Машинне виробництво Фердинанда Пітча (фірма Зєлєнєвського)

Одне з найкрупніших машинних виробництв у Львові було засноване ще перед 1850 р. на Личакові. Це фабрика сільськогосподарських машин, котлів і помп Фердинанда Пітча — найбільше підприємство такого типу в усій Галичині на середину ХІХ ст. Однак за кілька десятиліть ситуація на фабриці складалися не надто добре. Подальша історія закладу може слугувати прикладом характерних стратегій "виживання" львівських підприємств у австрійській Галичині. У 1886 р. заклад перенесли на Підзамче, на вулицю св. Мартина (вул. Жовківська). Проте труднощі продовжувалися, і керівництво почало перемовини про злиття цієї фабрики з флагманом галицького машинобудування — краківською фірмою "S. A. L. Zieleniewski". Оборудка не відбулася через невпевненість краків'ян у своїх силах, і в 1903 р. фабрику Пітча викупив промисловець князь Любомирський, якому вдалося налагодити успішне виробництво. Персонал фабрики налічував близько двох з половиною сотень робітників.

У 1912 р. складна політична ситуація, пов'язана з балканською війною, спричинила кризу австрійської промисловості, яка, своєю чергою, відчутно зачепила і галицькі терени. Темпи виробництва на фабриці Любомирського почали катастрофічно падати, відтак промисловець вирішив звернутися до більш успішних краківських колег. Цього разу, вдалося домовитися — і давнє львівське машинобудівне підприємство стало філіалом краківської "акціонерної спілки Л. Зєленєвського". Під цією маркою фабрика працювала і в міжвоєнний період. У повоєнному радянському Львові на її території розмістилися майстерні з ремонту артилерійського і стрілецького озброєння, а від початку 1950-х рр. — Радіоремонтний завод.