Андрій Сагайдаковський
Андрій Сагайдаковський народився у 1957 році у старій дільниці Львова. Батько був архітектором, мати викладачкою німецької мови. У 1974-1979 роках Андрій вивчав архітектуру у Львівському політехнічному інституті, а паралельно навчався живопису у Романа Сельського та Карла Звіринського. Саме їх він вважає своїми вчителями, не лише ремесла та техніки (колористики та композиції), а також розвинули смак до розуміння мистецтва модернізму (Катериненко, "Сагайдаковський про Сагайдаковського). Архітектором Андрій так і не став, хоча влаштувався працювати у Львівській політехніці.
Андрій Сагайдаковський означає свій процес писання картин словом "пачкати". Цей спосіб йому, частково, радше підказав медіум, з яким він працює і дотепер — це килимки. Використовуючи для своїх робіт старі полотна, рвані тканини, килим став для нього зрештою основним фоном для втілення художніх ідей. Наприкінці 1980-х, коли Сагайдаковский починав творчість, була криза з матеріалами і він не мав доступу до художніх матеріалів, оскільки не був членом Спілки художників. По-друге, економічна криза 1990-х також спонукала художника до пошуків альтернативних матеріалів — ними й випало бути килимам, які стали впізнаваною рисою його творів. Сюжети картин Сагайдаковського мистецтвознавці переважно описують як "правда життя". Абсурдна та буденна реальність, підписана іронічною фразою кривеньким, некаліграфічним, дитячим почерком (Скляренко, 2015, 218). Відтак, через призму так званого "емоційного концептуаліста" абсурдний постмодерний світ сприймається вже не так серйозно.
У 1990 році, під кураторством львівського галериста Георгія Косована Сагайдаковський разом з Платоном Сільвестровим, Ігорем Шулєвим та Олександром Замковським влаштували гучну, провокаційну виставку під назвою "Дефлорація". Саме з неї, вважається, почався перехід від модерністського мистецтва до кураторських і персональних проектів постмодерністського (Вишеславський, 2008, 31). Через 25 років "Дефлорацію" повторили у київській галереї "Вагінаріум", але вже як архівно-історичний проект — виставка про виставку (Беба, 2015).
Коли альтернативні художники вже мали всю свободу і почали інституціоналізовуватися, у Львові з'являється "Дзиґа" — інституція, де наступних кілька десятків років будуть генеруватися нові ідеї та смисли. Перша персональна виставка робіт Сагайдаковського відбулась тут у 1993-му році і була першою персональною виставкою нововідкритої "Дзиґи" (Шумилович, 2013).
Андрій Сагайдаковський є учасником багатьох міжнародних проектів у Варшаві, Парижі, Реґенсбурзі, Пермі, Києві та Львові. Персональні виставки відбулися в Варшаві, Києві, Дніпрі та Львові. З 2008 року персональні виставки переважно відбуваються у співпраці з арт-центром "Я Галерея" у Києві. У 2012 році Андрій Сагайдаковський став лауреатом премії Першої Київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва ARSENALE AWARDS 2012 у номінації Відкриття ARSENALE 2012. У 2015 році — учасник польського павільйону на Міжнародному бієнале мистецтв у Венеції.
Пов'язані місця
Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"
Сагайдаковський навчався у ЛПІ на факультеті архітектури у 1974-1979
Детальніше про місцеПросп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького
Тут, у тоді Музеї Леніна, відбувалася виставка "Дефлорація"
Детальніше про місцеПл. Музейна, 1 – будинок музею (кол. монастир)
Тут, у Музеї історії релігії відбувалися виставки за участі Сагайдаковського
Детальніше про місцеВул. Стефаника, 03 – Львівськa Галерея Мистецтв
Тут виставлялися роботи Андрія Сагайдаковського
Детальніше про місцеГалерея "Три крапки"
У цій галереї відбувалися виставки за участі Сагайдаковського
Мистецька галерея Гері Боумена
Тут відбувалися виставки Андрія Сагайдаковського
Культурно-мистецький центр "Дзиґа"
Першою мистецькою виставкою Дзиґи була виставка Сагайдаковського
Праці та проекти
1980 — Петро
1987 — Цитата
1989 — Без назви, скульптура (дерево, метал)
1989 — Студія анатомії
1993 — Двоє при столі
1993 — Це стіл
1995 — Нога
1996 — Хто ви, лікарю
1996 — Німий
1996 — Глухий
1997 — Даная
1998 — Переклад цитати
1999 — Це є голова собаки, це є голова дитини
2000 — Маринарка для митця (інсталяція)
2004 — Небо земля
2006 — Червона шапочка
2006 — Пейзаж зі скелею
2006 — Дивись! не заблукай
2007 — Балерина
2007 — Нормально ходи
2007 — Прогулянка
2007 — Сонечко світить
2008 — Віолетта з Коломиї
2008 — Щасливе життя
2008 — Happy life
2008 — Далеко у воду не заходи
2008 — Кравець
2008 — Junge Frauen aus allen Welt in Freundschaft verunden
2009 — Білі китайські кеди
2009 — Воїн
2009 — Тримай ноги в теплі
2009 — Спортивна гімнастика. Вправи на колоді
2009 — Риси обличчя ІІ, Посмішка як особливий порух м’язів
2009 — Велике вухо
2009 — Перспектива пейзажу
2010 — Мущина у рудій перуці
2010 — Проблема, Слухай уважно
2010 — Напівбог
2010 — Це те, що воно є. Худоба
2010 — Хочеш бути ...
2011 — Жнець
2011 — Хай веде нас вода, хай нас повінь на сповідь несе в небеса
2011 — Веселий весняний танок біля калюжі
2011 — Лекція анатомії доктора Тульпа
2011 — Не гризи нігті
2012 — Пейзаж
2012 — Ноги, що стоять у річці
2012 — Особа у вузькій спідниці намагається стати на банкетку
2012 — Цитата, диптих
2012 — Дзеркало в інтер’єрі
2013 — Портрет незнайомого
2013 — Портрет старої бабці
2013 — Прогулянка лісовими стежками
2013 — Сутінки, пейзаж за вікном
2013 — Пам’яті художника
2013 — Діалоги
2015 — Картина сміху
2015 — Пейзаж
2015 — Байки братів Грімм
2015 — Пейзаж з Венерою
2015 — Студія анатомії
2015 — Забави
2016 — Худоба на пасовищі
2016 — На схилах гір
2016 — Небо
2019 — Шмата до підлоги
2019 — Перукарня
2019 — Портрет невідомого
2019 — Хлопчина, що витягує скалки
Сніданок на траві
Морський пейзаж в переспективі
Перспектива крісла
Шлунок
Горизонти
А де ви?
Персональні виставки:
1997 — Без назви (Культурно-мистецький центр "Дзиґа", Львів)
1998 — Відкрита таємниця (Центр сучасного мистецтва, Київ)
2008 — Цитата (Арт-центр "Я Галерея", Київ)
2013 — Прогулянка лісовими стежками (Арт-центр "Я Галерея", Київ)
2015 — Пейзажі (Арт-центр "Я Галерея", Дніпро)
2017 — Слухай уважно (Арт-центр "Я Галерея", Київ)
2017 — Пустоти (Львівська національна галерея мистецтв)
2019 — Трошки неба (Арт-центр "Я Галерея", Київ)
Вибрані групові виставки:
1990 — Дефлорація (під кураторством галереї "Гал-арт", Музей імені Леніна, Львів)
1990 — Виставка до Міжнародного конгресу лікарів-українців (під кураторством галереї "Гал-арт", Львів)
1993 — Степи Європи (ЦСМ "Замок Уяздовські", Варшава)
1999 — Ідентичність та різноманіття (Пасаж де Рец, Париж)
2000 — Пункт перетину (Центр сучасного мистецтва Форум фабрікум, Лодзь)
2000 — Погляди на Україну (Пасаж Рец, Париж)
2001 — Пункт перетину (Дойче Телеком, Штутгарт)
2001 — Пункт перетину (Музей історії релігії, Львів)
2001 — Український бренд (Центр сучасного мистецтва, Київ)
2002 — Арт-проект "Культурні герої" ("Дзиґа", Львів)
2002 — Before and After (Токіо)
2003 — One Man History Museum, DE NOVO (Львівський музей етнографії та художнього промислу)
2003 — на фестивалі donumenta. Die Ukraine (Реґенсбурґ, Німеччина)
2006 — Території (Люблін)
2007 — реАНІМАЦІЯ (Львівська картинна галерея)
2009 — Мінімистецтво (Арт-центр "Я Галерея", Київ)
2010 — Бебібум (Арт-центр "Я Галерея", Київ)
2010 — На столі. Народне актуальне (Арт-центр "Я Галерея", Київ)
2011 — Слово (Арт-центр "Я Галерея", Київ)
2012 — Родичі Ворхола. Сучасне мистецтво Західної України (Центральный дом художника, Москва)
2013 — Лиман ІІ. Трієнале сучасного українського мистецтва (Люблін)
2015 — Виставка 100+1 (Мистецька галерея Гері Боумена, Львів)
Джерела
- Гліб Вишеславський, Олег Сидор-Гібелинда, "Термінологія сучасного мистецтва", (Париж-Київ: Terra incognita, 2010), 416 с.
- Гліб Вишеславський, "Художнє життя у Львові наприкінці 1980-х на початку 1990-х", Львів. Мистецька мапа України. Живопис. Графіка. Скульптура, ред. Таня Грущенко, Мар'яна Мусій, (Київ: Ювелір Прес, 2008 — Музей сучасного образотворчого мистецтва України), с. 269
- Галина Скляренко, "'О сложности простых вещей': Андрей Сагайдаковский", Современное искусство Украины. Портреты художников, (Київ: Huss, 2015), с. 213–228.
- Юлія Беба, "'Дефлорація': історія через 25 років", ArtUkraine, 2015 [30.10.2019]
- Ната Катериненко, "Сагайдаковський про Сагайдаковського", МІТЄЦ [30.10.2019]
- Богдан Шумилович, "1993 у Львові: трансгресії та естетичні ритуали переходу", Zbruc, 2013 [30.10.2019]
- "Андрій Сагайдаковський: щасливе життя. Живопис", Незабаром [30.10.2019]
- Віта Сусак, "Андрій Сагайдаковський: Пустоти — це можливість", Zaxid.net, 2013 [30.10.2019]
- Проект реАНІМАЦІЯ-reANIMATION, Вголос, 2007 [30.10.2019]
- Андрій Сагайдаковський на сайті Арт-центру Я Галерея [30.10.2019]
- Андрій Сагайдаковський на ArtLvivUkraine [30.10.2019]
- Фільм Андрія Боярова про Сагайдаковського DIDU - 1991 [30.10.2019]
- Андрій Сагайдаковський на сайті МІТЄЦ [30.10.2019]
- Андрій Сагайдаковський на сайті Відкритий архів [30.10.2019]
Редактори — Богдан Шумилович, Ольга Заречнюк
