У міжвоєнний період Кракідалами, окрім площі Краківської (plac Krakówski), називали простір на північ, що охоплював групу інших площ і переплетення вулиць, вуличок, завулків та переходів у центрі міста. Зокрема площа Краківська простягалася із заходу на схід вздовж фасаду театру Скарбка і охоплювала сьоднішні вулиці Театральну (Rutkowskiego), Краківську (Krakowska), Гонти (Kościelna), Богдана Хмельницького (Żółkiewska) та інші.
Кракідали складалися із декількох торговищ, одне із яких на початку XX століття мало назву Опалки (Opałki) і розміщувалося на березі річки Полтви, де покупцям пропонували неякісне полотно за дешевими цінами (Krajewski, 1909, 46).
У 1920-1930-х рроках Кракідали до певної міри мали характер чорного ринку, а торгували на цій території здебільшого єврейські торговці. Окрім них, свою тандету продавали та купували поляки та українці, здебільшого бідняки із передмістя та найближчих містечок. Серед них часто траплялися шахраї та злодії.
На самій площі з 1867 року було розміщено залізний павільйон із вентиляцією, де на 75 торгових точках продавали м'ясо. На лавах і лотках (страганах) розміщувалися вироби із тканини (блаватні товари), які доставляли сюди із фабрик за дешевими цінами, проте низької якості. Окрім цього, клієнти могли придбати також книги та часописи, серед яких траплялися також раритетні видання.
Площа Сольських (Solskich) у міжвоєнний період мала назву площа Збіжжева (plac Zbożowy), проте змінила свою торгову спеціалізацію. На ній можна було придбати старе залізяччя, вживаний чоловічий, жіночий і дитячий одяг та взуття різного ступеню зношеності. Також продавалися різноманітні картини, серед яких за 2-3 злотих можна було придбати справжній витвір мистецтва. Натомість рамки від таких картин продавали по 10 злотих. Увесь товар, часто сумнівного походження, розташовувався на 350 лотках (страганах) (Szolginia, 1992, 147-149). У радянський період на місці цієї площі постала забудова поміж вулицями Зерновою та Ваговою.
На площі Теодора (plac św. Teodora) впродовж тривалого часу продавали овочі та фрукти. Саме звідси вони далі потрапляли у крамниці та на ринки. Гуртова торгівля овочами та фруктами розпочиналася вночі і тривала зазвичай до 5 години ранку, коли купці могли придбати їх уже за роздрібними та зниженими цінами. Щочетверга та п´ятниці тут також продавали дешеву свійську птицю. Наприклад, курку можна було придбати лише за злотий.
Покупці також могли придбати м'ясо у близько 50 різників за ціною 50-60 грошей за кілограм. Таке м'ясо купували здебільшого польські бідняки з Клепарова і Замарстинова. Єврейські бідняки натомість купували рибу (оселедці і коропи), яких тут продавали на 25 лотках (Szolginia, 1992, 150-153).
Після Другої світової війни торгівлю на території Кракідалів обмежували, проте владі не вдалося ліквідувати її остаточно.