Вул. Зубрівська, 30 – середня загальноосвітня школа №84 імені Блаженної Йосафати Гордашевської

Школа в структурі мікрорайону, за ідеологією радянського містопланування, повинна була стати центром його культурного життя. Вона мала бути планувальним ядром житлової одиниці, а пішохідні шляхи, які вели від кожного будинку мікрорайону до школи, не повинні були перетинатися з транспортними. Така структура мала б створити  максимально безпечне і комфортне середовище для дітей.

СЗШ №84 була збудована у 1982 р. і є частиною мікрорайону M12 району масової житлової забудови Сихів. Разом зі ще однією школою та дитячим садком вона формує центр цього мікрорайону. У районі Сихів дитячі навчальні заклади були поєднані між собою пішохідними прогулянковими бульварами, вздовж яких також розташували деякі громадські об'єкти, переважно з функцією торгівлі та побутовим обслуговуванням (Трегубова, Львів, 1989, 232). Ділянка школи №84 також прилягає до  пішохідного бульвару, який, проте, сьогодні втратив властивості активного пішохідного простору через нову забудову та інфраструктурні зміни.

Так само, як і для інших громадських закладів, для шкіл було розроблено низку типових проектів. Проте архітектурі дитячих закладів соціалістичних житлових районів надавали особливого значення. Беручи до уваги їхнє "виховне і композиційне значення", типові проекти дитячих навчальних закладів часто змінювали, намагаючись надати їм особливих рис (Трегубова, Львів, 1989, 240-241). Так само сихівська школа №84 була збудована за типовим проектом №222-1-278 з деякими змінами у плануванні, що також відобразилося і на фасадах.

У статті "Когда практика сильнее теории" про 84-ту сихівську школу зазначено: "при зведенні споруди будівельники досягнули високої якості робіт, забезпечили ряд покращень: багатоповерхові колони дали можливість значно скоротити кількість монтажних одиниць, підвищити індустріальність" (Съедин, Когда практика, Строительство и архітектура, 1983, №11, 10).

Специфічною рисою житлового району Сихів стало активне застосування кольору. Колористика покриття зовнішніх стін школи була підібрана відповідно до загального кольорового рішення: яскраві червоно-білі площини фасаду створювали активний контраст на фоні зелено-сірої житлової забудови мікрорайону (Съедин, Когда практика, Строительство и архитектура, 1983, №11, 10).

План школи можна вписати у прямокутник розміром 51,7х46,2 м. Будівля має змінну поверховість: 3 і 4 поверхи. У школі наявний відкритий озеленений внутрішній двір, розміром 23х23 м. Щоб у нього потрапити, потрібно пройти під піднятою на колонах частиною будівлі. Застосування опор, а також стрічкові вікна та плоскі дахи, наголошують на приналежності будівлі до модернізму. Перед зовнішнім південним фасадом школи влаштована площа для урочистих шикувань (Съедин, Когда практика, Строительство и архитектура, 1983, №11, 10).

З внутрішнього двору влаштований головний вхід у школу, який веде до просторого вестибюлю. Стеля вестибюлю декорована гіпсовими модулями з рельєфним візерунком, також тут є сучасний настінний живопис. Для влаштування підлог у рекреаційних приміщеннях 1-го поверху використані мозаїчні плити. На 2-му поверсі поряд із головною сходовою кліткою є настінний живопис 1980-х рр. На ньому зображений колаж будівель історичного центру Львова, а також будівлі, які були збудовані у 1970-х рр., планувальна схема району Сихів.

На 1-му поверсі розташовані адміністративні кабінети та технічні приміщення, медпункт, їдальня, майстерні, простір для рекреації та інші приміщення. Починаючи з 2-го поверху, функціонально західне та східне крило школи поділене для занять початкових і старших класів. Простором для рекреації є галереї шириною 4,8 м. Ці простори, окрім звичного шкільного обладнання, оснащені нестандартними лазанками для учнів молодшої школи та озеленені.

Зараз у школі є 3 спортивні зали, серед яких один звичний шкільний спортзал, перероблений з піонерської кімнати тренажерний зал, зал для спортивної боротьби з м’яким покриттям. На території школи також є футбольне поле, поле зі штучним покриттям, а також вуличні тренажери (Інтерв’ю, 2014). В комплексі зі школою збудовано плавальний басейн, що було поширеною практикою на той час. Басейн поєднаний з будівлею школи "теплим" переходом. У 2006 р. було проведено капітальний ремонт басейну. Сьогодні його відвідують учні кількох шкіл.

З 2006 по 2012 рр. будівлю школи було модернізовано: проведено капітальний ремонт покрівлі, даху, виконано роботи з оновлення каналізації, водопостачання, капітальний ремонт санвузлів. Також впродовж цього часу було придбано обладнання для кабінетів інформатики та поповнено бібліотечний фонд. У 2012 р. школі вдалося виграти грант у рамках проекту "Пільгове кредитування енергозбереження" Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО). Як наслідок, замінили усі вікна та зовнішні двері, модернізували систему опалення зі встановленням автоматичної системи регулювання, залежно від зміни зовнішньої температури (Слічна, Школа №84, Офіційний портал мешканців Львова, 2013).