...

Відзначення 123-ї річниці Конституції 3 травня

ID: 26

Конституція 3 травня відзначається Польщею як національне свято. Наприкінці ХІХ століття святкування були наймасштабнішими — на хвилі здобуття автономії у складі імперії Габсбургів.

Історія

Конституція 3 травня була прийнята Надзвичайним Сеймом Речі Посполитої 1791 р. Цей документ вважається першою конституцією в Європі і другою у світі (після Конституції США). Згідно Конституції 3 травня Польща проголошувалася країною під керуванням спадкової конституційної монархії і парламенту, котрий обирався на два роки. Через рік в результаті поділу території країни між Прусією, Росією й Австрією Польща втратила самостійність більш ніж на три століття. У Польщі цей день відзначався і досі відзначається як національне свято.

Варто зауважити, що святкування початку ХХ ст. поступалися кількістю учасників святкуванням, які проводилися в останній третині ХІХ ст. Останні проводилися на хвилі ейфорії від здобуття автономії, а також за присутності учасників повстання 1863 р.

Опис події із локалізацією:

Відзначення 123-ї річниці конституції розпочалося у Львові ще 2 травня із урочистого засідання в залі Ратуші. В парку "Залізна Вода" було проведено збори польських скаутів (близько 500 осіб). Ввечері на Високому Замку палали бочки зі смолою, а вулицями проходили оркестри.

3 травня багато будинків у Львові були прикрашені біло-червоними стрічками, квітами, зеленню та наклейками із зображенням білого орла. О 6 ранку на Високому Замку відбувся збір молоді із співанням патріотичних пісень, о 8 годині ранку з Ратуші пролунав традиційний польський гейнал (hejnał). О 10.00 учасники святкування, в основному члени спортивного парамілітарного польського товариства "Сокіл", зібралися на стадіоні, зайнявши також верхню частину Личаківської вулиці. О пів на 11 тут, на польовому вівтарі, відправили месу. Для селян із навколишніх сіл у парку ім. І. Франка (т. зв. єзуїтському саду) було влаштовано польову кухню.

Після цього відбувся святковий похід в центр міста до пам'ятника Міцкевичу. Очолювали похід кінні відділи "Сокола", далі — представники сільських організацій з-під Львова, пожежні дружини, представники Ради міста, учасники повстання 1863 року, скаути, школярі, цеховики та Товариство єврейських ремісників і промислових робітників (Towarzystwo żydowskich rękodzielników przemyslowców). Лише близько 14 години хвіст колони дійшов до пам'ятника. З вікон, балконів і навіть дахів будинків на вулиці Личаківській за походом спостерігали цікаві, особливо вітаючи оплесками членів сільських організацій "Сокола".

Ввечері в громадських організаціях і товариствах, які брали участь в урочистостях, відбулися святкові збори. А стрілецька сокільська дружина провела навчання на пустирях за Личаківською рогаткою.

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Пл. Ринок, 01 – будинок ратуші

Детальніше про місце
Опис

Пл. Міцкевича – пам'ятник Адамові Міцкевичу

Детальніше про місце
Опис

Вул. Марка Черемшини, 17 – спортивний комплекс

Детальніше про місце
Опис

Вул. Стуса – парк “Залізна вода”

Детальніше про місце
Опис

Вул. Листопадового чину – парк ім. І. Франка (колишній Єзуїтський сад)

Детальніше про місце

Персоналії


Джерела

1. "Z "Sokoła-Macierzy"", Gazeta Lwowska, 1914, №100, s. 3
2. "Trzeci Maja", Gazeta Lwowska, 1914, №101, s. 3
3. "Trzeci Maja we Lwowie", Kurjer Lwowski, 1914, №178, s. 2-3
4."3 Maja we Lwowie", Kurjer Lwowski, 1914, №180, s. 1
5. " Trzeci Maja ", Kurjer Lwowski, 1914, №181, s. 2
6. Pochód Sokołów, (Lwów, Nakladem choru "Sokoła", 1914), 4
7. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa, (Lwow, 1910)
8. Ярослав Ісаєвич, Микола Литвин, Феодосій Стеблій (ред.), Історія Львова, т. 2, (Львів: "Інститут українознавства ім. І. П. Крип'якевича НАНУ" – "Центр Європи", 2007), 559
9. Борис Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ-ХХ століття, (Львів: Світ, 2001), 128. 
Автор — Назар Кісь
Літературна редакторка — Юлія Павлишин