Нафталі Шиппер ID: 321

Нафталі Шиппер ID: 321

1860–1932

Вчитель юдейської релігії, лідер вчительських товариств, автор і видавець підручників.

Нафталі Шиппер (Naftali Schipper (Szyper, Szipper)) народився 2 грудня 1860 року у сім'ї Соломона і Ґітлі Шипперів (Salomon i Gitla Schipper) із Жолині (батько походив із Королівства Польського). Молодший брат Натана Шипера (Natan Szyper) (1852–1917), який також був вчителем юдейської релігії у Львові. Рано втратили батька, тому під час навчання (згідно із записом у каталозі студентів) Натан Шипер був опікуном Нафталі Шиппера. 

У 1877–1881 роках навчався у вчительській семінарії у Львові, де як студент третього курсу отримав дуже хорошу оцінку з релігії. У 1881 році отримав атестат зрілості з відзнакою. 3 березня 1885 році здобув патент на викладання в загальноосвітніх школах з відзнакою (право викладання в школах з польською, українською та німецькою мовами), на підставі іспиту, складеного перед комісією у Львові, а 14 жовтня 1889 року мав додатковий іспит з релігії, складений перед комісією в Станіславові (оцінка "задовільно"). У 1895 році здобув патент першого рівня на викладання в школах з польською мовою навчання. За власними словами, він був слухачем філософського факультету Львівського університету (засвідчив проходження восьми курсів) і в 1912 році отримав свідоцтво про закінчення цих курсів.  

Педагогічну діяльність розпочав у Львові на початку 1880-х років у школі імені Тадеуша Чацького, де спершу працював безоплатним, а згодом оплачуваним практикантом (у 1881–1884 роках). 

У 1885 році переїхав до Станіславова, із яким надалі був пов'язаний упродовж майже чверті століття. Тут викладав у чоловічих і жіночих школах різних типів: у приватній  єврейській школі товариства Єврейський Альянс (Israelitische Allianz) Шиппер навчав польської мови і історії;  у державних виділових і загальних школах, зокрема в школах імені королеви Ядвіґи та королеви Софії, а також у школі імені Адама Міцкевича. Від 1886 року обіймав посаду старшого вчителя, а з 1890 року постійного вчителя (стабільна посада). Понад 14 років викладав юдейську релігію в жіночій семінарії та жіночій гімназії Станіславова.

У 1909 році за власним проханням був переведений до Львова, де продовжив навчати юдейської релігії у чоловічій виділовій школі імені  Міцкевича, а також у низці шкіл міста.  

Водночас від 1909 року викладав у приватних жіночих навчальних закладах Львова, насамперед у гімназії Зофії Стшалковської (Gimnazjum Zofii Strzałkowskiej), а також у ліцеї Фанні Діттнер (Liceum Fanni Dittner). У 1914 році евакуювався до Відня. Повернувся до Львова восени 1916 року. Працював у гімназії Стшалковської та у школах Львова до грудня 1924 року, коли вийшов на пенсію.

Був багатолітнім головою Товариства вчителів юдейської релігії у народних і виділових школах в Галичині (Towarzystwo nauczycieli religii mojżeszowej szkół ludowych i wydziałowych w Galicji, засноване у 1905 році у Станіславові, від 1909-го — у Львові; формально розпущене у 1936 році; у 1923-му змінило назву на Towarzystwo nauczycieli religii mojżeszowej szkół powszechnych w Polsce) та редактором і видавцем друкованого органу цього товариства — газети "Wychowanie i Oświata" (з пол. "Виховання і Освіта", виходила щомісячно у 1905–1914 і 1925–1926 роках)

Автор підручників та статей на педагогічну тематику. Власним коштом видав також різні допоміжні посібники для вчителів та для школярів; видавав підручники та книги свого брата Натана Шипера.

Член Польського педагогічного товариства (Polskie Towarzystwo Pedagogiczne) та багатьох освітніх і благодійних асоціацій. Він також був членом Союзу поляків мойсеєвого віросповідання (Zjednoczenie Polaków Wyznania Mojżeszowego), брав участь у I Загальних зборах Союзу, які відбулися між 10 і 12 травня 1919 року у Варшаві. 

У 1904 році входив до Союзу вчителів юдейської релігії середніх, виділових і народних шкіл (Związek nauczycieli religii mojżeszowej szkół średnich, wydziałowych i ludowych), яким керували Мойжеш Шор (Mojżesz Schorr) і Маєр Балабан (Majer Bałaban), але покинув його і створив власне товариство. Надалі ці два професійні об'єднання вчителів юдейської релігії часто виступали із протилежними пропозиціями: головна їх відмінність полягала у тому, що Товариство Шиппера декларувало пропольські асиміляційні гасла, натомість Союз Шора і Балабана відстоював більш проєврейську позицію, зокрема щодо збереження годин для вивчення івриту у школах.

Як фахівець з викладання юдейської релігії, разом з колегою Маєром Вайсберґом (Majer Weisberg), брав участь в опитуванні щодо реформи планів викладання релігії в середніх, народних і виділових школах, яке відбулося у Львові 10–11 лютого 1907 року. 

Мав репутацію людини, яка викликала суперечки у своєму оточенні. Його переведення зі Станіславова до Львова супроводжувалося конфліктом із рабином Єхезкієлем Каро (Jecheskiel Caro) та деякими місцевими вчителями релігії, який було врегульовано лише навесні 1910 року після втручання Крайової шкільної ради (Rada Szkolna Krajowa) та формальних вибачень з боку Шиппера. Як голова Товариства вчителів юдейської релігії, Шиппер у 1908 році виключив із організації свого колегу Озіяша Офенбергера (Ozjasz Offenberger). Частина вчителів розцінила це як зловживання владою та звинуватила Шиппера в авторитарному керівництві і фінансових махінаціях. Конфлікт став публічним, і коли Шиппер відмовився з'явитися на "товариський суд" для розгляду претензій, 24 вчителі на чолі з рабином Каро оголосили про розрив із ним професійних і товариських стосунків. Після вибачень і примирення Шиппер частково відбив звинувачення, і конфлікт було врегульовано.

 У 1920 році, під час єврейського нового року, його, ймовірно, бачили в міському електричному транспорті, що викликало загальне обурення. Керівництво єврейської громади у Львові надіслало йому листа з доганою, в якому наголошувалося, що навіть фізичне нездужання не може виправдовувати порушення релігійної заборони на пересування транспортом. У відповідь Нафталі Шиппер публічно запевняв, що не користувався транспортом у цей день і що його сплутали з кимось іншим. 

12 вересня 1886 року у Львові Нафталі Шиппер одружився з Леєю (Лаурою) Коль (Lea Kohl), яка походила з рабинської родини з Ярослава. Леа була залучена до діяльності багатьох благодійних організацій; була засновницею Товариства допомоги бідним породіллям та Братньої допомоги у Станіславові. У подружжя народилися діти:

Зиґмунт (Zygmunt Schipper, народився 23 липня 1887 року у Станіславові) був адвокатом у Львові (ступінь доктора), у 1922 році значився у списку військових оборонців (право захисту у військових процесах); разом із дружиною Марцелою Метаномською (Marcela Metanomska, донька аптекаря і бургомістра міста Комарно) загинув під час Голокосту.

Александер (Aleksander Schipper, народився 26 червня 1890 року); у 1907 році отримав атестат зрілості в реальній школі у Станіславові; у 1932 році працював інженером у Бельгії; одружений з Анною Горовіц (Anna Horowitz) із Кракова.

Генрик (народився 1 жовтня 1900 року у Станіславові; помер 6 травня 1949 року у Варшаві; у 1948 році змінив написання прізвища на Шипер (Henryk Szyper); у червні 1918 року склав іспит зрілості в гімназії імені Франца Йосифа у Львові; у 1918/1919 навчальному році розпочав навчання на філософському факультеті Яґеллонського університету; історик літератури (ступінь доктора).

У міжвоєнний період Шиппери мешкали у Львові на вулиці Вінценти Поля, 12, II поверх (Wincentego Pola, нині — Юліана Дороша).

Помер Нафталі Шиппер у віці 62 років на курорті у гірському містечку Криниця 16 грудня 1932 року. Похорон відбувся 21 грудня у Львові, могила на єврейській частині Янівського кладовища не збереглася.

Праці та проєкти

• N. Schipper, "Kilka uwag w sprawie założenia Seminaryum dla kandydatów nauczycielskich religii mojżeszowej", Ojczyzna. Organ stow. "Przymierze braci" (Lwów), nr 11, 1887: 3.
• N. Schipper, "Recenzya na W. Englander 'Bóg sierot nie opuszcza'", Światło-Hamaor, 1896, nr 1: 8–9.
• N. Schipper, "Nauka religii mojż. w kl. I.", Światło-Hamaor, 1896: 54–55.
• N. Schipper i Weissberg, "Protokół z posiedzeń zjazdu naucz rel.", Światło-Hamaor, 1896, nr 1, s. 12; nr 2: 20–21.
• Natan Szyper i Naftali Schipper, Zbiór modlitw dla szkół ludowych i wydziałowych, z dodatkiem modlitwy na Nowy Rok. Wydanie 5, poprawione i pomnożone (Lwów: Nakład autorów, [1905?]).
• N. Schipper, "Żydzi w powieści polskiej", Wychowanie i Oświata, 1906, nr 5, s. 33; nr 6, s. 41–43; nr 7, s. 51–52; nr 8, s. 61–62; nr 9, s. 69–70; nr 10, s. 77–78; nr 11, s. 86–87; 1907, nr 12, s. 93–94.
• N. Schipper, "Odpowiedź oszczercom i fałszywym prorokom", Wychowanie i Oświata, 1906, nr 7: 49–50.
• N. Schipper, "Nauka religii w klasie I-szej", Wychowanie i Oświata, 1908, nr 22: 170–171.
• Naftali Schipper, Natan Szyper, Dzieje Żydów w Polsce oraz przegląd ich kultury duchowej: zwięzły podręcznik do użytku szkolnego wraz z mapą Polski. Cz. 1, Od przybycia Żydów do Polski do XVIII wieku: do panowania Sasów (Lwów: Nakł. aut., 1926), 102, [2] s.
• Naftali Schipper, Natan Szyper, Dzieje Żydów w Polsce oraz przegląd ich kultury duchowej (z uwzględnieniem krajów ościennych): zwięzły podręcznik do użytku szkolnego wraz z mapą Polski. Cz. 2, Od panowania Sasów do r. 1914 (Lwów: Nakł. aut., 1927), 118, [6] s.
• Natan Szyper, Naftali Schipper, Historia Żydów oraz przegląd ich kultury. Cz. 1: od upadku państwa żydowskiego (r.70) do końca wieków średnich (1492) (Lwów, 1929), 65 s.; Cz. 2: od końca wieków średnich (1492) do doby najnowszej (1928) (Lwów, 1930), 105 s.
• Naftali Schipper, Natan Szyper, Z naszej przeszłości w Polsce: opowiadania historyczne dla młodzieży żydowskiej z ilustracjami (Lwów; Warszawa: Nakł. Warszawskiego Instytutu Wydawniczego, [1930?]), [2], 102, [2], 118, [6] s., [14] k. tabl., [2] s.
• Natan Szyper, Naftali Schipper, Zbiór modlitw dla młodzieży żydowskiej: Podręcznik dla oddziałów I-VI szkoły powszechnej (Lwów, 1930, wydanie 7), 88 s.

Організації

• 

• 

Джерела