Електрифікація Львова

Електрифікацію Львова пов'язують із двома масштабними для міста подіями на зламі століть — відкриттям Загальної Крайової виставки та будівництвом Міського театру. Цими двома проектами прагнули, серед іншого, продемонструвати модерність та поступ Галичини у складі імперії Габсбургів. Одним із видимих проявів тогочасної ідеї прогресу було використання електроенергії, мережа якої завдяки цьому стрімко стала частиною міської інфраструктури.

Завдяки невеликим локальним електростанціям репрезентативні будівлі в місті, зокрема, Сейму чи Ощадної каси, були освітлені раніше. Втім перша міська електростанція почала діяти з відкриттям Крайової виставки у 1894 році. Її збудували для живлення трамвайної лінії від залізничного вокзалу до павільйонів Виставки поряд із парком Кілінського. Доволі швидко виникли інші трамвайні лінії. Електростанція постійного струму дозволяла живити трамвай, проте не давала можливості розширювати використання електронергії у інших сферах міського життя.

Із побудовою Міського театру у 1900 році, розпочався новий етап електрифікації міста. У підвалі будівлі встановили розподільний пункт та акумуляторну батарею, які дозволяли освітлювати театр, вулиці середмістя та підключати нових споживачів. Для їх обслуговування було створено підприємство Міські електричні заклади, своє представництво у місті відкрила фірма електрообладнання Siemens&Halske, почали виникати приватні електроінсталяційні бюро.

Побудова у 1908 році потужнішої електростанції змінного струму дозволяла забезпечити все більші потреби у електроенергії для освітлення вулиць, приватних помешкань та для розвитку трамвайної мережі.

Більш масштабна електрифікація міста була також пов’язана з формуванням професійного середовища інженерів-електриків. Одним зі знакових його представників бувкерівник Міських електричних закладів Юзеф Томіцький, який брав участь у побудові обох міських електростанцій та розбудові міської електромережі впродовж декількох десятиліть. Також Ґабріель Сокольницький, підприємець, ректор та багаторічний професор Львівської політехніки, виконував проекти електрифікації великих підприємств та інституцій по всій Галичині.

Матеріали цієї теми дозволяють ширше глянути з перспективи пошуку та впровадження нових технологічних рішень на загальний контекст суспільних та економічних процесів в місті на зламі XIX-XX століть.

Описи для теми підготував Андрій Крижанівський, енергетик, дослідник історії електрифікації. Проект створено у співпраці з Музеєм історії електрифікації Львівщини.

Тарас Назарук, Інтерактивний Львів