Вул. Пасічна – Пагорб Слави

ID: 1027
Розміщений над Личаківським парком при вул. Пасічній Пагорб Слави – це військовий цвинтар, заснований російською владою у 1914–1915 рр. Цвинтар є пам’яткою історії, археології та мистецтва місцевого значення. Тут поховані солдати, загиблі у Галицькій битві 1914 р. У 1952 р. тут споруджено Меморіал воїнів Червоної Армії (арх. А. В. Натальченко, Г. А. Швецько-Вінецький та І. О. Персиковий).

Історія

Цвинтар був закладений російською владою у 1914–1915 рр. для поховання військових російської армії, що загинули у Галицькій битві в серпні 1914 р., та померли від ран і хвороб у львівських шпиталях. Цвинтар розмістився при вул. Пасічній поряд із Личаківським парком. Він був закладений під патронатом дружини тодішнього російського генерал-губернатора окупованої Галичини графа Георгія Бобрінського і називався “Холмом Славы” (тобто, Пагорбом Слави).

Цвинтар складався з двох окремих частин. Перша була розміщена відразу за колишнім парком Гловацького (тепер Личаківський), на ній поховано 2545 осіб, але відомі імена лише 732 з них. Цікаво, що була виділена невелика ділянка для російських воїнів мусульманського віросповідання, на могилах яких стояли надгробки з мусульманською символікою. Близько 150 м на південь на другому виступі плато були поховані російські воїни, що загинули від епідемічних хвороб.

Під час російської окупації Пагорб Слави був місцем проведення різноманітних патріотичних маніфестацій. Так, наприклад, у квітні 1915 р. від тодішньої російської православної церкви св. Георгія на вул. Францисканській (суч. вул. В. Короленка) до Пагорба Слави було організовано Хресний хід, в якому прийняли участь православне духовенство Львова, чиновники російської адміністрації, підрозділи російської армії та представники т.зв. москвофільських партій Галичини.

Після відступу росіян зі Львова влітку 1915 р. кладовище залишилося без догляду. У 1920-х рр. його занедбану територію використовували місцеві мешканці для випасу худоби, а на схилах плато добували пісок. Комісія магістрату, до якої входили представники Польського товариства опіки над могилами героїв (Polskie Towarzystwo nad Grobami Bogaterów), Товариства взаємної допомоги російських емігрантів (Общество взаимопомощи российских эмигрантов), Польського червоного хреста (Polski Czerwony Krzyż) та інших організацій, прийшла до висновку, що відновлювати цвинтар недоцільно. Було постановлено ексгумувати інфекційний цвинтар та перенести його до основних поховань на Австрійський військовий цвинтар. Рішення магістрату було виконано взимку 1937 р.

Після ексгумації територію колишнього військового цвинтаря російської армії використовували для випасання худоби. Місце, на якому колись був розташований інфекційний цвинтар, перетворили на пісковий кар’єр, який згодом цілком розкопали. Поховання з Першої світової війни тут не збереглися.

В боях за Львів під час Другої світової війни Радянський Союз втратив багато солдатів і офіцерів, яких ховали переважно у тимчасових могилах. Після закінчення війни перед міською владою постало питання створення військового кладовища – цього разу вже для воїнів Червоної Армії. У 1944 р. прийнято рішення на місці колишнього кладовища Пагорба Слави створити Меморіал воїнів Червоної Армії.

12 березня 1945 року міська рада затвердила до реалізації проект меморіалу, який був виконаний арх. А. В. Натальченком, Г. А. Швецько-Вінецьким та І. О. Персиковим. У 1952 р. спорудження Меморіалу було завершено.

Пов'язані історії

Архітектура

Пагорб Слави займав невелике плато, що круто спадало до Мазурівки і Цетнерівки (суч. вул. М. Черемшини), і складався з двох окремих частин. Перша частина розміщувалася відразу ж за колишнім парком Гловацького (тепер Личаківський), де на кількох терасах плато розташовувалася 141 спільна могила та 177 поодиноких могил російських солдатів і офіцерів. Тут також була виділена невелика ділянка для російських воїнів мусульманського віросповідання, на могилах яких стояли надгробки з мусульманською символікою. Перед цією ділянкою, ближче до теперішньої вул. Пасічної, на невеликій рівній галявині ще в кін. 1930-х рр. стояв чотириметровий білокам’яний хрест, який був оточений невисокою дерев’яною огорожею. На його гранітному постаменті виднівся напис: Братскія могилы доблесныхъ русскихъ воиновъ жизнь положившихъ за Веру, Царя и Отечество 1914–1915 гг.”. Збереглося його фото з 1915 р. Близько 150 м на південь на другому виступі плато були поховані російські воїни, що загинули від епідемічних хвороб. Тут також було встановлено декілька пам’ятних хрестів.

У 1952 р. на місці колишнього Пагорба Слави за проектом арх. А. В. Натальченко, Г. А. Швецько-Вінецького та І. О. Персикового споруджено Меморіал воїнів Червоної Армії, який існує і досі. Його територія, прямокутна у плані, оточена кам’яною огорожею, прикрашеною лавровими гірляндами з геральдичними щитами, на яких зображено емблеми родів військ. Вхід на цвинтар оформлений двома пілонами з червоного пісковику. На осі входу встановлено чашу з вічним вогнем.

Центральну частину цвинтаря вирішено у вигляді кола, розділеного навпіл Алеєю Героїв. У кожному колі – по тринадцять надгробків. Праворуч і ліворуч Алеї Героїв розташовано по шість рядів могил. На осях поперечних алей над братніми могилами знаходяться бронзові скульптурні композиції Присяга” та Батьківщина-Мати” (скульптор М. Лисенко), Воїн з прапором” (скульптор В. Форостецький). Ліворуч головного входу височіє гранітний обеліск, встановлений у 1952 р. солдатам російської армії, що полягли в боях під час Першої світової війни у 1914–1915 рр.

Праворуч головного входу розміщена могила радянського терориста-розвідника Миколи Кузнєцова з партизанського загону Прапороносці” ім. Йосифа Сталіна. Його останки, як вважалося раніше, були перенесені з Борятина на Пагорб Слави 27 липня 1960 року. Однак, цього не могло трапитися, оскільки Микола Кузнєцов потрапив у полон до УПА і був похований на Волині. На могилі поставлений надгробок із червоного граніту з бронзовим барельєфом (арх. В. Подольський).

Пов'язані місця

Опис

Територія Личаківського цвинтаря – Австрійський військовий цвинтар

Детальніше про місце

Персоналії

А. В. Натальченко – архітектор, один із авторів проекту Меморіалу воїнів Червоної Армії на місці колишнього кладовища Пагорба Слави.
В. Подольський – архітектор.
В. Форостецький – скульптор, автор скульптурної композиції “Воїн з прапором”.
Г. А. Швецько-Вінецький – архітектор, один із авторів проекту Меморіалу воїнів Червоної Армії на місці колишнього кладовища Пагорба Слави.
Георгій Бобрінський – граф, російський генерал-губернатор окупованої Галичини.
І. О. Персиковий – архітектор, один із авторів проекту Меморіалу воїнів Червоної Армії на місці колишнього кладовища Пагорба Слави.
М. Лисенко – скульптор, автор скульптурних композицій “Присяга” та “Батьківщина-Мати”.

Інтерв'ю

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 1/9/338.
  2. ДАЛО 1/50/168.
  3. ДАЛО 1/30/3551:2, 3.
  4. M. Baczyńska, Przewodnik po cmentarzach lwowskich Łyczakowskim i Janowskim (Lwów, 1937), 17-18.
  5. M. Orłowicz, Przewodnik po Lwowie (Lwów, 1925), 191.
  6. Г. Лупій, Личаківський історико-культурний музей-заповідник Личаківський цвинтар”. Путівник (Львів, 1996), 155.
  7. М. Лазорко, Шануймо тіні полеглих, Діло, 1936, Ч. 95.
Автор опису – Христина Харчук
Редактор –Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення