Вул. Туган-Барановського, 14 – житловий будинок

ID: 2215

Чиншова кам’яниця в стилі історизму на вул. Туган Барановського, 14 збудована 1888 р. за проектом Івана Левинського. Ця ділянка, на якій стояв палац, збудований у XVIII ст., належала родині Млоцьких. Рішенням Львівського облвиконкому №381 від 05.07.1985 р. кам’яниця включена до місцевого реєстру пам’яток під ох.№М-383.

Історія

1863 р. – перебудова палацу.
1886 р. – проект реконструкції палацу (арх. Іван Левинський).
1888 р. – будівництво чиншової (прибуткової) кам’яниці в стилі історизму за проектом арх. Івана Левинського.
1904 р. – розібрання палацу родиною Рогатина.
1913 р. – проведена реконструкція чиншової кам’яниці з улаштуванням ванних кімнат за проектом Марека Френкеля.
2000-і рр. – приміщення на партері, справа від входу, адаптоване під кафе “Східна кухня”, розрубаний вхід у спарованих віконних прорізах. Частина автентичних вікон замінена на металопластикові, чим порушено стильову цільність будинку. В подвір’ї добудовано дві партерні споруди, які є дисонуючими.

Будинок збудований 1888 р. на ділянці, до якої веде тупикове відгалуження вулиці Туган Барановського, колишньої Сакраменток. Ця ділянка від XVIII ст. належала графській родині Млоцьких (Młocki), і на ній до 1904 р. стояв палац. Нині на ділянці Млоцьких розташовані житлові будинки під №№ 12, 14 на вул. Туган-Барановського та будинки Торгово-економічної академії. Від сер. XIX ст. ділянка належала Францішкові і Сабіні Млоцьким. Вона охоплювала досить велику територію з парком, палацом і господарськими спорудами. 1863 р. палац зазнав перебудови на замовлення Ванди Коритовської з Млоцьких (Korytowska Młocka). 1886 р. Коритовська замовила проект реконструкції палацу у тоді ще молодого, в майбутньому відомого львівського архітектора і підприємця, власника будівельної фабрики Івана Левинського. Але через рік власниця з невідомих причин відмовилася від перебудови, натомість замовила цьому ж архітектору проект чиншової (прибуткової) кам’яниці. Будинок збудували перед палацом, при вулиці. 1904 р. ділянку з палацом і кам’яницею викупила юдейська родина Рогатинів (Rohatyn). Вони поселилися у чиншовій кам’яниці, а палац розібрали. 1913 р. на замовлення Маркуса Рогатина була проведена реконструкція чиншового будинку з улаштуванням ванних кімнат за проектом Марека Френкеля (Fränkel).

У партерному приміщенні, справа від входу на поч. 2000-х рр. влаштоване кафе “Східна кухня” з розрубаним входом у спарованих віконних прорізах. Частина автентичних вікон замінена на металопластикові, чим порушено стильову цільність будинку.

У подвір’ї добудовано дві партерні споруди, які є дисонуючими: праворуч житлова, ліворуч – від кафе “Східна кухня”.

Архітектура

Будинок розташований на ділянці, до якої веде сліпе відгалуження вул. Туган Барановського. Зведений у стилі історизму з необароковими елементами. Базований на прямокутному плані зі службовими сходами у невеликому флігелі з заходу; триповерховий, цегляний, отинькований, вкритий двосхилим дахом під шифером.

Композиція чільного фасаду – симетрична; головна вісь підкреслена входом і балконом 3-го поверху. Виразності архітектурному вистрою екстер’єру надають ордерні елементи. Фасад фланкований двома бічними ризалітами, акцентованими люкарнами у дашках та балконами на формованих кронштейнах, з кутими ґратками необарокового рисунку на 2-му поверсі. Нижній ярус оздоблений дощатим рустом. Вікна оздоблені трикутними і сегментними сандриками та бароковими обрамуваннями із замковими каменями. Фасад увінчаний профільованим карнизом із рядів сухариків та йонік, на консолях, оздоблених акантовим листям. Дворові фасади без оздобних елементів, із простими стрічковими балконами.

Планувальна структура кам’яниці – секційна. Сходова клітка з кам’яними сходами і металевими ґратками зі стилізованим рослинним орнаментом. Стіни вестибюлю оздоблені пілястрами з простими капітелями, перекриття – аркове (трицентрове), сходи в під’їзді – кам’яні, підлоги на сходових площадках зі штучного каменю, з квітковим орнаментом у присінку. Перекриття по дерев’яних балках.

Пам’ятка – зразок житлового будинку в стилі історизму, з елементами сецесії.

Персоналії

Іван Левинський – Один з найвідоміших архітекторів Габсбурзького Львова, підприємець, один з найбільших роботодавців свого часу у місті. Його фірма була причетна до незліченних будівництв і реконструкцій по всьому Львову та краї. Викладач Вищої технічної школи, активний громадський діяч пов'язаний із українським народовецьким рухом. Фірма Левинського здійснювала проектування та будівництво будинку

Францішек і Сабіна Млоцькі (Franc & Sabina Młocki) – львівська графська родина, власники ділянки з палацом.
Ванда Коритовська з Млоцьких (Wanda Korytowska Młocka) – власниця ділянки з палацом та чиншової кам’яниці.
Рогатини (Rohatyn) – юдейська родина, у власність якої перейшов будинок 1904 р.
Маркус Рогатин (Markus Rohatyn) – власник, який провів реконструкцію будинку з улаштуванням ванних кімнат.
Марек Френкель (Marek Fränkel) – архітектор, який виготовив проект реконструкції будинку.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/3/864 (Будівельна справа будинку №14 на вул. Туган Барановського (Проект реконструкції палацу 1886 року; Проект чиншової кам’яниці 1888 року)).
Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) 186/8/829 (Кадастрова карта Львова 1849 р.).
Б. Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова (Львів: Видавництво Світ, 2001).

Автори опису – Оксана Бойко, Василь Слободян
Редактор – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин