Львівські фільми в кінотеатрах Львова (1896–1939)

ID: 58
У 1897 р. у Львові був знятий перший фільм – “У львівській кав’ярні”. Другим фільмом знятим у Львові був фільм про відкриття пам’ятника Адаму Міцкевичу у 1904 р.

У 1897 р. у Львові був знятий перший фільм – “У львівській кав’ярні” (W kawiarni lwowskej). Проте, його покази відбувались не в кінотеатрі, адже на той час ще не було стаціонарних кінотеатрів у Львові. Кінострічку демонстрували у “Континентальному Еден-театрі” (Kontynentalny Eden Teatr), який діяв у “Літньому театрі” на Губернаторських Валах. Фільм давав змогу львів’янам побачити себе в іншому вимірі – на кіноекрані, поспостерігати за собою та іншими міщанами Львова.

Іншим фільмом, знятим у Львові, був фільм про відкриття пам’ятника Адаму Міцкевичу (Adam Mickiewicz) у 1904 р. (Kurjer Lwowski, 1932, №35). У церемонії відкриття брав участь син поета – Владислав. Це була хронікальна кінострічка, знята на замовлення віденської фірми “Уранія” (Urania). Покази цього фільму відбувались у кінотеатрі “Уранія” в пасажі Міколяша (початок вул. Коперника, тепер не існує) у листопаді 1904 р. Крім того, сеанси цієї кінострічки поляки організовували і в інших містечках Галичини (з патріотичною метою).

У 1912 р. у Львові було утворено кіностудію “Кінофільм” (Kinofilm) (спочатку на вул. Потоцького, 23 (тепер – вул. Генерала Чупринки, 23), а потім – вул. Фрідріхів, 5 (тепер – Л. Мартовича, 5)). Ця кіностудія зняла у Львові кілька коротких фільмів, які демонстрували у львівських кінотеатрах. Так, у червні 1913 р. у львівських кінотеатрах було показано фільм “Ювілейні урочистості 15 Полку Піхоти у Львові” (Uroczystości jubileuszowe 15 Pułku Piechoty we Lwowie) (“Puk”, Kurjer Lwowski, 1932, №35, 7).

3 січня 1914 року відбулася прем’єра фільму “Костюшко під Рацлавіцами” (Kościuszko pod Raclawicami) у кінотеатрі “Коперник” (Kopernik) на вул. Коперника, 9. Кінострічка була виготовлена іншою львівською кіностудією – “Леополія” (Leopolia). Фільм знімали у Львові та Кракові. Було залучено значну кількість статистів. Однак, фільм виявився невдалим, і його зняли з екрану.

Польська дослідниця Доброхна Даберт (Dobrohna Dabert) зазначає про цей фільм наступне: “Однак починання, яке мало, згідно з задумом творців, будити національний дух, врешті принесло розчарування. Бездарні зйомки, нецікава гра акторів прирекли фільм на невдачу” (Słowo Polskie, 1932, №27).

Під час Першої світової війни демонстрували хронікальні стрічки про події, що відбувались у Львові, зняті місцевими операторами. Так, наприкінці 1915 р. у кінотеатрі “Еліт” (Еlit) (вул. Третього Травня, 11, тепер – вул. Січових Стрільців) відбувалась демонстрація стрічки “Завоювання Львова” (Zdobycie Lwowa). Також у львівських кінотеатрах показували фільми “Марш військ” (Przemarsz wojsk), “Види Львова” (Ogólny widok Lwowa).

У 1931 р. у Львові було засновано кіностудію “Оріон-Фільм” (Orion-Film). Перші фільми цієї кіностудії – комедію “Пук” (Puk) і фільм “За кулісами Х музи” (Za kulisami X. Muzy) – глядачі мали змогу побачити на спеціальному показі в кінотеатрі “Копернік” наприкінці січня 1932 р. “Пук” – це перша польська анімаційна комедія, режисером якої був Станіслав Скода (Stanisław Skoda), інженер, а малюнки виконав студент Львівської політехніки Ян Ярош (Jan Jarosz). Цей фільм був створений за допомогою камери для звукової зйомки Ярослава Слоневського (Jarosław Słonіewski) (Українська фільма, Мета, 1939, №2, 7). “За кулісами Х музи” – звуковий фільм, режисером якого був Станіслав Скода. Участь у зйомках цього фільму брала також Софія Батицька (Zofia Batycka) – львівська акторка, що у 1930 р. стала Міс Полонія, вигравши конкурс краси. “За кулісами Х музи” був останнім фільмом у її кар’єрі.

 

У листопаді 1932 р. у кінотеатрах “Аполло” (Apollo) (вул. Хоронщизни, 7, тепер – вул. Чайковського, 7) і “Палац” (Palace) (вул. Легіонів, 3, тепер – просп. Свободи) було показано кінострічку, зняту у Львові Ярославом Слоневським і Вацлавом Радульським (Wacław Radulski), “Як працює львівський театр” (Jak pracuje teatr lwowski). Спочатку, під час зйомки, стрічка називалася “Генеральна репетиція” (Próba generalna), але згодом її було перейменовано. Фільм демонструвався як додаток до основної програми.

У січні 1939 р. у кінотеатрі "Стильний" (Stylowy) (вул. Шашкевича, 5) відбувався показ фільму Юліана Дороша “До добра і краси”, який був створений у 1937 р. Це був перший український повнометражний фільм, створений на Галичині. За своїм змістом цей фільм був рекламним роликом, що представляв українську галицьку продукцію. Ініціаторами зйомок були керівники “Центросоюзу” та “Маслосоюзу”. Сценарій до фільму написав Василь Софронів-Левицький (Українська фільмова кооператива, Мета, 1939, №14, 11) та Роман Купчинський.

Львівські кінематографісти знімали й інші фільми, проте інколи демонстрації цих фільмів були закритого характеру (наприклад, лише для членів певного кіноклубу), й до масового глядача ці картини так і не доходили. Звісно, у Львові також відбувалися зйомки й інших фільмів немісцевих режисерів. Зокрема двома найяскравішими кінострічками були “Буде краще” (Będzie lepiej, 1936) та “Волоцюги” (Włóczęgi, 1939), які знімало Варшавське кінематографічне бюро “Фенікс” (Feniks).

Головними героями цих фільмів виступали учасники львівського комедійного дуету Щепко (Казимир Ян Вайда (Kazimierz Jan Wajda)) і Тонько (Генрик Фоґельфанґер (Henryk Fogelfanger)).

Джерела:

  1. Kurjer Lwowski, 1932, №35.
  2. “Puk” – bochater polskiej komedji, Kurjer Lwowski, 1932, №35, 7.
  3. Słowo Polskie, 1932, №27.
  4. Українська фільма у Львові, Мета, 1939, №2, 7.
  5. Українська фільмова кооператива, Мета, 1939, №14, 11.
  6. Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
  7. Доброхна Даберт, Українські мотиви в польському кіно, Проблеми слов’янознавста, 2002, Вип. 52, 118-124.
Автор допису – Оксана Лепак
Редактор – Оксана Дудко
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Пов'язані історії

Організації

  • slider image
    Маслосоюз

    Маслосоюз був одним із ініціаторів фільму Юліана Дороша “До добра і краси” 1937 року.