Ян Генрик Розен

1891-1982
ID: 36
Художник-монументаліст, живописець.

Ян Генрик Розен (молодший) (Jan Henryk Rosen (Rozen)) (25.02.1891 р., Варшава – 22.08.1982 р., Арлінґтон, США) – художник-монументаліст, відомий живописець, автор багатьох праць на християнську тематику.

Походив із родини вихрещених євреїв. Про цей факт його біографії львівський дослідник Ю. Смірнов пише: "Родина Розенів походила з середовища багатої єврейської буржуазії Варшави і тісно була пов'язана з родинами Лео, Кроненбергів, Вертеймів, Ротмандів, Вольфів, Герців, Брюнерів, Леві-Ліон. Коріння більшості тих родин сягають ХVІІ–ХVІІІ ст. Шлюби відбувалися у достатньо вузькому колі, що згуртовувало ці родини, підвищувало їх впливовість і багатство. З середини ХІХ ст. більшість представників цих родин переходила з юдаїзму на християнство (євангелізм або католицизм) і швидко асимілювалася в польському оточенні. Вже друге покоління відчувало себе скоріше поляками, ніж євреями. Типовим представником цього середовища був Ян-Богуміл Розен (старший)".

Родина Яна Богуміла Розена (6.10.1854 р. – 8.10 (або 11).1936 р., Варшава) – батька майбутнього художника – багато років провела в різних країнах Європи, часто змінюючи місця проживання. Дитячі роки Ян Генрик Розен провів у Парижі, а коледж закінчив у Лозанні, де у 1911 р. поступив до університету. Продовжив навчання в університетах Мюнхена та Парижа. Перші навички малювання отримав від свого батька – художника-баталіста, випускника Мюнхенської академії мистецтв. Навчаючись в університетах, паралельно відвідував художні школи в Парижі та Мюнхені.

У 1914 р., під час його навчання в Парижі, почалася Перша світова війна. Ян Генрик Розен вступив добровольцем до лав французької армії, а 1917 р. перейшов до польського легіону ген. Галлєра. Після закінчення війни, в 1919–1920 рр., працював на посаді військового аташе при польському представництві у Франції, а в 1920–1921 рр. – секретарем польської делегації в Лізі Націй у Женеві.

У 1921 р. Ян Генрик повернувся до Польщі, а 1922 р. оселився у Варшаві, де відновив свої заняття малюванням. У 1923–1925 рр. вперше виставляє свій релігійний живопис у Варшаві. Незвичність художнього стилю художника, неканонічність його композицій привертають увагу художньої критики та широкого загалу. Серед прихильників молодого митця опинився вірменський архієпископ у Львові Юзеф Теодорович. Він і запросив художника взяти участь у живописному оздобленні Вірменського собору у Львові, що на той час перебував на стадії перебудови.

Над розписами собору Ян Генрик Розен працював з 1925 по 1929 рр. Це був період пошуків стилістичного поєднання різних напрямків доби модернізму, що давало художнику безліч можливостей у створенні власного мистецького стилю. Реалізуючи свій проект розписів інтер'єру собору та вітражів, Розен пішов шляхом синтезу вірмено-візантійської традиції із західноєвропейськими тенденціями модерного мистецтва у формі поєднання експресивних засобів виразу із пізньосецесійною стилізацією та елементами Ар Деко, продемонструвавши одночасно прекрасне знання іконографічної символіки і володіння прийомами побудови композиції, рисунком та колоритом. Також характерним прийомом, який художник буде використовувати і надалі у своїх наступних роботах, стане надання релігійним персонажам портретних рис отців церкви та інших відомих осіб.

Свої станкові твори або проекти настінних розписів, що також відрізнялися характерною для Розена стилістикою, він виконував переважно аквареллю або гуашшю. Декілька його станкових творів зберігаються у фондах Львівської галереї мистецтв.

Схвальні відгуки мистецької критики та успіх у широкого загалу, який мали розписи Розена у Вірменському соборі, зробили художника популярною постаттю у Львові та за його межами. Він отримує замовлення на поліхромні розписи в костелі Стрітення монастиря кармеліток у Львові, для каплиці якого він у 1929–1931 рр. малює 8 великих композицій: "Сходження святого духа на апостолів" і зображення семи святих таїнств. На поч. 1930-х рр. виконує розписи в приміщенні для хрещення дітей у костелі Марії Магдалини, в 1936 р. – в семінарійній каплиці Перемишля, а також у декількох костелах невеликих населених пунктів Польщі.

У 1930 р. його запрошують на викладацьку роботу до Львівської політехніки на посаду професора кафедри рисунку та декоративного живопису загальнотехнічного факультету, а в 1931 р. – як керівника цієї кафедри. Одночасно він викладає рисунок на архітектурному факультеті. У 1933 р. під час державної реформи вищих навчальних закладів загальнотехнічний факультет було ліквідовано, і в 1934 р. Розен був звільнений з державної служби.

У 1937 р., на запрошення польського посла у Вашингтоні Єжи Потоцького, Ян Генрик Розен виїхав до Америки для виконання фрески "Битва Яна ІІІ Собеського під Віднем" для залу прийомів у польському посольстві.

Початок Другої світової війни завадив його поверненню на батьківщину. І він залишився в Америці, де провів 45 років творчого періоду свого життя. Тут він отримав посаду викладача сакрального мистецтва в Католицькому університеті у Вашингтоні (1939–1945).

Серед творчих робіт Яна Генрика Розена в США – величезні мозаїки у катедральному соборі в Сент-Луїсі, поліхромні розписи в соборі Сент-Метью та в єпископському соборі у Вашингтоні, а також сакральних спорудах у Сан-Франциско, Голівуді, Пітсбурзі, Буффало та інших містах.

У 1977 р. Папа Римський Павло VІ за внесок у релігійне мистецтво ХХ ст. нагородив Яна Генрика Розена орденом Святого Григорія Великого.

Помер художник на 92-му році життя в Арлінґтоні неподалік Вашингтона.

У львівський період життя Ян Генрик Розен жив (1926–1934) у будинку №37 на вул. Котляревського (1913–1914 рр., арх. Ян Баґенський (Jan Bagieński), Войцех Дембінський (Wojciech Dęmbiński)). У 1927 р. разом із родиною переїхав з Італії до Львова і його батько Ян Богуміл Розен – він проживав тут на вул. Зем'ялковській, 8 (тепер – вул. О. Новаківського). Яна Генрика Розена свого часу у Львові портретували живописець Анна Гарлянд-Зайончковська (Anna Harland-Zajączkowska), фотограф Рудольф Губер, учень Розена у Політехніці Станіслав Баран тощо.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Бандери, 08 – колишній костел св. М. Магдалини

На поч. 1930-х рр. виконує розписи в костельному приміщенні для хрещення дітей.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Вірменська, 7 – cобор Успення Пресвятої Богородиці / Вірменський собор

Ян Генрик Розен працював над розписами собору з 1925 по 1929 рр.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Винниченка, 30а – церква Стрітення Господнього (колишній костел)

Займається розписами костельної каплиці у 1929–1931 рр.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Бандери, 12 – Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка"

З 1930 по 1934 рр. викладав на кафедрі рисунку та декоративного живопису загальнотехнічного факультету.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Лесі Українки, 14 – житловий будинок

У музейній експозиції місцевого ресторану знаходиться вітраж, виконаний у 1927 р. за проектом Яна-Генрика Розена.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Котляревського, 37 – житловий будинок

У 1926–1934 рр. Генрик Розен проживав у цьому будинку.

Детальніше про місце

Праці та проекти

Роботи:

1925–1929 рр. – розписи у Вірменському соборі. Проект вітражів для собору (виконані на фабриці Бялковського у Варшаві).

1929–1931 рр. – розписи в захристії та семінарійній каплиці праворуч від вівтаря у костелі Стрітення (до 1939 р. – костелу Духовної семінарії) на вул. Винниченка, 30а.

1930 р. – розписи в костелі св. Йосифа у Відні. Спільно із Яном Казимиром Смучаком, який постійно співпрацював з Розеном, починаючи з розписів у Вірменському соборі та костелі Стрітення у Львові.

Поч. 1930-х рр. – розписи у приміщенні для хрещення дітей у костелі Марії Магдалини. Спільно із Яном Казимиром Смучаком (знищені в 1960-х рр.).

1933–1934 рр. – розписи в приватній каплиці в Кастель Ґандольфо (Castel Gandolfo) Папи Римського Пія ХІ на тему перемоги над турками під Віднем польського короля Яна ІІІ Собеського (Jan III Sobieski).

1936 р. – 1) 4 поліхромії в каплиці Вищої духовної семінарії в Перемишлі. Спільно із Яном Казимиром Смучаком; 2) Розписи в каплиці у Калєнберґу (Відень); 3) Проект розписів у Хросценську Вижному біля Кросно. Виконавець Ян Казимир Смучак; 4) 3 живописи (відділ графіки) та 2 вітражі – з костелу Марії Магдалени у Львівській галереї мистецтв.

Роботи у США:

1938 р. – фреска "Битва Яна ІІІ Собеського під Віднем" для залу прийомів у польському посольстві.

1938 р. – розписи в польському костелі в Трентоні, штат Нью-Джерсі.

1938 р. – розписи в греко-католицькій семінарії в Стенфорді, штат Коннектикут.

1938–1939 рр. – оздоблення польського павільйону на всесвітній виставці у Нью-Йорку.

Інші роботи:
  • Мозаїки в катедрі м. Сент Луїс.
  • Розписи в катедрі Сент Метью та в єпископському соборі у Вашингтоні, храмах у Сан-Франциско, Голівуді, Пітсбурзі, Буффало, Мемфісі та ін.

Джерела

Джерела:

  1. "Posłaniеc sw. Grzegorza", 1931–1933, №53-54, 163.
  2. Birulow J., Secesja we Lwowie (Warszawa: Wydawnictwo Krupski i S-ka, 1996), 45, 67, 172.
  3. Hunanian A., Nowa polichromia Katedry ormiańskiej, "Posłaniеc sw. Grzegorza", 1927, №6- 7, 28-29.
  4. Kajetanowicz D., Katedra ormiańska (Lwów, 1930), 6, 13.
  5. Katalog XII wystawy dzieł fotografiki polskiej, Lwów, luty 1939 (Р. Губер. Портрет Я. Г. Розена).
  6. Kronika artystyczna, "Sztuki Piękne", 1925, №2, 86.
  7. Kronika artystyczna, "Sztuki Piękne", R. II, 1925, №1, 41.
  8. Kronika artystyczna, "Sztuki Piękne", R.II, 1926, №6, 280-281.
  9. Kronika artystyczna, "Sztuki Piękne", R.V, 1929, №4, 144.
  10. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2006), 26, 50, 113, 124.
  11. Politechnika Lwowska. 1844–1945 (Wrocław: Wydawnictwo Politechniki Wrocławskiej, 1993), 169.
  12. Polski słownik biograficzny, T. XXXII, zeszyt 132, S. 53-56.
  13. Reychman K., Szkice genealogіczne (Warszawa, 1936), 167.
  14. TPSP we Lwowie, Katalog wystaw zbiorowych Anny Harlаnd-Zajączkowskiej, Jerzego Merkla, Marjana Ruzamskiego, Iwana Trusza, Lwów, marzec-kwiecień 1928, №1: A. Harland-Zajączkowska. Portret J. H. Rosena.
  15. TPSP we Lwowie, Katalog wystaw zbiorowych artystów malarzy Gawlikowskiego Ryszarda, Kitza Marcina, Jana Henryka Rosena z Warszawy…, Lwów, grudżień 1925, №41-46.
  16. TPSP we Lwowie, Katalog wystaw zbiorowych artystów malarzy Włastymiła Hofmana, "Plastyki" (grupy artystów z Wielkopolski), Kazimierza Sichulskiego (szkice dekoracyjne i arxchitektoniczne) oraz wystawy ogólnej,Lwów, czerwiec-lipiec 1926, №248-250.
  17. TPSP we Lwowie, Katalog wystawy dzieł sztuki. Związek "Dziesięciu artystąw-plastyków", Lwów, marzec-kwiecień 1929, №107-132. 
    TPSP we Lwowie, Wystawa ogólna (gwiazdkowa artystów lwowskich), Lwów, grudżień 1929, №132-137.
  18. Zachariewicz J., "Posłaniеc sw. Grzegorza", 1928, 117.
  19. Бірюльов Юрій, Мистецтво львівської сецесії (Львів: Центр Європи, 2005), 25, 43.
  20. Глембоцька Галина, Ян Генрик Розен, "Галицька брама", 1996, №21-22 "Вірмени у Львові", 20.
  21. Львів. Туристичний довідник (Львів: Видавництво "Центр Європи", 1999), 40, 84, 197.
  22. Львівська сецесія. Каталог виставки. Львівська картинна галерея (Львів, 1986), 33-34, 43.
  23. Мистецтво Львова першої половини ХХ ст., Каталог виставки 14.04–24.08.1994 р., Львівська галерея мистецтв (Львів: Каменяр, 1996), 91.
  24. О. В. [Олександр Володимирович Шишка], Віконце у замкнений світ, "Галицька брама", 1996, №21-22 "Вірмени у Львові", 21.
  25. Смірнов Ю., Львівський період життя і творчості Яна Генрика Розена // Сакральне мистецтво Бойківщини. Треті читання. Музей "Дрогобиччина" (Дрогобич, 1998), 30-39.


Автор – Галина Глембоцька

Літературний редактор – Юлія Павлишин