Каспер Вайґель

вчений-геодезист і фотограммерист, професор, ректор Львівської Політехніки.

Каспер Вайґель (Kasper Weigel) (народився 10 червня 1880 у Львові – трагічно загинув 4 липня 1941 р. на Вулецьких пагорбах у Львові) – видатний польський геодезист і фотограмметрист, професор Львівської Політехніки.

Народився у Львові. Базову освіту здобув у рідному місті у Другій Німецькій Державній Вищій Гімназії (сьогодні ЛСЗШ № 8 з поглибленим вивченням німецької мови, вул. Підвальна, 2), яку закінчив у 1898 р. Після чого поступив на інженерний факультет Вищої політехнічної школи у Львові (сьогодні – НУ "Львівська Політехніка", вул. С.Бандери, 12). У ході навчання проявив себе обдарованим студентом. Особливо його зацікавили передові на той час методи фотограмметрії та вирівнювальних обчислень в геодезії, котрими Каспер Вайґель займався усе життя. Навчання закінчив у 1903 р. на відмінно.

Відразу після закінчення навчання в університеті розпочав практичну діяльність на будівництві регіональної залізниці Львів-Підгайці . Після п’ятирічної практики перейшов на науково-педагогічну діяльність у Вищу політехнічну школу у Львові. У 1908 р. стає асистентом, з 1909 – ад’юнктом, а з 1911 р. – доцентом на кафедрі геодезії. Вже за рік він отримав звання професора надзвичайного (екстраординарного) та був обраний її завідувачем.

Під час Першої світової війни у рамках Комітету польських техніків (засн. у 1915 р.) перебував у Відні, де викладав геодезію і вирівнювальні обчислення студентам, які не брали безпосередньої участі у воєнних діях.

Після здобуття Польщею незалежності Вайгель повернувся на батьківщину й отримав у 1919 р. посаду керівника геодезичної секції у Міністерстві громадських робіт. Однак, чиновницька робота мало відповідала зацікавленням ученого і вже у вересні того ж року він повернувся до викладання у Львівській політехніці, де на базі курсів геометрів вперше виникло геодезичне відділення з кафедрою геодезії. Перший випуск інженерів-геодезистів відбувся у 1922 р. Це були перші представники відомої у світі Львівської геодезичної школи.

Проф. Вайгель протягом багатьох років працював завідувачем кафедри геодезії, а також обирався деканом факультету водного та шляхового будівництва (1920-1921), ректором (1929-1930) та проректором (1930-1931) цього навчального закладу.

Окрім праці в університеті професор, як незалежний "цивільний геометр" та "цивільний інженер-будівельник", провадив приватну практику у сфері геодезії та будівництва.

Друга світова війна

Під час радянського панування у 1939-1941 рр. Каспар Вайгель продовжив працювати на на чолі кафедри геодезії  у Львівському Політехнічному Інституті .

У вересні 1940 р. разом з групою професорів львівських вищих навчальних закладів на чолі з проф. Казімєжом Бартлем (Kazimierz Bartel) (1882-1941) у ході тривалого візиту на запрошення Всесоюзного комітету у справах вищої освіти відвідав Москву. У середині грудня того ж року, в ході виборів до місцевих рад трудящих депутатів його, разом з низкою інших науковців міста, було обрано до міської ради трудящих Львова.

Дана обставина сприяла тому, що з початком німецько-радянської війни проф. Вайгеля було внесено до проскрипційних списків польської інтелігенції, а ввечері 3 липня 1941 р. заарештовано функціонерами групи спеціального призначення Поліції Безпеки. Під час арешту у помешканні перебувала дружина та син професора. Ось як вона згадує ці події:

"…2) Арешт відбувся 4/VII 1941 р. о 23 год.
3) Гестапівців було четверо – один з них володів українською мовою. Всі мали на кашкетах черепи.
4) Увійшовши до помешкання розбіглися по всіх туалетах щоб вияснити, чи немає білше мужчин. Поводилися гречно і заспокоювали, що нічого арештованим не буде. Чоловік був ще одягнутий, виходячи вийняв з кишені гаманець та віддав його мені. Син вже лежав у ліжку. Йому наказали вдягнутись та взяти з собою посвідчення особи.
5) Обшук не проводили і нічого не взяли.
6) В помешканні окрім чоловіка та сина не було більше мужчин."

Професора Каспара Вайгля ж разом із сином юристом Юзефом Вайґелем (Joseph Weigеl) (1908-1941) після нетривалого допиту було розстріляно близько 4 год. ранку 4 липня 1941 р. на Вулецьких пагорбах.