Вул. Франка, 114 – житловий будинок

ID: 422

Вілла львівського промисловця, власника фабрики штучних добрив Юліана Ванґа була споруджена у 1899 р. за проектом арх. Наполеона Лущкевича. Будинок є характерним зразком неоґотичної архітектури Львова. Споруда зберегла свій історичний вигляд, є пам'яткою архітектури (Ох. №337-М). Сьогодні використовується як житло, поділена на квартири.

Історія

Південна частина вулиці Франка, що простягається від Стрийського ринку до нинішньої вулиці Ярославенка, віддавна називалася вулицею Святої Софії. Ця мальовнича територія поряд із Стрийським парком почала забудовуватися в кінці ХІХ ст. чиншовими кам’яницями та віллами.

Архітектор Наполеон Лущкевич (Napoleon Łuszczkiewicz) у 1899 р. спроектував двоповерхову віллу для Юліана Ванґа, львівського промисловця та власника фабрики штучних добрив. Вілла розмістилася на ділянці, що на розі сучасних вул. Франка та вул. Самчука, тодішня адреса — вул. Св. Софії, 18а, конскрипційний № 970 ¼. 20 квітня 1899 р. львівський магістрат затвердив проект на будівництво (ДАЛО 2/2/5306), а вже 25 червня цього ж року Юліан Ванґ отримав дозвіл мешкати у віллі.

У літературі, присвяченій архітектурі Львова, прийнято вважати, що автором проекту вілли був Теодор Тальовський (Teodor Marian Talowski), відомий львівський архітектор, який спроектував багато об'єктів у неоготичному стилі. Однак цього не підтверджують наявні архівні документи: проектні креслення вілли мають підписи й печатки саме Лущкевича.

Архітектор Наполеон Лущкевич у 1890–1906 рр. працював у Львові і звів багато чиншових кам'яниць та вілл у стилі історизму та сецесії. Для його будинків характерне застосування стилізованих елементів неоґотики та народного будівництва. Архітектурне вирішення вілли Ванґа можна порівняти з іншим твором Лущкевича — віллою "Пристань" ("Przystań") на сучасній вул. Парковій, 7. Якщо провести архітектурний аналіз обох вілл, то можна помітити спільні архітектурні прийоми: відкрите кам’яне мурування партеру та цегляне мурування у вищих поверхах (темно-червона цегла із вкрапленням каменю); площини фасадів поділені кам’яними горизонтальними тягами під вікнами, а самі вікна — лучкові з цегляними перемичками та характерним ґотичним профілюванням (фасками), випусти дахів підтримуються аналогічними профільованими карнизами із сухариками.

Архітектура

Вілла двоповерхова, осібно розташована на пагорбі у глибині просторої ділянки серед житлової забудови кін. ХІХ – поч. ХХ ст. в горішній частині вул. Івана Франка (кол. Св. Софії, ul. Św. Zofii), на південь від середмістя, чільним фасадом повернена до вул. І. Франка. Ділянка відокремлена огорожею, яка через перепад рельєфу відносно вулиці одночасно є підпірною стіною.

Як зазначено у проектному кресленні, ділянка вілли має форму трапеції. Існує перепад висот між територією ділянки та вулицею. За способом розташування вілла є окремо розташованою далі від фронту вулиці. Рекреаційна зона біля вілли поділена доріжками, також тут є палісадник, зона фруктового саду, господарська зона, де розміщений одноповерховий будинок з комірчинами.  

Згідно з проектним кресленням 1899 р. вхід до вілли  — через просторий вестибюль першого поверху, який разом зі сходовою кліткою розділяє його на дві частини з окремими помешканнями. Довкола коридору кожного помешкання групуються такі приміщення: комора, кухня, туалет, ванна, а також їдальня, вітальня і спальня. В правій частині будинку була додаткова сходова клітка, що поєднувала сутерени з усіма поверхами, окремий вихід у сад. Головна сходова клітка сполучала сутерени, перший та другий поверхи, мала окремий вихід до саду. На другому поверсі розташовувалося одне помешкання із кухнею, туалетом, ванною, коморами та сімома великими кімнатами. Також із додаткової сходової клітки був вихід на горище, де містилися ще дві кімнати. В сутеренах (цокольному поверсі) розташовувалися приміщення пральні, туалет, кухня, їдальня, кімнати та пивниці.

Вілла двоповерхова прямокутної конфігурації у плані з високим рівнем сутеренів, який через перепад рельєфу має різну висоту. Різні об’єми вілли мають завершення у вигляді двосхилих, чотирисхилих та куполоподібних дахів.

Архітектурну композицію характеризує динамічне та асиметричне поєднання об’ємів різної висоти та форм дахів. У пластиці фасадів поєднано відкрите кам’яне (сутерени і перший поверх) та цегляне (темно-червона цегла із вкрапленням каменю, другий поверх) мурування, металеві ґратки вхідних дверей, вікон, поруччя сходів, флюгери, шпилі, аґрафи.

Акцентом композиційного вирішення вілли є виділена справа подібна до вежі частина фасаду, триярусна, зі стилізованим контрфорсом та завершенням з наметового чотирисхилого даху, з наріжними восьмикутними вежечками з куполоподібними дахом та шпилями, східчастим причілком зі стрілчастою аркою. У рівні другого поверху міститься тераса з цегляною балюстрадою та кронштейнами. Протилежна сторона чільного фасаду вілли (зліва) має наріжний стилізований контрфорс, що завершується східчастим причілком із глухим круглим вікном.

Вікна першого поверху та подвійне вікно на рівні мансарди півциркульні, мають обрамування з червоної цегли, а вікна другого поверху та сутеренів лучкові з цегляними перемичками з жовтої цегли та характерним ґотичним профілюванням (фасочками). Вхідний портал оздоблений обрамуванням з цегли та парадними сходами. Випусти дахів підтримуються профільованими карнизами із сухариками. Площини фасадів виконані з відкритого кам’яного (завершується аркатурою) та цегляного мурування, поділені кам’яними горизонтальними тягами під вікнами першого поверху, між вікнами першого й другого поверхів та під карнизами. Загалом головний фасад вілли відзначається асиметричною, проте цілісною композицією вдало підібраних форм і розташованих об’ємів.

В архітектурному вирішенні фасадів застосовані стилізовані декоративні неоґотичні елементи, зокрема причілки, вежа, контрфорси, флюгери та шпилі, профілі обрамування вікон, дверей і карнизів, балюстради.

Персоналії

Юліан Ванґ (Julian Wang) — львівський промисловець, власник фабрики штучних добрив, власник вілли.
Наполеон Лущкевич (Napoleon Łuszczkiewicz) (1859–1906) — львівський архітектор, автор проекту вілли Юліана Ванґа.
Теодор Мар'ян Тальовський (Teodor Marian Talowski) (1857–1910)  — львівський архітектор, якого вважають автором вілли.

Джерела

1. Державний архів львівської області (ДАЛО) 2/2/5306.
2. Світлана Лінда, "Архітектура історизму", Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ–ХХІ ст., ред. Ю. Бірюльов (Львів, Центр Європи, 2008), 246.
3. Львів: Туристичний путівник, ред. Ю. Бірюльов (Львів, Центр Європи, 2004), 299.


Автор опису — Марія Захарчишин
Редактор — Ольга Заречнюк