Сьогодні, офіційною назвою об'єкта є Будинок науки та
культури Львівської залізниці, проте у
локальній топоніміці прижилася інша назва будинку — "Рокс",
адже тут діяв кінотеатр Roxi у роки
до Другої світової війни. Будівлю спроектував відомий варшавський архітектор
Ромуальд Міллер (Romuald Miller), а споруджував львів'янин Генрик Заремба (Henryk Zaremba).
Оскільки з 1918 р. Міллер був начальником будівельного
відділу Варшавської дирекції Польської державної залізниці, він спроектував
будівлю Професійного товариства залізничників у Варшаві, а також реалізував
низку залізничних вокзалів — у Колі, Жирардові, Любліні (реконструкція),
Прушкові, Ґдині, Ґродзіску Мазовецькому, Терезіні, Радзівілові, Александрові
Куявському, Коніні (зруйнований). У своїх проектах як у Львові, так і у інших
містах, архітектор часто використовував світлу цеглу.
Для спорудження клубу у 1929 р. Львів отримав готовий
проект з Дирекції Польської державної залізниці у Варшаві. Ділянку обрали на
місці давнього Городоцького цвинтаря, тож міський будівельний уряд зобов'язав
архітектора співпрацювати із археологами, збирати усі знайдені під час робіт
артефакти та передавати їх музейним працівникам. Також вимагалося внести зміни
до первісних креслень через те, що вони не відповідали нормам Будівельного
уставу Львова 1928 р. Вхід у будівлю вимагали розмістити з боку залізниці,
відступити від цвинтаря на 6 метрів. Також була ідея включити до проекту басейн
із роздягальнями та душовими кабінами.
Розпочате у 1930 р. будівництво йшло повільно і важко.
У листопаді 1931 р. зламалася опора перекриття, під якою загинув один із
робітників. Роботи були призупинені, Генрик Заремба давав пояснення в суді.
Ситуацію ускладнило те, що будівничий водночас був свідком у ще одній справі —
загадкового вбивства його доньки Ельжбети (т. зв. "Справа
Ґорґонової"). Після виплати штрафів клуб добудували і здали в експлуатацію
у 1937 р. Через відтермінування не вдалося реалізувати ідеї з басейном, але
зданий об'єкт мав кінозал, гімнастичну залу, великий вестибюль з касою, двома
гардеробами і магазином, чотири сходові клітки, залу зібрань, кімнату для гри в
шахи, більярдну, бібліотеку та квартиру директора.
Сьогодні в інтер'єрах практично нічого не збереглося з часів побудови, окрім функціонального призначення приміщень.