Інтерактивний Львів
Укр
  • Головна
  • Про платформу
  • Способи перегляду
  • Історії
  • Будівлі та простори
  • Люди
  • Організації
  • Цифрова робітня
  • Контакти
    • Інтерактивний Львів

    Люна Дрекслер ID: 88

    Люна Дрекслер ID: 88

    1882–1933

    Скульпторка, мисткиня, громадська діячка.

    Люна Амалія Дрекслер (Luna Amalia Drexler/Drexlerówna) народилася 19 листопада 1882 року у сім'ї Іґнація Дрекслера (Ignacy Drexler) та Євгенії з родини Смутних (Eugenia Smunta). Її брат Іґнацій Дрекслер був відомим львівським архітектором та урбаністом. 

    Перші мистецькі навички отримала у Львові. З 1899 року відвідувала уроки живопису у Станіслава Рейхана (Stanisław Reichan/Rejchan) та Станіслава Качор-Батовського (Stanisław Kaczor-Batowski), а уроки різьблення — в Антонія Попеля (Antoni Sulima-Popiel) в мистецькій школі Марцелія Гарсимовича (Marceli Harasimowicz) у Львові. Одночасно (1899—1902) навчалася рисунку в майстернях для жінок при Державній промисловій школі у Львові (C.K. Państwowa Szkoła Przemysłowa we Lwowie). Навесні 1907 року Люна Дрекслер виїхала до Парижу, де навчалася мистецтву скульптури в Академії де ля Ґранд Шомьєр (Académie de la Grande Chaumière) в Еміля Антуана Бурделя (Emile Antoine Bourdelle) та Жана Антуана Енжалбера (Jean-Antoine Injalbert). В цей період захоплювалася скульптурами Оґюста Родена (François-Auguste-René Rodin) і вивчала його твори в оригіналі.

    1908 року вона повернулася до Львова. Зайняла колишню майстерню львівського скульптора Тадеуша Баронча (Tadeusz Barącz), який помер у 1905 році. У тому ж 1908 році в салоні Товариства прихильників красних мистецтв у Львові (Towarzystwo Przyjaсiół Sztuk Pięknych we Lwowie) відкрилася перша персональна виставка молодої скульпторки, де Дрекслер показала понад 20 робіт.

    У 1909 році Люна Дрекслер повернулася до Парижа, де певний час працювала в ательє Бурделя. Потім недовго жила в Римі, відвідуючи заняття в Академії Медичі. З 1910 року продовжила навчання в Мюнхенській академії мистецтв. Під час навчання в академії у Мюнхені зблизилася з філософом, драматургом, скульптором та архітектором Рудольфом Штайнером (Rudolf Steiner), який заснував Антропософське товариство у 1913 року в Дорнаху біля Базеля. Філософія Штайнера мала великий вплив на світогляд Люни Дрекслер і, відповідно, на її творчість. Разом з іншими митцями вона створювала декорації для першої будівлі Антропософського товариства — Ґетеануму в Дорнаху. Після повернення до Львова у 1917 році заснувала Польське антропософське товариство.

    Перебуваючи за межами країни, вона підтримувала постійний контакт із мистецьким середовищем Східної Галичини. Постійно приймала участь у мистецьких виставках у Львові. В 1911—1914 роках вона співпрацювала із фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в с. Пациків біля Станіславова (тепер — с. Підлісся Івано-Франківської області). В результаті цієї співпраці у творчості Люни Дрекслер з'явилася дрібна порцелянова та фаянсова пластика.

    У Львові мешкала спершу в камʼяниці за адресою вулиця св. Софії, 30 (św. Zofii, тепер — Франка, 114), а пізніше — в кам'яниці на вулиці Пуласького, 14 (Pułaskiego, тепер — Парковій, 14), де прожила до кінця життя.

    Творчий спадок Люни Дрекслер складається з двох сотень скульптурних і декількох десятків малярських робіт. Скульптурний доробок Дрекслер складають плакетки та інша різноманітна дрібна пластика, рельєфи та чисельна кругла скульптура — психологічні портрети, жанрові та релігійні композиції, часто символічні, з філософським або антропософським підтекстом.

    До початку 1910-х років у своїй творчості вона віддавала перевагу естетиці сецесії, символізму та імпресіонізму. Працюючи в скульптурі та малярстві, Люна Дрекслер тяжіла до зближення цих двох видів мистецтва у своїх творах. Для її скульптур характерними є м'яко модельовані площини, що надавало майже живописної характеристики її роботам. Любила використовувати тонування гіпсу у відповідний колір і навіть поліхромію олійними фарбами, що створювало додатковий естетичний ефект.

    Починаючи з 1910-х років поступово відходить від імпресіонізму та сецесії, захоплюється французькою середньовічною скульптурою, давньою грецькою скульптурою, цікавиться мистецтвом Єгипту та Ассирії, а в своїх творах часто використовує стилізацію під архаїку. Під впливом ідей Рудольфа Штайнера прояв духовного начала в людині та мистецьке відображення його в художньому творі стає основною ідеєю її творчості.

    Крім скульптури та малярства Люна Дрекслер пробувала себе також у графіці, використовуючи техніку офорту.

    Творчу роботу Дрекслер пов'язувала з громадською діяльністю. Була однією з засновниць Спілки польських мисткинь (Związek Artystek Polskich) та постійною експоненткою виставок там, членкою-засновницею Об'єднання "Скульптура", членкою правління Спілки польських митців, членкою Мистецької ради Східної Малопольщі та членкою із питань мистецтва Львівської міської ради. У Львові відбулося шість її персональних виставок.

    Померла Люна Дрекслер 5 листопада 1933 року у Львові на 51-му році життя. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові на полі №48, неподалік від каплиці Орлят на кладовищі польських захисників Львова. Для надгробка було використано один із рельєфів її роботи 1927 року — "Посвячення" — ангел, що летить, із хрестом і сімома трояндами в руках. Після її смерті цей рельєф був відлитий у бронзі та встановлений в обрамленні з чорного мармуру на її могилі.

    Праці та проєкти

    Скульптурні твори

    1905 — Бюст дівчини ("Задумана"). Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв; "Сирітка". Бронза. (Національний музей у Варшаві).
    1906 — портрет старої француженки.
    1907 — "Відпочинок" ("Дама в капелюсі"). Тонований гіпс; Жіноче погруддя. Тонований гіпс; "Відпочинок". Патинований гіпс (Львівська галерея мистецтв).
    Бл. 1907 — Бюст хлопця; портрет художниці Елі Мондраковської; "Маруся".
    1908 — "The blue boy" ("Блакитний хлопець"). Гіпс тонований (Львівська галерея мистецтв); "Жінка в кріслі". Патинований гіпс (Львівська галерея мистецтв).
    Бл. 1908 — "Дівчина з лялькою". Гіпс (Львівська галерея мистецтв); співак Олександр Сас Бандровський (Aleksander Sas-Bandrowski). (Національний музей у Кракові); фігурки в порцеляні або фаянсі: "Кімоно", "Сестри", "Розаліна", "Рококо".
    Бл. 1909 — скульптурна мініатюра в гіпсі та воску: "Мати", "Етюд Гамлета", "Дама в кріслі"; бюст священика Бокановського. Тонований гіпс (Львівська галерея мистецтв).
    1910 — Погруддя чорношкірої дівчини — Йоланти — створене згідно підпису в Римі (в той час мисткиня навчалася у Академії Медічі) було експоноване у міжвоєнний період у Львові під назвою "Мулатка" і має незвичайну історію. Згідно з родинним переказом, чорношкіру дівчину удочерив Фелікс Щасний Сельський — відомий соціалістичний діяч у Відні та Львові, лікар-гінеколог світового рівня, дядько художника Романа Сельського. У сімейному архіві Сельських не збереглося жодних документів щодо Йоланти. Колекція містить низку фотографій, що підтверджують її близькість та приналежність до родини Сельських — деякі з фотографій, ймовірно, походять з їхнього родинного маєтку в Сокалі. Після повернення з навчання в Парижі, Римі та Мюнхені Люна Дрекслер оселилася на вулиці Пуласького, 14 (нині вулиця Паркова) у Львові. Родина Сельських у той час мешкала під номером 5 на тій самій вулиці.
    1910 — "Маскарон" (Національний музей у Кракові); погруддя Фридерика Шопена (Fryderyk Chopin) та Станіслава Монюшка (Stanisław Moniuszko) для концертного залу Галицького музичного товариства; "Дама з лисячим хутром" ("В ложі"). Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв.
    Бл. 1910 — погруддя Ю. Бокановського. Тонований гіпс (Львівська галерея мистецтв); "Largo". Тонований гіпс (Львівська галерея мистецтв).
    Бл. 1910–1913 — "Психея" ("Самопізнання"). Тонований гіпс (Львівська галерея мистецтв).
    Бл. 1911 — "Homo sapiens". Бронза (Львівська галерея мистецтв).
    1911–1913 — "Жінка в чорних панчохах". Пациковський фаянс (Національний музей у Варшаві).
    Бл. 1911–1913 — бюст вірменського архієпископа Юзефа Теодоровича (ՀովսէպԹեոդորովի). Гіпс (Львівська галерея мистецтв).
    1912 — рельєф із зображенням Петра Скарги на фасаді Латинської катедри. Не зберігся (знищений під час Першої світової війни).
    Бл. 1913 — бюст Марії Конопницької. Гіпс (Львівська галерея мистецтв). У 1931–1933 роках був використаний для створення надгробка на могилі письменниці на Личаківському кладовищі. Відлив у бронзі — 1935 року. Не збереглося. В 1950-х роках копію бюсту на могилу Конопницької виконав Володимир Сколоздра.
    Бл. 1917 — "Мадонна з дитям на троні". Гіпс (Львівська галерея мистецтв).
    1918 — пам'ятна таблиця Тадеушу Костюшку (Tadeusz Kościuszko) для костелу в Перемишлянах біля Львова. Залізо, рельєф (Львівська галерея мистецтв).
    1920–1924 — "Воскресіння доньки Яарея". Надгробок д-ра Тренкнера на євангелістському кладовищі у Варшаві. Версія цього надгробку — на могилі братів Люни Дрекслер Іґнатія та Казимира на Личаківському цвинтарі у Львові.
    1921–1924 — "Мадонна з дитям Ісусом". Пісковик. Каплиця на цвинтарі польських захисників Львова.
    1926–1927 — фігура Богоматері. Пісковик. Перед костелом в Стрию. Знищена в 1962 році; "Архангел Михаїл". Рельєф.
    1926–1929 — портрет композитора Мечислава Солтиса (Mieczysław Sołtys). Гіпс, рельєф. У 1929 році був відлитий у бронзі та встановлений на могилі композитора на Личаківському кладовищі у Львові.
    1927 — "Посвячення" (Ангел, що летить з хрестом із сімома трояндами в руках). Після смерті Люни Дрекслер цей рельєф був відлитий у бронзі та встановлений в обрамленні з чорного мармуру на її могилі на Личаківському кладовищі.
    Бл. 1927 — проєкт пам'ятника Фридерику Шопену; "Портрет матері"; "Розп'яття"; "Видіння"; "Мадонна".
    Бл. 1929 — "Святий Георгій". Штучний камінь (Приватна колекція в Польщі).
    1931 — бюст Станіслава Жолкєвського (Stanisław Żółkiewski) для львівської школи його імені. Не зберігся.
    1933 — пам'ятна таблиця Юзефа Томіцького (з мідним рельєфом) для машинного залу електростанції на Персенківці.

    А також інші портрети сучасників, надгробки, жанрові композиції.

    Живопис

    Бл. 1908 — "Автопортрет" (Львівська галерея мистецтв).
    Бл. 1908 — "Русинка".
    1923 — "Автопортрет у святині" (Львівська галерея мистецтв).

    Пов'язані будівлі та простори

    • Вул. Снопківська, 47 – Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва

      Будинок колишньої Промислової Школи (1907-1909, архітектори Владислав Садловський, А. Вайсс; 1920-і рр. - добудова). Стиль будівлі – cецесія. Сьогодні (2008 p.) – будинок Львівського технікуму залізничного транспорту і Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша.

      Детальніше
    • Вул. Паркова, 14 – житловий будинок

      Житловий будинок (1910, архітектурне бюро Івана Левинського). Будинок споруджено біля підніжжя пагорбів Стрийського парку. Характерний приклад постсецесійної архітектури у Львові.

      Детальніше
    • Вул. Личаківська, 15 – житлові будинки

      До цього номеру належить два будинки: двоповерхова класицистична вілла у центрі кварталу (ймовірно 1840-х рр.) та триповерховий рядовий будинок що оточує квартал з півдня (1874.). Спочатку садиба столяра Яна Смутного, а потім — родинний маєток відомої у Львові родини Дрекслерів які займалися торгівлею тканинами.  Кам'яниця — пам'ятка архітектури (№621-М). 

      Детальніше
    • Вул. Івана Франка, 114 – житловий будинок
      Вілла львівського промисловця, власника фабрики штучних добрив Юліана Ванґа була споруджена у 1899 р. за проектом арх. Наполеона Лущкевича. Будинок є характерним зразком неоґотичної архітектури Львова. Споруда зберегла свій історичний вигляд, є пам'яткою архітектури (Ох. №337-М). Сьогодні використовується як житло, поділена на квартири.
      Детальніше
    • Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

      Личаківський цвинтар розташований при вул. І. Мечнікова, його територія займає Личаківське плато і прилеглі до нього околиці. Сьогодні це – найдавніший збережений цвинтар Львова, який був офіційно відкритий у 1786 р. Це один із найвідоміших європейських некрополів, який містить велику кількість мистецьких пам'яток, визнаний пам’яткою історії, археології та мистецтва національного значення. Тут розміщені могили багатьох видатних осіб, військові поховання часів Першої та Другої світових воєн тощо.

      Детальніше

    • Вул. Снопківська, 47 – Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва

      Вул. Снопківська, 47 – Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва

    • Вул. Паркова, 14 – житловий будинок

      Вул. Паркова, 14 – житловий будинок

    • Вул. Личаківська, 15 – житлові будинки

      Вул. Личаківська, 15 – житлові будинки

    • Вул. Івана Франка, 114 – житловий будинок

      Вул. Івана Франка, 114 – житловий будинок

    • Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

      Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

    Люди

    Антоній Попель – Скульптор, педагог. Один з провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Була ученицею Антонія Попеля.

    Організації

    • Товариство прихильників красних мистецтв у Львові (Towarzystwo Przyjaciół Sztuk Pięknych we Lwowie)

      Товариство прихильників красних мистецтв у Львові (Towarzystwo Przyjaciół Sztuk Pięknych we Lwowie)

      Towarzystwo Przyjaciół Sztuk Pięknych we Lwowie Перша мистецька організація у Львові, що діяла з 1868 року й до вибуху Другої світової війни. Об'єднувала у собі митців і поціновувачів мистецтва. Займалася організацією виставок, продажем творів мистецтва та матеріальною підтримкою митців.

      Детальніше

    Джерела

    1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) Р-3152/1/26:628.
    2. Baranowski K., Rzeźby p. Luny Drexlerówny, “Gazeta Narodowa”, 28.02.1907, №49, 3.
    3. Biriulow J., Rzeźba lwowska od płowy XVIII wieku do 1939 roku (Warszawa: Neriton, 2007), 190-195, 209, 211, 258, 261, 266.
    4. In propia persona. Malarzy polskich portret własny. Ze zbiorów Lwowskiej galerii obrazów. Katalog wystawy obrazów w Muzeum Narodowym w Krakowie (III-V, 1998) i w Zamku książąt pomorskich w Szczecinie (VI-VIII, 1998).
    5. Kallas. Luna Drexlerówna, “Wiek Nowy”, 13.05.1919, №5388, 2-3.
    6. Katalog I wystawy Związku Artystów Plastyków we Lwowie (Lwów, 1921), 3 poz.
    7. Katalog salonu wiosennego w Pałacu Sztuki na Pl. Targów Wschodnich (Lwów, kwiecień-lipiec 1923), 10 poz.
    8. Katalog VI wystawy sztuki Związku Artystek Polskich we Lwowie oraz wystawy zbiorowej dzeł Marji Wodzickiej (Lwów, kwiecień 1922), 2 poz.
    9. Katalog wystawy “Artystki Polskie” (Warszawa, 1991), 146.
    10. Katalog wystawy zbiorowej dzieł ś.p. Marji Dulębianki oraz II wystawy sztuki Związku Artystek Polskich we Lwowie (Lwów, czerwiec 1919), 6 poz.
    11. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, 2006), 36, 177, 234.
    12. Nicieja S. S., Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786–1986. Wydanie drugie, poprawione (Wrocław-Kraków-Gdańsk-Łódź: Ossolineum, 1989), 200, 201, 237, 263, 388, 391, 402, 404.
    13. Powszechna wystawa sztuki polskiej we Lwowie (Lwów, maj 1910), 6 poz.
    14. Powszechny Związek Polskich Artystów Plastyków Wschodniej Małopolski. Katalog II wystawy (Lwów, maj 1921), 2 poz.
    15. Salon wiosenny. Katalog wystawy (Lwów, 1917), 12 poz.
    16. Samotyhowa N., Luna Dreхlerówna, “Kobieta współczesna”, 1934, №15, 271.
    17. Słownik Artystów Polskich y obcych w Polsce działających. Malarze, rzezbiarze, graficy, T. IІ (Warszawa: Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1971), 99-100.
    18. Sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rr. szk.: 1899–1990, s. 27; 1900–1901, s. 27; 1901–1902, s. 27.
    19. Towarzystwo Dziennikarzy i TPSP we Lwowie. Katalog wystawy (Lwów, 1913), 1 poz.
    20. TPSP we Lwowie. III wystawa wiosenna (Lwów, maj-czerwiec 1908), 2 poz.
    21. TPSP we Lwowie. IV wystawa jesienna (Lwów, 1907), 2 poz.
    22. TPSP we Lwowie. IV wystawa wiosenna (Lwów, maj-czerwiec 1909), 4 poz.
    23. TPSP we Lwowie. Katalog wystawy dzieł sztuki Związku artystek polskich we Lwowie (Lwów, listopad 1929), №26-30.
    24. TPSP we Lwowie. Katalog wystawy zbiorowej prac art. mal. Zygmunta Radnickiego oraz wystawy ogólnej (Lwów, wrzesień-październik 1926), №80-83.
    25. TPSP we Lwowie. Salon wiosenny (Lwów, maj 1930), №474-479.
    26. TPSP we Lwowie. V wystawa jesienna (Lwów, listopad-grudźień 1908), 3 poz.
    27. TPSP we Lwowie. VI wystawa jesienna (Lwów, listopad-grudźień 1909), 6 poz.
    28. TPSP we Lwowie. VII wystawa wiosenna (Lwów, maj-czerwiec 1912), 3 poz.
    29. TPSP we Lwowie. Wystawa jesienna (Lwów, grudźień 1911 – styczeń 1912), 7 poz.
    30. TPSP we Lwowie. Wystawa pośmiertna ś. p. Luny Drexlerówny artystki-rzeźbiarki i malarki (Lwów, maj-lipiec 1934).
    31. TPSP we Lwowie. Wystawa wiosenna (Lwów, 1921), 4 poz.
    32. TSP we Lwowie. Katalog wystawy gwiazdkowej oraz wystaw zbiorowych art. mal. Antoniego Markowskigo, Aleks. Pareńskigo i Marji Wodzickiej (Lwów, grudzień 1923 – styczeń 1924), 5 poz.
    33. TSP we Lwowie. Katalog wystawy Luny Drexlerówny, Marji Chibińskiej, Anieli Czarnowskiej, Anny Harland-Zajączkowskiej (Lwów, maj 1924), №30-97.
    34. Wystawa dzieł do wygrania (Lwów, kwiecień 1917), 3 poz.
    35. Wystawa monograficzna “Luna Drexlerówna: rzeźba, malarstwo” (Kraków, 1978).
    36. Wystawa obrazów dawnych i współczesnych (Lwów, luty 1909), 2 poz.
    37. Wystawa sztuki (Lwów, luty-marzec 1908), 14 poz.
    38. Wystawa sztuki Artystek Polskich we Lwowie (Lwów, grudźień 1917), 7 poz.
    39. Wystawa sztuki współcesnej (Lwów, 1918), 3 poz.
    40. Zachęta. Salon sztuki współczesnej. Ul. Karola Ludwika, 7. Wielka wystawa wiosenna (1919), 2 poz.
    41. Zaczęta. Salon sztuki we Lwowie. Wystawa wiosenna (Lwów, 1929), №2 (4 poz.).
    42. Związek Artystek Polskich we Lwowie. Katalog IV wystawy sztuki (Lwów, grudzień 1920), 12 poz.
    43. Бірюльов Юрій, Мистецтво львівської сецесії (Львів: Центр Європи, 2005), 90, 118, 146-148, іл. 218, 301, 302, 371-374, 376, 377.
    44. Личаківський цвинтар. Схема (Львів: Мапа ЛТД, 1992), №№ 5, 183.
    45. Львів. Туристичний путівник (Львів: Центр Європи, 1999), 295.
    46. Львівська сецесія. Каталог виставки із збірок Львова. Львівська картинна галерея (Львів, 1986), 56 (№272), 62 (№312-318), іл. с. 93.
    47. Мистецтво Львова першої половини ХХ століття. Каталог виставки. Львівська галерея мистецтв. 1994 рік (Львів: Каменяр, 1996), 86, 95, іл. 15.

    Цитування

    Галина Глембоцька. "Люна Дрекслер". Інтерактивний Львів (Центр міської історії, 2009). URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/drexlerowna-luna/

    Останнє оновлення тексту: 2026.

    Автор(ка): Галина Глембоцька

    Редактор(ка): Андрій Бояров

    Літературний(а) редактор(ка): Юлія Павлишин