Епілог війни. Львів у 1944-46 роках ID: 257
Історія
Наприкінці війни Львів був містом, де євреїв було винищено майже повністю. Поляки і українці продовжували жити під нацистською окупацією у місті, яке кожна з цих громад вважала своїм. З наближенням Червоної Армії, очікування щодо закінчення війни були непевними. Питання про те, чи повернеться Радянська влада і якою вона буде, турбувала багатьох мешканців Львова. Польсько-український конфлікт та страх перед можливими радянськими репресіями був мотивом покинути місто ще до закінчення бойових дій.
Мільйони європейців були позбавлені рідних домівок в результаті втечі, евакуації, депортації, переселення або еміграції під час Другої світової війни. Мільйони радянських громадян були переміщені через державні програми або примусові депортації в малонаселені регіони країни. Після Другої світової війни держави-переможці легітимізували примусові переміщення населення, зокрема національних меншин, як необхідну передумову для довгострокового миру у Центрально-Східній Європі. Польсько-українське прикордоння було місцем руйнівних і кривавих міжетнічних конфліктів. Переселення, котре спочатку називали “евакуацією”, а потім “репатріацією” мало забезпечити стабільне співжиття у нових кордонах. У той час як Польща втратила свої колишні східні регіони, що стали частиною Української, Білоруської та Литовської РСР, вона отримала колишні німецькі регіони Сілезії і Помор'я. Поляки вимушено покидали Галичину і Волинь, що вже не належали Польщі, і заселяли понімецькі “Повернені Землі”, тоді як українці примусово виїжджали з Надсяння, Підляшшя і Лемківщини, на яких вони проживали століттями.
Епілогом Другої Світової війни стала нова хвиля вимушених та добровільних міграцій, а Львів опинився в епіцентрі цих процесів. Внаслідок воєнних втрат, Голокосту, репресій, депортацій та радянської національної політики, склад населення Львова у 40-50-х роках ХХ століття кардинально змінився - за деякими оцінками, на 80%, що ілюструє графік етно-демографічних трансформацій у ХХ ст.
- Бої за Львів (Пагорб Слави, вул. Пасічна)
- Операція "Буря" (Вул. Кохановського, 23, сучасна вул. Костя Левицького)
- Втрачений дім: повоєнні примусові переселення (Будинок Польського Евакуаційного Комітету, колишній готель "Краківський", зараз - будівля Апеляційного Суду, пл.Соборна, 7)
- Забрати Львів з собою: переселення та культурна спадщина (вул.Вірменська, 23)
- Після Катастрофи: повоєнне життя єврейської громади у Львові (вул. Вугільна, 3)
- Особливості радянського правосуддя (музей "Територія Терору", пр-т Чорновола, 45)
- Нові львів’яни та їхнє місто ("Рогатка" - перехрестя вул. Б.Хмельницького та Волинської)
Пов'язані будівлі та простори
-
Вул. Пасічна – Пагорб Слави
-
Вул. Левицького, 23
-
Пл. Соборна, 7
-
Вул. Вірменська, 23
-
Вул. Вугільна, 1-3 – колишня синагога "Янкель Янцер Шуль"
-
Проспект Чорновола, 45
-
Рогатка
Джерела
- Галина Боднар "Розкіш і злидні повоєнного Львова, або реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті", Україна Модерна (режим доступу від 13.02.2019);
- Софія Дяк, "Творення образу Львова як регіонального центру Західної України: радянський проект та його урбаністичне втілення", Схід-Захід:Історико-культурологічний збірник. Випуск 9-10, Харків, 2008;
- Роман Лозинський, Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). – Львів, 2005;
- Степан Макарчук, "Переселення поляків із західних областей України в Польщу у 1944-1946 рр.", Український історичний журнал, 2003 - сс. 104-115;
- Тімоті Снайдер, Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569–1999. Київ, 2012;
- Tarik Cyril Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv: A Borderland City between Stalinists, Nazis, and Nationalists, Cornell University Press, 2015;
- Istvan Deák, Europe on Trial. The Story of Collaboration, Resistance and Retribution during World War II, Boulder, 2015;
- Catherine Gousseff. Échanger les peuples: Le déplacement des minorités aux confins polono-soviétiques, 1944-1947. Fayard, 2015;
- Grzegorz Hryciuk, Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948. Toruń, 2005;
- Damian Karol Markowski, Anatomia strachu. Sowietyzacja obwodu lwowskiego 1944–1953. Studium zmian polityczno-gospodarczych, Warszawa, 2018;
- Maciej Matwijów, Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945‒1948, Wrocław: Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum, 1996;
- Serhii Plokhy, Yalta: The Price of Peace, NY, 2010;
- Jessica Reinisch, Elisabeth White. (eds.) The Disentanglement of Populations Migration, Expulsion and Displacement in postwar Europe, 1944-49., Palgrave Macmillan, 2011;
- Theodore Weeks, "Population Politics in Vilnius 1944-1947: A Case Study of Socialist-Sponsored Ethnic Cleansing", Post-Soviet Affairs, 23(1), 2007, pp. 76-95.