Герш Бад ID: 320

Герш Бад ID: 320

1862–1942?

Вчитель юдейської релігії, філософ і збирач книг. 

Герш Бад (Hersz (Hersch, Herman) Bad) народився 5 травня 1869 року у Перемишлянах. Походив з родини, яка поділяла ідеї єврейського просвітництва — Гаскали.

Відвідував школу в Перемишлянах, а також здобув релігійну освіту у рідному місті. Вступив до гімназії у Львові, але останні класи гімназії завершив у Бродах (у 1894 році). Вступив на філософський факультет Віденського університету, де навчався лише один рік (1894–1895), водночас відвідуючи лекції у місцевій  семінарії для рабинів (Israelitisch-Theologische Lehranstalt in Wien). 

У 1895 році він покинув Відень, і розпочав працювати у приватній початковій школі Фундації барона Гірша (Baron Hirsch-Stiftung) у містечку Зборів. У цей самий час Герш Бад відвідував ц.-к. вчительську семінарію у Тернополі, де у червні 1896 року отримав свідоцтво про закінчення. Пізніше, у 1898 році, здобув патент, який підтверджував його кваліфікацію як вчителя початкових шкіл. Надалі працював у школах Фундації Гірша до жовтня 1902 року, коли звільнився заради продовження філософських студій у Львові.

У 1902–1905 роках навчався на філософському факультеті університету у Львові як звичайний слухач. Тоді ж він навчався у Закладі для навчання вчителів юдейської релігії (Zakład dla kształcenia nauczycieli religii mojżeszowej we Lwowie), яку заснувала єврейська громада Львова. 26 листопада 1905 року цей Заклад надав йому кваліфікацію вчителя юдейської релігії у середніх школах з польською мовою викладання.

Протягом 1905–1906 років він викладав юдейську релігію у львівських народних та виділових школах, зокрема у закладах імені Конарського, Кордецького та Сташиця. 

Його основний професійний шлях був пов'язаний із львівськими середніми школами (гімназіями). Викладав релігію у П'ятій гімназії  у 1904–1913 роках, пройшовши шлях від помічника до екзаменованого заступника вчителя. У Третій гімназії (відома як гімназія імені Франца Йосифа, у міжвоєнний час — імені Стефана Баторія) обіймав посаду вчителя релігії з 1913 до 1928 року, отримавши статус дійсного (штатного) вчителя у 1917/18 навчальному році. Також проводив заняття у Першій, Четвертій, Шостій, Сьомій, Восьмій та Десятій гімназіях погодинно. Викладав релігію у жіночих гімназіях. У приватній гімназії імені Словацького він вів також курс пропедевтики філософії. 

Окрім шкіл, він займався підготовкою професійних кадрів у Закладі для навчання вчителів юдейської релігії (у 1910–1913 роках) та працював у приватній школі "Талмуд Тора" (Talmud Tora).

Після вибуху Першої світової війни евакуювався до Відня. Повернувся до Львова наприкінці 1915 року та продовжив працювати у Третій гімназії у Львові.

Через погіршення стану здоров'я з листопада 1929 року перебував у відпустці, а 30 червня 1930 року офіційно був переведений на пенсію.

Герш Бад належав до найстаршого покоління учнів професора Казимира Твардовського (Kazimierz Twardowski). Цікавився кантіанською філософією. Опублікував кілька філософських праць; співпрацював із журналами "Przegląd Filozoficzny" та "Ruch Filozoficzny", в останньому входив до редакції. Від 1907 року член Польського філософського товариства у Львові (Polskie Towarzystwo Filozoficzne we Lwowie). Роман Інґарден згадував про нього: "Був працівником скромним, але сповненим ентузіазму до філософських досліджень і завзятості в обґрунтуванні та захисті своїх тез" (Wspomnienia, 1946, 335.).

У 1907 році вступив до Товариства вчителів вищих шкіл (Towarzystwo nauczycieli szkół wyższych). У 1935 році — голова правління Товариства школи "Сафа Берура" (Safa Berurah) у Львові. У 1932-му — член лави присяжних у львівському суді.

Мав власну велику бібліотеку. У 1935 році пожертвував на користь Бібліотеки Єврейського університету та Національної бібліотеки в Єрусалимі 235 творів (355 томів) з галузей філософії, психології, математики й логіки, природничих наук, теології, юдаїстики та мистецтва, а також юдаїку (Сувій Естер, ханукальну лампу) і репродукції картин Артура Ґроттґера (Artur Grottger) та  Яна Матейка (Jan Matejko).

Немає свідчень про його сім'ю чи дітей.

Відомо про декілька його адрес у Львові: у 1910 році жив на вулиці Городоцькій, 53 (Grodecka), у 1913–1914 роках та у 1916 році – на вулиці Личаківській, 155 (Łyczakowska), у 1935 році мешкав у Львові за адресою вулиця Сакраменток (Sakramentek, нині — Туган-Барановського), 32. 

Відомості про його загибель подає лише одне джерело — згадка в переліку втрат польського народу (Olszewicz, Lista, 175).

Праці та проєкти

• Hersz Bad, Czy Schopenhauer był filozofem? (Lwów: Nakładem L. Chmielewskiego, 1909), 54.
• Hersz Bad, Geneza i zmierzch legendy "Kant–Laplace" (Lwów: Wydawnictwo Księgarni M. H. Rubina, 1931), 48.
• Hersz Bad, "Georg Simmel: Kant. Sechzehn Vorlesungen, gehalten an der Berliner Universität (recenzja)", Przegląd Filozoficzny, 1905, nr 8.
• Hersz Bad, "Immanuel Kant, Prolegomena do wszelkiej przyszłej metafizyki (tł. Romuald Piątkowski) — recenzja", Przegląd Filozoficzny, 1907, nr 10.
• Hersz Bad, "'Grundlegung' Kanta w tłumaczeniu polskim", Przegląd Filozoficzny, 1908, nr 3.
• Hersz Bad, "O kwestię autentyczności deklaracji Kanta z dnia 29 maja 1801 r. pt. "Do publicznej wiadomości"", Przegląd Filozoficzny, 1920, nr 23: 19–43.
• Hersz Bad, "Immanuel Kant, Prolegomena do wszelkiej przyszłej metafizyki… (tł. Benedykt Bornstein) — recenzja", Ruch Filozoficzny, 1921–1922, nr 6–7: 88–90.

Організації

• 

• 

Джерела