Відзначення 123-ї річниці Конституції 3 травня

Конституція 3 травня була прийнята Надзвичайним Сеймом Речі Посполитої 1791 р. Цей документ вважається першою конституцією в Європі і другою у світі (після Конституції США). Згідно Конституції 3 травня Польща проголошувалася країною під керуванням спадкової конституційної монархії і парламенту, котрий обирався на два роки. Через рік в результаті поділу території країни між Прусією, Росією й Австрією Польща втратила самостійність більш ніж на три століття. У Польщі цей день відзначався і досі відзначається як національне свято.

Варто зауважити, що святкування початку ХХ ст. поступалися кількістю учасників святкуванням, які проводилися в останній третині ХІХ ст. Останні проводилися на хвилі ейфорії від здобуття автономії, а також за присутності учасників повстання 1863 р.

Опис події із локалізацією:

Відзначення 123-ї річниці конституції розпочалося у Львові ще 2 травня із урочистого засідання в залі Ратуші. В парку "Залізна Вода" було проведено збори польських скаутів (близько 500 осіб). Ввечері на Високому Замку палали бочки зі смолою, а вулицями проходили оркестри.

3 травня багато будинків у Львові були прикрашені біло-червоними стрічками, квітами, зеленню та наклейками із зображенням білого орла. О 6 ранку на Високому Замку відбувся збір молоді із співанням патріотичних пісень, о 8 годині ранку з Ратуші пролунав традиційний польський гейнал (hejnał). О 10.00 учасники святкування, в основному члени спортивного парамілітарного польського товариства "Сокіл", зібралися на стадіоні, зайнявши також верхню частину Личаківської вулиці. О пів на 11 тут, на польовому вівтарі, відправили месу. Для селян із навколишніх сіл у парку ім. І. Франка (т. зв. єзуїтському саду) було влаштовано польову кухню.

Після цього відбувся святковий похід в центр міста до пам'ятника Міцкевичу. Очолювали похід кінні відділи "Сокола", далі — представники сільських організацій з-під Львова, пожежні дружини, представники Ради міста, учасники повстання 1863 року, скаути, школярі, цеховики та Товариство єврейських ремісників і промислових робітників (Towarzystwo żydowskich rękodzielników przemyslowców). Лише близько 14 години хвіст колони дійшов до пам'ятника. З вікон, балконів і навіть дахів будинків на вулиці Личаківській за походом спостерігали цікаві, особливо вітаючи оплесками членів сільських організацій "Сокола".

Ввечері в громадських організаціях і товариствах, які брали участь в урочистостях, відбулися святкові збори. А стрілецька сокільська дружина провела навчання на пустирях за Личаківською рогаткою.