Олена Турянська

Мисткиня, авторка витинанок, інсталяцій, об'єктів та артбуків, дизайнерка інтер'єру. Живе і працює у Львові.

Олена Турянська народилася у 1966 році у Львові. У 1981-1985 навчалася у Львівському державному училищі декоративного та прикладного мистецтва імені Труша. Після училища вступила до Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва (сьогодні — ЛНАМ) на кафедру дизайну інтер'єру. За словами художниці, середовище у навчальному закладі у той час змінювалося. На відміну від училища, академія ставала осередком для мистецького пошуку та експерименту:

"Ми постійно пробували щось робити, експериментувати. Не можу сказати, що у той час аж так сильно на нас тиснула система, як це було тоді, коли вчилася в училищі. В інституті вже не так гостро стояли якісь ідеологічні питання. Тому, фактично, ми могли робити все, що хотіли" (Ваславська-Панас, 2018).

 

Спочатку, доступи до закордонних видань давали змогу почерпнути та надихнутися мистецькими практиками, до прикладу, поляків чи угорців, а вже пізніше — здобути живий емпіричний досвід через освітні поїздки, пленери, резиденції. Диплом Турянська захищала під керівництвом професора, архітектора Мирона Вендзиловича. Серед вчителів художниця також зазначає львівського графіка Богдана Сороку: "Він навчив мене бачити, думати, аналізувати. За що вдячності моїй немає меж." Зі світового мистецтва натхненником вважає Пітера Брейгеля Старшого: "Коли я бачу оригінали його робіт, у мене тоді якісь екстатичні стани." (Ваславська-Панас, 2018). У 1998-2000 роках стажувалася у Академії мистецтв у Лодзі, в професора Анджея Смочинського. Після цього, Олена Турянська стала учасницею та кураторкою пленеру "Пункт перетину" — спершу у Лодзі, згодом у Штутґарті, і пізніше у Львові.

У своїх витинанках звертається до вічних ідей фізичного та разом з тим метафізичного світу. Симетрія та асиметрія, безмежність та гармонія, час та простір — ці та інші абстрактні поняття, підкріплені філософськими рефлексіями художниці, набирають у філігранних витинанках матеріальності. Дуальність між матеріальним та нематеріальним зникає. За словами Тамари Злобіної, Олені Турянській вдалося вилучити з творчості комерційний аспект (Злобіна, 2010), і, як зазначає сама художниця, пріоритетним в експозиційній діяльності є "егоїстичні мотиви" — пізнання світу й самої себе через мистецтво (Ваславська-Панас, 2018). Її твори філософські та концептуальні, медитативні та потребують глибокого занурення.

Займалась розробкою та втіленням таких проектів у Львові, як оформлення ресторану "Купол", італійського подвір'я, частково закладів "Амадей" та "Вероніка". Крім того, працювала з численними інтер'єрами приватного житла. Художниця є учасницею численних персональних та групових виставок у Львові, Києві, Польщі, Німеччині, Франції та США.