Львів 1918 року. Сторітелінг у школі.

У серії матеріалів публікуємо розроблені командою едукаторів та дослідників навчально-методичні матеріали для вчителів, базовані на дослідженнях та проектах Центру міської історії.

Сюжет - МІСТО НА ЛІНІЇ: ЛИСТОПАД 1918-ГО У ЛЬВОВІ

Карта розповідає про місто в умовах подій листопада 1918-го року

Викладаючи історію у школі, а також спілкуючись з колегами вчителями, я приходжу до висновків, що, де-факто, одним із основних завдань історичної середньої освіти є підготовка учня до здачі тестів ЗНО. Що, в свою чергу, трансформує завдання цього предмету у зазубрення дат та подій. Також, переглядаючи чинні державні програми, ми  можемо прослідкувати те, що хоч і виділяється мізерна частина вчительських годин на культуру, однак майже вся історія зосереджена на державницькому напрямі української історіографії. 

Навчальна програма містить великий обсяг інформації, який учень повинен засвоїти за обмежену кількість годин, не говорячи вже про обговорення з учнями історичних проблем та розвитку сучасних компетентностей, таких, як історична, й усі її складові та інші дотичні до неї, залишати поза увагою які ми просто не маємо права, остільки, саме від них залежить затребуваність дитини тепер і працівника для майбутнього ринку праці, а також цінностей та поглядів, які закладаються в учнів на цьому предметі. Поза вище сказаним традиційні старі методи та форми проведення уроку, які у значній своїй мірі не змінюються вже кілька десятиліть, не відповідають потребам сучасного учня – представника покоління Z, через що, на мою думку, і знижується рівень вмотивованості до навчання та пізнання нового.

Всі вище перелічені фактори створюють низку проблем для комфортного викладу історії, а також частково стирають її основного діяча – пересічну людину із своїми думками, баченнями, емоціями, переживаннями.

Одним із пріоритетних завдань, яке стоїть перед нами, вчителями, це мотивувати сучасного учня до навчання та розвивати його знання і компетенції, при цьому ця робота не повинна займати весь вільний час та бути приємною.

У цьому проекті ми намагалися показати історію через дещо інших дискурс, піднімаючи складні питання, які зазвичай опускаються, та показати деякі історичні події, які залишили свою спадщину у Львові, та розвивати усвідомлення спільної відповідальності перед минулим. Адже історія, це не лише про події і дати, а й про людину, її цінності, мораль, та емоції у історичному часі. Ми закликаємо до дослідження історії не через лінійний та державницький підходи, а з людинноцентричним баченням через призми людяності, насильства, полі культурності та дитинства, оскільки ці наскрізні лінії є невід’ємними атрибутами людського існування, які зазвичай опускаються у вивченні та обговоренні. Власне, зважаючи на вище перелічені фактори, ми заохочуємо до розвитку у учнів історичної компетентності та усіх її складових, а також критичного та креативного мислення, а також розвитку емоційного інтелекту.

Далі нами пропонується ряд модельних уроків, які, підважуючи складні питання про спільну спадщину на прикладах історичних подій та їх учасників, дозволять Вам використати їх при розгляді тем згідно чинної навчальної програми, а також застосувати запропоновані інструменти та інструкції до них для власних розробок уроків у будь-якій темі чинної навчальної програми.

Однією зі складних тем у шкільній програмі історії є  питання подій «Листопадового чину» та українсько-польської війни. У шкільних підручниках ця подія подається через призму державницької історії, коротко розповідаючи про державних діячів цього періоду, та зосереджена на політичній історії. Майже не згадується польський історичний контекст, який, на нашу думку, є важливим, зважаючи хоча б на те, що серед міщан польський прошарок у Львові мав значну перевагу, а саме місто залишалося поліетнічним, а його жителі співжили та творили його історію разом й мали значний вплив на формування ціннісних орієнтирів та культурних практик. Тому ми вважаємо, що виключати з історичного контексту прошарки населення за будь-якими ознаками в навчальній програмі є не зовсім доречно. Українська історіографія часто розглядає ці події, як втрачену спробу відновити свою незалежність та побудувати державу, а також формування образу героїчного захисту та боротьби української армії.  Використовуючи ресурс «Місто на лінії»[1], основною ідеєю якого є показати (не)уявні лінії, що прорізають міський простір, конфліктами, пошуками порозумінь, змінами владних структур. Та, у свою чергу, безперечно впливали на життя та відносити цивільного населення та ставили перед ним нові виклики : з однієї сторони, складні питання національного державотворчого характеру, а з іншого - буденні : з продовольством, безпекою, транспортом, тощо… . Це все, очевидно, відобразилося на стосунках у сім’ях, серед сусідів, родичів, і хоч Ціцеронове «Історія – вчителька життя» мало чого навчає насправді, ці події повинні служити добрим уроком для нас сьогодні. А виклад цих подій не може бути акцентований лише на політичному полі. І ми пропонуємо підважувати питання про те, чого нас вчать ці події, та говорити про те, для чого і як слід про них пам’ятати.

«На цьому цвинтарі поруч лежать колишні однокурсники, однокласники, сусіди і родичі. Одні – під українським тризубом. Інші – під польським орлом. У нас достатньо гідності, щоб не переписувати трагічні сторінки історії і достатньо мудрості, щоб зробити правильні висновки»[2]

Для того щоб цей матеріал не виглядав сухим викладом, а також був цікавим для сучасних учнів й допомагав розвинути історичну компетентність з усіма її складовими та сприяв вдосконаленню навичок критичного мислення та розвитку емпатії, ми пропонуємо застосувати метод сторітелінгу (детальніше про сторітелінг ви можете дізнатись за наступним посиланням: https://intboard.com.ua/blog/stortelng-tskava-rznovidnst-opovd/). За допомогою он-лайн ресурсу Mystorybook (https://www.mystorybook.com/).  На мою думку, це чудовий ресурс для створення розповідей як під час уроків, так і для домашніх завдань. Що не лише зробить урок цікавішим, нестандартним,  а також допоможе учням розвивати поза історичною такі компетентності як : інформаційно-цифрова, соціальна та громадська компетентності і загальнокультурну грамотність, які  прописані у концепції «НУШ»[3].

Говорячи на уроці про події листопадового зриву, ми пропонуємо задати на домашнє завдання вправу про вигадану дівчину Марію, яка живе у Львові в українсько-польській сім’ї та стає очевидицею подій 1918 року. За допомогою цієї вправи учні також розвиватимуть емоційний інтелект та емпатію. Вони матимуть унікальну нагоду співпереживати разом з героїнею тогочасні події та  стати творцями історії, застосовуючи факти, дати та описуючи події, передбачені навчальною програмою. З власного досвіду можу сказати, що після виконання вправ такого типу учні значно краще засвоюють, аналізують та синтезують навчальний матеріал, адже вправи такого типу не передбачають сухе зазубрення матеріалу з думкою: «А для чого мені це потрібно?».

[1] http://november1918.lvivcenter.org/uk/themes/

[2] Віктор Ющенко, На відкритті меморіалу 24.06.2005. Взято за: http://november1918.lvivcenter.org/uk/themes/rituals/

[3] https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf С. 11-12

Також ви можете використати даний ресурс для розробки власних сторітелінгових вправ, користуючись наступними інструкціями:

Для того, щоб створити вправу Вам необхідно: 

1. Перейти за посиланням https://www.mystorybook.com/
2. Перед Вами відкриється головна сторінка програми My Storybook, де треба обрати Меню.
   

3. Необхідно увійти в програму.
4. Заповнити аплікаційну форму та увійти.
5. Після успішної реєстрації Ви можете створювати свої історії.
6. Перед Вами відкриється діалогове вікно, де Ви зможете обрати персонажів історії, ландшафт, оформити обкладинку своєї книги, написати текст, вставити світлини, які Вам необхідні.
7. Ви маєте можливість додавати чи видаляти сторінки у книзі, їх редагувати та міняти місцями.
8. Після написання історії необхідно її зберегти.
9. У Меню обрати Бібліотека і перед Вами відкриється полиця Ваших книг та книг спільноти, які Ви можете читати та доповнювати.
10. Поділитися своєю історією, щоб вона була доступна для перегляду та редагування іншими людьми.

    

    
    Творчості та натхнення Вам!