Берта Каліш (Бейлке Калах)

Кар’єра:

1885–1889 рр. – хористка польського театру Скарбка (Львів).

1889–1891 рр. – акторка єврейського театру Гімпля (Львів).

1891–1896 рр. – акторка: трупи Аврома Гольдфадена, Румунського театру в Бухаресті, Єврейського театру в Будапешті.

1896–1914 рр. – переїзд до Нью-Йорка, де працювала в єврейському “Таліа-театр”, на Бродвеї, в англомовному театрі.

1914–1915 рр. – знімається в німих фільмах у Голлівуді.

Берта Каліш народилася у Львові в сім’ї єврейських фабрикантів. Батьки дівчинки хотіли бачити її акторкою на сцені, відтак, ще в юному віці вона відвідувала Оперу, театральні постановки і вчилася співу – єврейська школа Чацкі, приватна музична школа, уроки драматичного мистецтва.

Вже у віці 13 років Берта Каліш вступає до польського театру Скарбка, де співає у дорослому хорі. Перша її роль – в опері “Травіата”. Згодом – опера “Мініон”. Через рік дівчинка добре вивчає німецьку, навчається декламувати і бере участь як “донька” у німецькій виставі “Я видаю заміж свою доньку”, яка приносить їй великий успіх. Меценати, які бачили її у спектаклі, хочуть відіслати молоду артистку до Італії, аби там розвивати її голос. Однак, на заваді став директор єврейського театру Яків Бер Гімпель, який запропонував дівчині стати “примадонною” його щойно створеного театру.

Перші кроки Берти Каліш в єврейському театрі були у виставі “Шуламіс”, де вона зіграла дівчинку, що співає відому арію “Підійди до мене, красивий юначе”, і у “Два покази”. Багато акторів з трупи Гімпля були з-поза Львова, і для львівської публіки було особливо важливо бачити цю молоду акторку на сцені. Зарекомендувавши себе, вже дуже скоро Берта Каліш отримала можливість грати головну роль у знаменитій виставі Аврома Гольдфадена “Шуламіс” і відтоді цей спектакль анонсувався: “За участі єврейської дочки Львова Берти Каліх”.

1890 р. – разом із актором Шором грає у новій виставі за п’єсою І. Л. Ландоіс (Ландау) “Хурдус і Міріам”. Згодом у “Мільйонер, а все ще жебрак” в ролі без співу.

Коли Авром Гольдфаден приїджає до Львова і бере керівництво єврейським театром, Берта Каліш грає у всіх його виставах: “Реб Йозелман”, “Ротшильд”, “Десята заповідь”, “Часи Месії”. Перед від’їздом драматург запрошує найкращих акторів до себе в трупу, серед яких була і Берта Каліш. Разом із театром Гольдфадена акторка їде до Бухареста, де публіка приймає її з надзвичайним захопленням, а директор Румунського національного театру пропонує місце в своїй трупі, незважаючи на її єврейське походження. “Антисеміти приходять на виступи Берти Каліш з наміром закидати її цибулею, а в результаті закидують квітами”.

З цього часу Берта Каліш вже не повертається до Львова. Вона виступає деякий час у Будапешті, а 1896 р. разом із батьками виїжджає до Америки. Там вона вступає до їдишомовного “Таліа-театру”. Спершу розпочинає з класичних єврейських п’єс “Дикі королі”, “Переле”, “Шуламіс”. А вже в грудні грає головні ролі в “Отелло”, “Ромео і Джульєтта” і “Гамлет”. Берта Каліш багато працює протягом усіх сезонів у “Таліа-театрі” та стає частиною основного складу, їздить на гастролі до сусідніх штатів, паралельно грає в румунському театрі. Згодом (1899) стає директором “Таліа-театру” разом із Шпахнером, Кеслером, Могулеско, Фейнманоом і Сімовічем.

З 1900 р. грає Фрейденю в усіх спектаклях “Бог, людина і диявол” за Яковом Гордіном. Як згадують актори, відомий драматург написав декілька вистав спеціально для Каліш.

У 1914 р. Берта Каліш спробувала себе в Голлівуді. Вона знялася в кількох німих фільмах.

З 1920-х у зв’язку зі станом здоров'я поступово припиняє виступи. В цей час публікує книгу своїх спогадів.