Вул. Золота, 32 – колишній стадіон клубу "Гасмонея", "Торпедо" ID: 1972
Стадіон постав у 1933–1939 рр. на горбистій ділянці, званій Пилихівськими горбами, поряд із єврейським цвинтарем на Клепарові. Належав провідному в Галичині єврейському спортивному товариству "Гасмонея", заснованому Адольфом Коном у 1908 році. За радянських часів цей стадіон отримав назву "Торпедо". До нашого часу він не зберіг свого основного спортивного призначення. На його території у 1990-і рр. відкрили ринок, який функціонував до 2008 року. Пізніше заходи з відновлення стадіону не проводились.
Історія
У червні 1908 року у Львові місцеве Єврейське гімнастично-спортивне товариство (ЖГСТ), створене перед цим з ініціативи спортсмена Адольфа Кона (Kohn), заснувало декілька клубів ("Дрор", "Зеніт", "Макабі", "Ютшенка", "Сіоніт", "Акоах", "Гасмонея"). Провідним серед них став спортивний клуб "Гасмонея", названий на честь Гасмонеїдів — династії, яка в давнину символізувала боротьбу єврейського народу за релігійну та політичну незалежність. Через два роки після заснування "Гасмонею" включили до другої групи тодішньої австрійської футбольної ліги, а згодом, у 1927–1928 роках, до Вищої ліги Польщі.
Перші спортивні майданчики єврейського гімнастично-спортивного товариства були створені на Янівському тракті в районі Левандівки у 1908 році. Першими видами спорту, які розвивав цей клуб, були футбол і легка атлетика. З часом клуб розрісся і вже на 1932 рік у ньому працювало 12 секцій (Piłka, 1996, 70). Навесні 1920 р. клуб "Гасмонея" отримав дозвіл маґістрату побудувати свою власну спортивну арену на приватній земельній ділянці на Личаківських Пасіках. 7 липня 1923 року єврейська громада відкрила тут новозбудований стадіон (Orłowicz, 1925, 10, 240), який на той час був найбільшим у Львові (його позначено на планах міста, виданих В. Горбаєм у 1931, 1938 і 1939 рр.). Він вміщав 10 тис. глядачів, з яких 2 тис. могли сидіти на трибунах. З нагоди відкриття відбувся міжнародний футбольний матч між "Гасмонеєю" та угорським клубом "Віво" з Будапешта.
Однак згаданий стадіон повністю згорів під час пожежі 28 листопада 1932 року. Завдяки зусиллям тогочасного голови "Гасмонеї" Маврикія Ріхтера клуб у 1933 році отримав земельний наділ на Пилипівських горбах, де розпочав спорудження нового стадіону. Будівництво завершено у 1939 році. (Księga, 1939, 65).
"Гасмонея" культивувала різні види спорту, проте всі вони перебували в тіні футболу. Клубна футбольна команда змагалася в лізі Чемпіонату Польщі, її кращі гравці — Сиґизмунд Штойєрман, Сидір (Ізидор) Редлер, Людвик Снайдер — виступали у складі добірної Польщі. Вправними гравцями були також Філип Шляфф, Сиґизмунд Блюменблят, Матей Гох, Максиміліан Горовіц, Генріх Губель, Натан Ісаак Цукер (Piłka, 1996, 69-70; Lwów i Wilno, 92-107).
У вересні 1939 року клуб "Гасмонея" припинив своє існування. Під час Другої світової війни на його
території розміщувався Янівський концентраційний табір. В радянські часи стадіон було передано спортивному товариству "Торпедо".
На території спортивної арени у 1990-х рр.
відкрили речовий ринок, який проіснував тут до 2008 року. На сьогодні стадіон не зберіг свого основного спортивного
призначення.
Архітектура
Люди
Адольф Кон (Adolf Kohn) — засновник і перший голова
єврейського спортивного клубу "Гасмонея".
Маврицій Ріхтер (Maurycy Richter) — ініціатор побудови стадіону на
Пилипівських горбах, голова єврейського спортивного товариства "Гасмонея".
Ізидор Редлер (Izydor Redler) — футболіст "Гасмонеї".
Людвик Шнайдер (Ludwik Sznajder, Schneider) — футболіст "Гасмонеї".
Сиґизмунд Штойєрман (Zygmunt Schteuermann) — футболіст "Гасмонеї". Учасник "матчу
смерті" у листопаді 1941 р.
Тарас Шулятицький — футболіст львівських "Карпат" у 1970-х рр., багаторічний
директор стадіону "Торпедо".
Джерела
- “Гасмонея” – минуло вже сто років, Високий замок, Львів, 2009 (16 березня).
- Księga pamiątkowa poświęcona 35-leciu działalności Lwowskiego Klubu sportowego “Pogoń”. – 1904–1939. (Lwów, 1939), 65.
- Lwów i Wilno w ekstraklasie. Dzieje polskiego futbolu Kresowego (Katowice: Wyd-wo GA, 1997), 92-107.
- M. Orłowicz, Ilustrowany przewodnik po Lwowie. (Lwów–Warszawa, 1925).
- Piłka Nożna na Ziemi lwowskiej 1894–1939. (Warszawa: Oficyna wydawnicz “SPAR”, 1996), 69-71.
- Б. Михалюньо, Спорт у єврейському середовищі Львова. Рукопис. (Львів, 2012), 1-13.
- Ю. Михайлюк, Таємниці львівського футболу (Книга І). (Львів: літературна агенція “Піраміда”, 2004).