Вул. Високий Замок – парк "Високий Замок"

ID: 22

Парк був заснований в 1835 р. Назву він отримав завдяки фортеці, залишки якої збереглися на території. Структура парку орієнтована на модель ландшафтного парку. Має нижню та верхню тераси. Над верхньою у другій половині ХІХ ст. насипали штучний курган Люблінської унії, з оглядовим майданчиком на вершині. Окраса парку — ясенева та каштанова алеї на нижній терасі.

Історія

Важливим етапом формування комплексу озеленених територій Львова ("смарагдової шати" міста, за образним висловлюванням одного з дослідників) стало створення у ХІХ ст. міського парку на найвищому з пагорбів, що оточують амфітеатр Львівської улоговини — Замковій горі. У середньовіччі та ранньомодерному періоді на ній стояв замок, названий "високим" (на відміну від "низького" замку спорудженого біля середмістя, де потім, поруч із Гетьманськими валами, утворилася площа Каструм).

Перша фортеця на горі, якій в майбутньому судилося стати парковою зоною, існувала ще за часів князя Данила Галицького та його спадкоємців. Згодом замок розбудували за наказом польського короля Казимира ІІІ, а гора стала називатись Замковою.

Як об'єкт оборонної архітектури, львівський "високий" замок постав у часи, які передували застосуванню вогнепальної зброї. Протягом ХVІІ – ХVІІІ ст. він дедалі більшою мірою застарівав (це стало, зокрема, очевидним після його штурму та здобуття козаками Хмельницького у 1648 р.), втрачав військове значення і руйнувався. З часом замок почали розбирати на будівельний матеріал (Czołowski, 1910, 67–97; Крип'якевич, 1991, 21–25).

На початку ХІХ ст. з гори, на якій стояли його руїни, на місто в суху погоду спадали хмари куряви й піску, а в дощ стікали потоки мулу: "спад води повиорював яри, доступні тільки худобі, яка тут паслась і грілась на сонці". Тому голу височину вирішили засадити деревами і створити на місці замкових укріплень парк. Його алеї планувалися як продовження садів і променад на валах. Уже в 1820–1830-ті рр. з'явилися охайні мальовничі вулички, прокладені від щойно впорядкованих Губернаторських валів у бік Замкової гори. Активним прихильником проекту нового парку виступив граф Леопольд Лазанський (Lazanskі) (Stankiewicz, 1928, 64–65).

Дерева та кущі на схилах Замкової гори почали насаджувати 1835 p., і за кілька років основні роботи зі створення парку були завершені. Його затишні алеї приваблювали чудовими панорамами, що відкривалися на розташоване в долині місто. Біля західного схилу побудували штучний грот з кам'яними левами, які були перенесені сюди зі старої львівської ратуші (Czołowski, 1910, 99, 101).

У 1845 p. в парку відкрили ресторан, у 1868 р. з'явився будиночок садівника. Після того, як у 1851 р. тут побував цісар, Замкову гору офіційно охрестили "горою Франца Йосифа" (Franz-Josefs-Berg).

Завершальним акцентом у формуванні рельєфу і просторової композиції парку "Високий замок" став курган, насипаний над його верхньою терасою з нагоди 300-ліття утворення об'єднаної польсько-литовської держави — т. зв. курган Люблінської унії (KopiecUniiLubelskiej), спорудження якого почалося в 1869 p. з ініціативи ліберального політика Францішека Смольки (Smolka) (Czołowski, 1910, 102; Крип'якевич, 1991, 26). Завдяки кургану Замкова гора набула свого характерного вигляду, однак повністю втратила культурний шар ґрунту з унікальними археологічними пам'ятками (Czołowski, 1910, 107).

У 1883 р. на нижній терасі парку біля північного схилу, з боку Підзамча, поставили пам'ятний камінь на честь перемоги короля Яна III Собєського над татарським військом у 1675 р. Неподалік на алеї у 1948 р. був встановлений ще один меморіальний знак — на честь переможного штурму замку під проводом козацького полковника Максима Кривоноса у 1648 р.

Біля підніжжя кургану Люблінської унії тривалий час стояла фігура лева, витесана з каменю, подарована місту родиною Лоренцовичів (Lorencowicz), яка зараз перенесена до історичного музею.

У 1950-х рр. на верхній терасі змонтували львівську телевізійну вежу і збудували поруч будинок телецентру, блок якого відверто дисонує з ландшафтом парку і гори.

На початку і в середині ХХ ст. на Замкову гору курсував електричний трамвай, що полегшувало доступ до парку. Пізніше цю трамвайну лінію ліквідували.

Пов'язані історії

Архітектура

Парк "Високий замок" розміщений північніше від середмістя, на схилах Замкової гори, яка домінує в ландшафті міста як найвищий з пагорбів, що оточують амфітеатр Львівської улоговини. Разом з горою Лева і кількома меншими височинами, розміщеними зі сходу, Замкова гора фіксує північно-західний край Подільської височини.

Територія парку окреслена розташованими навколо вулицями: Замковою на півночі (йде паралельно до залізничних колій станції Підзамче), Опришківською на сході та вулицею Високий Замок на півдні. З заходу біля межі парку розташовується історичний район площі Старий Ринок, в околиці якого зосереджуються найдавніші львівські церкви; зі сходу, за горою Лева — регіональний ландшафтний парк "Знесіння".

Замкова гора складається з двох терас: нижньої та верхньої. На нижній з півночі розташована головна алея, петля якої охоплює по периметру основу верхньої тераси. Тут можна побачити два меморіальні знаки: на честь перемоги короля Яна ІІІ Собєського над татарами, та на честь взяття Високого замку Максимом Кривоносом. З південного боку облаштована оглядова тераса, із заходу розміщені будиночок садівника, ресторан, а також штучний грот, оточений скульптурами левів зі старої львівської ратуші.

Грот, за версією Івана Крип'якевича, стоїть на т. зв. Княжій горі, яка до 1830-х рр. була окремою височиною, розташованою західніше Замкової гори (Крип'якевич, 1991, 21).

На верхню терасу можна дістатися серпантинами сходів. Там розміщені залишки оборонного муру Високого замку, телевізійна вежа (висотою 192 м), будинок львівського телецентру та штучний курган — т. зв. курган Люблінської унії з оглядовим майданчиком (висота – 413 м над рівнем моря).

Композиційна структура озеленених територій Високого замку орієнтована на модель ландшафтного парку і викликає асоціації з планами неоромантичних потсдамських парків Петера Йозефа Ленне (Lenné).

Олена Степанів подає такий опис: "Парк складається з двох частин: нижньої тераси з променадами, обсадженими старими деревами, і верхньої т. зв. поляни (галяви).

Ґрунти парку: звітрілий груз, пісковий, місцями з примішкою вапнякового грузу. Тонкий родючий верхній шар створився внаслідок гниття рослин, що відбувалося довгими роками.

В парку переважають такі дерева: каштани, клени, явори, ясені, липи, берези, кілька родів тополь, акації, сосни і ін. По південній стороні рослинність буйніша, як по північній.

Головний вхід до парку з пд.-сх. сторони, з вул. Кривоноса. Вхід від півдня, з Замкової вул., менше відомий. Від Підзамча веде на узгір'я багато стежок" (Степанів, 1992, 45).

Окрасою парку є ясенева та каштанова алеї на нижній терасі.

Під кінець ХІХ ст. його територія займала 26,34 га (Miasto Lwów, 1896, 318–319). На сьогодні загальна площа парку "Високий замок" становить 36,2 га. 

Пов'язані місця

Опис

Руїни Високого замку

Детальніше про місце
Опис

Територія парку "Високий замок" – курган Люблінської унії

Детальніше про місце

Персоналії

Данило Галицький — князь Галичини та Волині.
Максим  Кривоніс — козацький полковник.
Іван  Крип'якевич — історик.
Петер Йозеф Ленне (Peter Joseph Lenné— ландшафтний архітектор, проектант парків.
Лоренцовичі (Lorencowicz— міщанська родина.
Францішек Ян  Смолька (Franciszek Jan Smolka)  — політик, громадський діяч.
Олена  Степанів — історикиня, географка, громадська діячка.
Франц Йосиф (Franz Joseph) — імператор з династії Габсбурґів.
Богдан  Хмельницький — козацький гетьман.
Ян III Собєський (Jan III Sobieski) — король Польщі.

Джерела

  1. Іваночко Уляна, Лінда Світлана , Максим'юк Тетяна, Петришин Галина, "Архітектура історизму (40–90-і роки ХІХ ст.)", Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ–ХХІ ст., ред. Ю. Бірюльов (Львів: Центр Європи, 2008), 238–385.
  2. Крип'якевич Іван, Історичні проходи по Львові (Львів: Каменяр, 1991).
  3. Степанів Олена, Сучасний Львів: Путівник (Львів: Фенікс, 1992).
  4. Barański Franciszek, Przewodnik po Lwowie: Z planem i widokami Lwowa (Lwów, [1902]).
  5. Czołowski Aleksander, Wysoki Zamek: Z 19 rycinami w tekscie (Lwów, 1910).
  6. Jaworski Franciszek, Lwόw stary i wczorajszy (szkice i opowiadania): Z ilustracyami. Wydanie drugie poprawione (Lwów, 1911).
  7. Kowalczuk Michał, "Rozwόj terytoryalny miasta", Miasto Lwów w okresie samorządu 1870–1895 (Lwów, 1896), 299–351.
  8. Orłowicz Mieczysław, Ilustrowany przewodnik po Lwowie: Ze 102 ilustracjami i planem miasta. Wydanie drugie rozszerzone (Lwów – Warszawa: Książnica-Atlas, 1925).
  9. Stankiewicz Z. "Ogrody i plantacje miejskie", Lwów dawny i dzisiejszy: Praca zbiorowa pod redakcja Bohdana Janusza (Lwów, 1928), 62–71.


Автор запису  Ігор Жук, 2012 р.
Літературна редакторка — Ольга Михайлович

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення