Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Люна Дрекслер

1882-1933
ID: 88
Скульпторка, художниця, громадська діячка.

Люна Амалія Дрекслер (Luna Amalia Drexler/Drexlerówna) (19.ХІ.1882, Львів – 5.ХІ.1933, Львів) – скульпторка, художниця, громадська діячка.

Донька львівського купця Іґнатія та Євгенії з родини Смутних. Перші мистецькі навички отримала у Львові. З 1899 р. відвідувала уроки живопису у Станіслава Рейхана (Stanisław Reichan/Rejchan) та Станіслава Качора-Батовського (Stanisław Batowski Kaczor), а уроки різьблення – в Антона Попеля (Antoni Sulima-Popiel) в мистецькій школі Марцелія Гарасимовича (Marceli Harasimowicz) у Львові. Одночасно в 1899–1902 рр. навчалася рисунку в майстернях для жінок при Державній промисловій школі у Львові. Навесні 1907 р. Люна Амалія Дрекслер виїхала в Париж, де навчалася мистецтву скульптури в Академії де ля Ґранд Шомьєр (Académie de la Grande Chaumière) в Еміля Антуана Бурделя (Emile Antoine Bourdelle) та Жана Антуана Енжалбера. В цей період захоплювалася скульптурами Оґюста Родена (François-Auguste-René Rodin) і вивчала в оригіналі його твори.

1908 р. вона повернулася до Львова. Зайняла колишню майстерню львівського скульптора Тадеуша Баронча (Tadeusz Barącz), який помер 1905 р. У тому ж 1908 р. в салоні Товариства прихильників образотворчого мистецтва (Towarzystwo przyjaćół sztuk Pięknych) відкрилася перша персональна виставка молодого скульптора, де вона показала більше ніж 20 робіт.

У 1909 р. Люна Амалія Дрекслер повернулася у Париж, де певний час працювала в ательє Бурделя. Потім недовго жила в Римі, відвідуючи заняття в Академії Медичі, а з 1910 р. продовжила навчання в Мюнхенській академії мистецтв. Під час навчання в академії у Мюнхені зблизилася з філософом, драматургом, скульптором та архітектором Рудольфом Штайнером (Rudolf Steiner), який 1913 р. у Дорнаху біля Базеля заснував Антропозофічне товариство. Філософія Штайнера мала великий вплив на світогляд Люни Дрекслер і, відповідно, на її творчість.

Перебуваючи за межами країни, вона підтримувала постійний контакт із мистецьким середовищем Східної Галичини. Постійно приймала участь у художніх виставках у Львові. В 1911–1914 рр. вона співпрацювала із фабрикою фаянсових виробів Олександра Левицького в с. Пациків біля Станіслава (тепер – с. Підлісся Івано-Франківської обл.). В результаті цієї співпраці у творчості Люни Дрекслер з'явилася дрібна порцелянова та фаянсова пластика.

У 1917 р. вона повернулася до Львова і оселилася спочатку в будинку №30 по вул. св. Софії (тепер вул. Франка, 114), а пізніше – в будинку на вул. Парковій, 14 (1910 р., арх. Іван Левинський), де прожила до кінця життя.

Творчий спадок Люни Амалії Дрекслер складається з двох сотень скульптурних і декількох десятків живописних робіт. Скульптурний доробок Дрекслер складають плакетки та інша різноманітна дрібна пластика, рельєфи та чисельна кругла скульптура – психологічні портрети, жанрові та релігійні композиції, часто символічні, з філософським або антропофізичним підтекстом.

До поч. 1910-х рр. у своїй творчості вона віддавала перевагу естетиці сецесії, символізму та імпресіонізму.

Працюючи в скульптурі та живописі, Люна Дрекслер тяжіла до зближення цих двох видів мистецтва у своїх творах. Для її скульптур характерними є м'яко модельовані площини, що надавало майже живописної характеристики її роботам. Любила використовувати тонування гіпсу у відповідний колір і навіть поліхромію олійними фарбами, що створювало додатковий естетичний ефект.

Починаючи з 1910-х рр. поступово відходить від імпресіонізму та сецесії, захоплюється французькою середньовічною скульптурою, давньою грецькою скульптурою, цікавиться мистецтвом Єгипту та Ассирії, а в своїх творах часто використовує стилізацію під архаїку. Під впливом ідей Рудольфа Штайнера прояв духовного начала в людині та мистецьке відображення його в художньому творі стає основною ідеєю її творчості.

Крім скульптури, Люна Дрекслер займалась також живописом – малювала краєвиди та портрети. Пробувала себе також у графіці, використовуючи техніку офорту.

Творчу роботу Люна Дрекслер пов'язувала з громадською діяльністю. Була одним із засновників Спілки польських художниць (Związek Artystek Polskich) та постійним експонентом її виставок, членом-засновником Об'єднання “Скульптура”, членом правління Спілки Польських художників, членом Мистецької ради Східної Малопольщі та членом із питань мистецтва Львівської міської ради.

Померла у віці 51 року. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові на полі №48, неподалік від каплиці Орлят на кладовищі польських захисників Львова. Для надгробка на могилі Люни Дрекслер було використано один із рельєфів її роботи 1927 р. – “Посвячення” (ангел, що летить, із хрестом і сімома трояндами в руках). Після її смерті цей рельєф був відлитий у бронзі та встановлений в обрамленні з чорного мармуру на її могилі.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Снопківська, 47 – Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва

В 1899–1902 рр. навчалася рисунку в майстернях для жінок.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Паркова, 14 – житловий будинок

Тут Люна Дрекслер проживала до кінця свого життя.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Личаківська, 15 – житлові будинки

Тут, у родинному маєтку і проживала тривалий час Юна Дрекслер.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Франка, 114 – житловий будинок

Тут якийсь час проживала Люна Дрекслер.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

Похована на полі № 48.

Детальніше про місце

Праці та проекти

Скульптурні твори:

1905 р. – 1) Бюст дівчини (“Задумана”). Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв; 2) “Сирітка”. Бронза. Національний музей у Варшаві.
1906 р. – портрет старої француженки.
1907 р. – 1) “Відпочинок” (“Дама в капелюсі”). Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв; 2) Жіноче погруддя. Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв; 3) “Відпочинок”. Патинований гіпс. Львівська галерея мистецтв.
Бл. 1907 р. – 1) Бюст хлопця; 2) портрет художниці Елі Мондраковської; 3) “Маруся”.
1908 р. – 1) “The blue boy” (“Блакитний хлопець”). Гіпс тонований. Львівська галерея мистецтв; 2) “Жінка в кріслі”. Патинований гіпс. Львівська галерея мистецтв.
Бл. 1908 р. – 1) “Дівчина з лялькою”. Гіпс. Львівська галерея мистецтв; 2) співак Олександр Сас Бандровський (Aleksander Sas-Bandrowski). Національний музей у Кракові; 3) фігурки в порцеляні або фаянсі: “Кімоно”, “Сестри”, “Розаліна”, “Рококо”.
Бл. 1909 р. – 1) скульптурна мініатюра в гіпсі та воску: “Мати”, “Етюд Гамлета”, “Дама в кріслі”; 2) бюст священика Бокановського. Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв.
1910 р. – 1) “Маскарон”. Національний музей у Кракові; 2) погруддя Фридерика Шопена (Fryderyk Chopin) та Станіслава Монюшка (Stanisław Moniuszko) для концертного залу Галицького музичного товариства; 3) “Дама з лисячим хутром” (“В ложі”). Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв.
Бл. 1910 р. – 1) погруддя Ю. Бокановського. Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв; 2) “Largo”. Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв.
Бл. 1910–1913 рр. – “Психея” (“Самопізнання”). Тонований гіпс. Львівська галерея мистецтв.
Бл. 1911 р. – “Homo sapiens”. Бронза. Львівська галерея мистецтв.
1911–1913 рр. – “Жінка в чорних панчохах”. Пациковський фаянс. Національний музей у Варшаві.
Бл. 1911–1913 рр. – бюст вірменського архієпископа Юзефа Теодоровича (ՀովսէպԹեոդորովի). Гіпс. Львівська галерея мистецтв.
1912 р. – рельєф із зображенням Петра Скарги на фасаді Латинської катедри. Не зберігся (знищений під час Першої світової війни).
Бл. 1913 р. – бюст Марії Конопницької. Гіпс. Львівська галерея мистецтв (у 1931–1933 рр. був використаний для створення надгробка на могилі письменниці на Личаківському кладовищі. Відлив у бронзі – 1935 р. Не збереглося. В 1950-х рр. копію бюсту на могилу Конопницької виконав Володимир Сколоздра).
Бл. 1917 р. – “Мадонна з дитям на троні”. Гіпс. Львівська галерея мистецтв.
1918 р. – пам'ятна таблиця Тадеушу Костюшку (Tadeusz Kościuszko) для костелу в Перемишлянах біля Львова. Залізо, рельєф. Львівська галерея мистецтв.
1920–1924 рр. – “Воскресіння доньки Яарея”. Надгробок д-ра Тренкнера на євангелістському кладовищі у Варшаві. Версія цього надгробку – на могилі братів Люни Дрекслер Іґнатія та Казимира на Личаківському цвинтарі у Львові.
1921–1924 рр. – “Мадонна з дитям Ісусом”. Пісковик. Каплиця на цвинтарі польських захисників Львова.
1926–1927 рр. – 1) фігура Богоматері. Пісковик. Перед костелом в Стрию. Знищена в 1962 р.; 2) “Архангел Михаїл”. Рельєф.
1926–1929 рр. – портрет композитора Мечислава Солтиса (Mieczysław Sołtys). Гіпс, рельєф. У 1929 р. був відлитий у бронзі та встановлений на могилі композитора на Личаківському кладовищі у Львові.
1927 р. – “Посвячення” (Ангел, що летить з хрестом із сімома трояндами в руках). Після смерті Люни Дрекслер цей рельєф був відлитий у бронзі та встановлений в обрамленні з чорного мармуру на її могилі на Личаківському кладовищі.
Бл. 1927 р. – 1) проект пам'ятника Фридерику Шопену; 2) “Портрет матері”; 3) “Розп'яття”; 4) “Видіння”; 5) “Мадонна”.
Бл. 1929 р. – “Святий Георгій”. Штучний камінь. Приватна колекція в Польщі.
1931 р. – бюст Станіслава Жолкевського (Stanisław Żółkiewski) для львівської школи його імені. Не зберігся.
1933 р. – пам'ятна таблиця Юзефа Томіцького (з мідним рельєфом) для машинного залу електростанції на Персенківці (тепер – територія Львова).

А також інші портрети сучасників, надгробки, жанрові композиції.

Живопис:

Бл. 1908 р. – “Автопортрет”. Львівська галерея мистецтв.
Бл. 1908 р. – “Русинка”.
1923 р. – “Автопортрет у святині”. Львівська галерея мистецтв.

Персоналії

Джерела

Джерела:

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) Р-3152/1/26:628.
  2. Baranowski K., Rzeźby p. Luny Drexlerówny, “Gazeta Narodowa”, 28.02.1907, №49, 3.
  3. Biriulow J., Rzeźba lwowska od płowy XVIII wieku do 1939 roku (Warszawa: Neriton, 2007), 190-195, 209, 211, 258, 261, 266.
  4. In propia persona. Malarzy polskich portret własny. Ze zbiorów Lwowskiej galerii obrazów. Katalog wystawy obrazów w Muzeum Narodowym w Krakowie (III-V, 1998) i w Zamku książąt pomorskich w Szczecinie (VI-VIII, 1998).
  5. Kallas. Luna Drexlerówna, “Wiek Nowy”, 13.05.1919, №5388, 2-3.
  6. Katalog I wystawy Związku Artystów Plastyków we Lwowie (Lwów, 1921), 3 poz.
  7. Katalog salonu wiosennego w Pałacu Sztuki na Pl. Targów Wschodnich (Lwów, kwiecień-lipiec 1923), 10 poz.
  8. Katalog VI wystawy sztuki Związku Artystek Polskich we Lwowie oraz wystawy zbiorowej dzeł Marji Wodzickiej (Lwów, kwiecień 1922), 2 poz.
  9. Katalog wystawy “Artystki Polskie” (Warszawa, 1991), 146.
  10. Katalog wystawy zbiorowej dzieł ś.p. Marji Dulębianki oraz II wystawy sztuki Związku Artystek Polskich we Lwowie (Lwów, czerwiec 1919), 6 poz.
  11. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, 2006), 36, 177, 234.
  12. Nicieja S. S., Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786–1986. Wydanie drugie, poprawione (Wrocław-Kraków-Gdańsk-Łódź: Ossolineum, 1989), 200, 201, 237, 263, 388, 391, 402, 404.
  13. Powszechna wystawa sztuki polskiej we Lwowie (Lwów, maj 1910), 6 poz.
  14. Powszechny Związek Polskich Artystów Plastyków Wschodniej Małopolski. Katalog II wystawy (Lwów, maj 1921), 2 poz.
  15. Salon wiosenny. Katalog wystawy (Lwów, 1917), 12 poz.
  16. Samotyhowa N., Luna Dreхlerówna, “Kobieta współczesna”, 1934, №15, 271.
  17. Słownik Artystów Polskich y obcych w Polsce działających. Malarze, rzezbiarze, graficy, T. IІ (Warszawa: Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1971), 99-100.
  18. Sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rr. szk.: 1899–1990, s. 27; 1900–1901, s. 27; 1901–1902, s. 27.
  19. Towarzystwo Dziennikarzy i TPSP we Lwowie. Katalog wystawy (Lwów, 1913), 1 poz.
  20. TPSP we Lwowie. III wystawa wiosenna (Lwów, maj-czerwiec 1908), 2 poz.
  21. TPSP we Lwowie. IV wystawa jesienna (Lwów, 1907), 2 poz.
  22. TPSP we Lwowie. IV wystawa wiosenna (Lwów, maj-czerwiec 1909), 4 poz.
  23. TPSP we Lwowie. Katalog wystawy dzieł sztuki Związku artystek polskich we Lwowie (Lwów, listopad 1929), №26-30.
  24. TPSP we Lwowie. Katalog wystawy zbiorowej prac art. mal. Zygmunta Radnickiego oraz wystawy ogólnej (Lwów, wrzesień-październik 1926), №80-83.
  25. TPSP we Lwowie. Salon wiosenny (Lwów, maj 1930), №474-479.
  26. TPSP we Lwowie. V wystawa jesienna (Lwów, listopad-grudźień 1908), 3 poz.
  27. TPSP we Lwowie. VI wystawa jesienna (Lwów, listopad-grudźień 1909), 6 poz.
  28. TPSP we Lwowie. VII wystawa wiosenna (Lwów, maj-czerwiec 1912), 3 poz.
  29. TPSP we Lwowie. Wystawa jesienna (Lwów, grudźień 1911 – styczeń 1912), 7 poz.
  30. TPSP we Lwowie. Wystawa pośmiertna ś. p. Luny Drexlerówny artystki-rzeźbiarki i malarki (Lwów, maj-lipiec 1934).
  31. TPSP we Lwowie. Wystawa wiosenna (Lwów, 1921), 4 poz.
  32. TSP we Lwowie. Katalog wystawy gwiazdkowej oraz wystaw zbiorowych art. mal. Antoniego Markowskigo, Aleks. Pareńskigo i Marji Wodzickiej (Lwów, grudzień 1923 – styczeń 1924), 5 poz.
  33. TSP we Lwowie. Katalog wystawy Luny Drexlerówny, Marji Chibińskiej, Anieli Czarnowskiej, Anny Harland-Zajączkowskiej (Lwów, maj 1924), №30-97.
  34. Wystawa dzieł do wygrania (Lwów, kwiecień 1917), 3 poz.
  35. Wystawa monograficzna “Luna Drexlerówna: rzeźba, malarstwo” (Kraków, 1978).
  36. Wystawa obrazów dawnych i współczesnych (Lwów, luty 1909), 2 poz.
  37. Wystawa sztuki (Lwów, luty-marzec 1908), 14 poz.
  38. Wystawa sztuki Artystek Polskich we Lwowie (Lwów, grudźień 1917), 7 poz.
  39. Wystawa sztuki współcesnej (Lwów, 1918), 3 poz.
  40. Zachęta. Salon sztuki współczesnej. Ul. Karola Ludwika, 7. Wielka wystawa wiosenna (1919), 2 poz.
  41. Zaczęta. Salon sztuki we Lwowie. Wystawa wiosenna (Lwów, 1929), №2 (4 poz.).
  42. Związek Artystek Polskich we Lwowie. Katalog IV wystawy sztuki (Lwów, grudzień 1920), 12 poz.
  43. Бірюльов Юрій, Мистецтво львівської сецесії (Львів: Центр Європи, 2005), 90, 118, 146-148, іл. 218, 301, 302, 371-374, 376, 377.
  44. Личаківський цвинтар. Схема (Львів: Мапа ЛТД, 1992), №№ 5, 183.
  45. Львів. Туристичний путівник (Львів: Центр Європи, 1999), 295.
  46. Львівська сецесія. Каталог виставки із збірок Львова. Львівська картинна галерея (Львів, 1986), 56 (№272), 62 (№312-318), іл. с. 93.
  47. Мистецтво Львова першої половини ХХ століття. Каталог виставки. Львівська галерея мистецтв. 1994 рік (Львів: Каменяр, 1996), 86, 95, іл. 15.
Автор – Галина Глембоцька
Літературний редактор – Юлія Павлишин