домініканській, 11 (тепер це вулиця Ставропігійська).

"З 1947 року до 1993-го мене не було у Львові – спершу депортація у Сибір, потім праця у Самборі без права на проживання у Львові... Любов до Львова я успадкував, мабуть, від Покійного Батька. Ледве чи може бути цінніший спадок", – писав у листі до Ігоря Мельникa пан Богдан, який 46 років був силоміць розлучений з рідним містом.

"Коли мені пішов шостий рік (це було 1927 року), мене Батько записав до школи ім. Шевченка при вул. Мохнацького, 12 (тепер Драгоманова) Вели мене до школи через центр міста, очевидно, Академічною. В мою пам'ять закарбувалися спогади про склеп Майнля (тепер там "Сквозняк"), де продавали найкращі сорти кави і чаю (другий такий склеп мав власник на Ринку, біля аптеки). На весь квартал прегарно пахла кава, а з великого імбрика на виставі постійно лився її струмінь до філіжанки, що стояла поруч нижче", – згадує пан Богдан.

"Але всі ці атракції блідли супроти найважливішої – будували львівський хмародер – кам'яницю Шпрехера. Я любив довго стояти із запрокиненою головою біля будівлі і подивляти як вінда (зовсім примітивна) піднімала вгору будівельні матеріали, а будинок все ріс і ріс... Лише страх, що запізнюся до школи, переривав мої обсервації", – продовжує свої спогади Богдан Надрага, описуючи будівництво будинку № 7 на проспекті Шевченка.

"Особливо прегарно були оформлені вітрини цукерні Залевського в зимовому святочному періоді (від Святого Миколая до половини січня). Там стояли Святі Миколаї та деревця (так тоді називали ялинки) і пречудні побудови з шоколадок, цукерків та ялинкових прикрас", – додав ще пан Богдан.

Автор запису: