Вул. Заводська, 36 – житловий будинок
Триповерховий житловий будинок був споруджений у 1895–1896 рр. як Дім убогих ізраелітів Фундації Германа Гешелеса. Запроектував його міський будівничий Анджей Ґоломб. Це типовий рядовий житловий будинок у стилі історизму. Сьогодні він залишається повністю житловим.
Історія
На початку ХІХ ст. тут, на розі вулиць Панєнської і Коритної (тепер вул. Заводська й вул. Жовківська відповідно), була велика чотирикутна ділянка під номером 232 ¾. Тоді при вул. Коритній розміщувався один мурований і два дерев'яні будинки (карта 1802 р.). З часом ця ділянка розділилася на менші парцелі, а в 1880–1890-х рр. тут постала забудова, що існує до сьогодні, — будинки на вул. Жовківській, 13–17а, та Заводській, 34–40.
Парцеля, на якій постав будинок №36, отримала новий конскрипційний номер 11 ¾.
Проект будинку, що його розробив архітектор Анджей Ґоломб (Andrzej Gołąb), було затверджено 14 жовтня 1895 року (ДАЛО 2/1/3863:12-15). 27 серпня наступного року Наглядова рада зібрання ізраелітів у Львові (Przelożeństwo Zboru Izr. we Lwowie) звернулася до магістрату за дозволом використовувати будинок (ДАЛО 2/1/3863:3). Після того, як тут була проведена комісія 1 вересня, наступного дня цей дозвіл було надано (ДАЛО 2/1/3863:4). У 1899 році із фундації стягувалися кошти за замощення тротуару перед будинком. У 1906 році Заклад водотягів Львова також стягував із фундації кошти за підключення будинку до системи водопостачання – 42 корони 53 галери.
У 1928 році магістрат зобов'язав Уряд ізраелітської громади відремонтувати фасад і сходову клітку будинку через занедбання, що загрожують особистій і громадській безпеці, здоров'ю мешканців, через недотримання приписів про підтримку порядку і чистоти — все це із погрозою штрафу у 1000 злотих або шеститижневий арешт.
Сьогодні будинок залишається повністю житловим.
Пов'язані історії
Архітектура
Споруда — типовий приклад житлової архітектури Львова 1890-х рр.: триповерховий рядовий будинок на зразок чиншових, що їх будували по всій території міста.
Будинок галерейного типу, Г-подібної форми у плані із однією бічною офіциною. Стиль декору — історизм, зі стриманим використанням елементів неоренесансу. Чільний фасад симетричний, семиосьовий, з двома одновіконними бічними пристінками. Композиція фасаду підкреслено тектонічна: цоколь виділений масивним фактурним, а перший поверх — гладшим квадровим рустом. Поверхня фасаду вище є гладкою. Прямокутні вікна мають профільовані обрамлення із замковими каменями, та лінійними сандриками на другому поверсі. В антаблементі розміщені невеликі горищні віконця, оточені модульйонами, що підтримують вінцевий карниз. Раніше у центрі фасаду розміщувався напис "Dom ubogich izraelitów Fund. im. Hermana Heschelesa", розділений на дві частини — над вікнами третього і другого поверхів. Порівнюючи проектний вигляд фасаду й сучасний, можна зробити висновок, що його виконали без змін. Щоправда, частину автентичних дерев'яних вікон було замінено.
У центрі фасаду розміщена півциркульна аркова вхідна/в'їзна брама, що провадить до проїзду й, відповідно, до подвір'я. Згідно з первісним проектом на першому поверсі розміщувалися дві чотирикімнатні квартири, вхід до яких здійснювався через проїзд. Зліва від проїзду розміщена сходова клітка із дерев'яними двомаршевими сходами, у яких подекуди збереглися оригінальні різьблені балясини. Доступ до квартир на вищих поверхах здійснювався або зі сходового майданчика, або через балкон-галерею. В офіцині була одна житлова кімната, а також туалети. В одноповерховій прибудові скраю офіцини розміщувалося помешкання сторожа.
Будинок накритий двосхилим дахом.
Згідно з первісними планами на першому поверсі розміщувалися дві двокімнатні квартири (одна з вікнами на чільному фасаді, інша – з вікнами у подвір'я) та одна чотирикімнатна. На другому й третьому поверхах — по двокімнатній, трикімнатній і чотирикімнатній.
Під час будівництва застосували порівняно недорогі матеріали. Будинок повністю цегляний, із цегляними склепіннями над підвалом та дерев'яними міжповерховими перекриттями, зі сходами, а також дахом із дерев'яною кроквяно-стійковою конструкцією і бляшаною покрівлею.
Персоналії
Якуб Акерман (Jakób Akerman) — маляр, мешканець
будинку (1935 р.).
Єбяк Баум (Jebiak Baum) — торговець,
мешканець будинку (1935 р.).
Мойсей Бік (Mojżesz Bick) — торговець,
мешканець будинку (1909–1935 р.).
Герш Біч (Hersch Bicz) — приватна особа/можливо
вільний слухач курсів гімназії чи ін. навчального закладу (prywatysta), мешканець будинку (1910
р.).
Абрагам Геллер (Abraham
Heller) — купець,
мешканець будинку (1913 р.)
Вольф Гешелес (Wolf Hescheles) — посередник (faktor), мешканець
будинку (1909 р.).
Герман Гешелес (Herman Hescheles) — меценат, керівник
фундації, що заснувала і фінансувала Дім убогих ізраелітів на вул. Заводській,
36.
Іґнацій Гешелес (Ignacy Hescheles) — банковий
службовець, мешканець будинку (1913 р.).
Фані Гешелес (Fani Hescheles) — вдова,
мешканка будинку (1913 р.).
Анджей Ґоломб (Andrzej
Gołąb, 1837–1903) — архітектор,
міський будівничий, член міської ради Львова та Торгово-промислової палати,
керівник комісії магістрату з чистоти і гігієни, автор проекту будинку на вул.
Заводській, 36.
Йонас Ґольдзанд (Jonas Goldsand) — купець,
посередник, мешканець будинку (1909–1916 р.)
Малка Ґольдштауб (Małka Goldstaub) — вдова,
мешканка будинку (1909–1910 р.).
Іцак Ґольдштауб-Юбераль (Izak Golstaub-Ueberall)
— майстер-оббивальник, мешканець будинку (1935 р.).
Якуб Діаманд (Jakób Diamand) — колектор
електрівні чи газівні, мешканець будинку (1935 р.).
Яніна Діаманд (Janina Diamand) — кравчиня,
мешканка будинку (1935 р.).
Розалія Діаманд (Rozalia
Diamand) — службовиця
приватної організації, мешканка будинку (1935 р.).
Сабіна Діаманд (Sabina Diamand) — займалася
пошиттям і продажем одягу (modniarka), мешканка будинку (1935 р.).
Маєр Зіхер (Majer Sicher) — власник
нерухомості, мешканець будинку (1913 р.).
Абрагам Пінзон (Abraham
Pinsohn) — мешканець
будинку (1909 р.).
Міхал Катц (Michał Katz) — торговець,
мешканець будинку (1935 р.).
Ян Каснер (Jan Kasner) — службовець
приватної організації, мешканець будинку (1935 р.).
Абрагам Швадрон (Abraham
Szwadron)— приватна
особа/можливо вільний слухач курсів гімназії чи ін. навчального закладу (prywatysta),мешканець
будинку (1909–1910 р.)
Хаїм Шнапік (Chaim Sznapik) — коваль,
мешканець будинку (1935 р.).
Хая Шнапік (Chaja Schnapik) — купчиня чи
дружина купця, мешканка будинку (1913 р.).
Лейб Шрейфлер (Leib Schreifler) — швець,
мешканець будинку (1910 р.).
Максиміліан Штейнберґ (Maksymiljan Steinberg)
— службовець, мешканець будинку (1935 р.).
Джерела
1. Державний архів Львівської області (ДАЛО)
2/1/3863
2. Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta
Lwowa (Lemberg, 1913).
3. Księga adresowa Małopołski, Wykaz domów na
obszarze miasta Lwowa (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935–1936).
4. Księga adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1916).
5. Skorowidz królewskiego stołecznego
miasta Lwowa (Lemberg, 1872).
6. Skorowidz królewskiego stołecznego
miasta Lwowa (Lemberg, 1889).
7. Skorowidz królewskiego stołecznego
miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
8. Skorowidz królewskiego stołecznego
miasta Lwowa (Lemberg, 1916).
9. Spis abonentow sieci telefonicznej..., 1937.
10. Wielka
księga adresowa Stoł. król. miasta Krakowa, Stoł. król. miasta Lwowa, Stoł.
woln. Miasta Podgórza (Kraków, 1909)