...

Район Стрийського парку – стадіон товариства "Сокіл-Батько" (не існує)

ID: 1968
Стадіон українського спортивного товариства “Сокіл-Батько” був розташований біля давньої Стрийської рогачки, на ділянці між сучасними вул. Стрийською та Козельницькою. Він межував із комплексом експозиції Крайової виставки 1894 р. та Східних торгів. Стадіон був споруджений у 1914 р. за проектом архітектора Яна Карасінського. У 1925 р. за проектом Євгена Нагірного на кошти “Крайового союзу кредитового” було зведено трибуни (“степениці”). Зараз стадіону не існує. Його територія включена до Стрийського парку.

Історія

Стадіон товариства “Сокіл-Батько” був споруджений на місці давнього велотреку польського велосипедного клубу, запроектованого у 1906 р. Яном Стоберським (Jan Stoberski) (ДАЛО 2/4/1265:24). Його розміщення видно на орієнтаційному плані Великого Львова 1931 р. Поруч містилися кілька інших стадіонів: польського руханкового товариства, спортивних товариств “Чорні”, “Погонь” та “Лєхія” (Orłowicz, 1925, 136). Українське руханкове товариство “Сокіл” подало у 1911 р. на погодження до Львівського магістрату плани на будівництво постійної трибуни (“степениці”) власного стадіону, тимчасової трибуни (з альтернативним проектом) і тимчасового гардеробу на клаптику землі при вул. Стрийській (ДАЛО 2/4/1265:3). Ініціаторами цього були Іван Боберський, Микола Шухевич, Тадей Соловій, Кость Паньківський, Степан Федак, Микола Заячківський, Лесь Кульчицький, Кость Левицький, українці з Наддніпрянщини, Кубані, Канади, Америки. Ділянку під стадіон виділили зі свого приватного ґрунту Юзефа та Клементина-Наталія Левіцькі (Józefa, Klementyna Natalia Lewicka) (ДАЛО 2/4/1265:25). Проект виконав на замовлення доктора Михайла Волошина архітектор Ян Карасінський (Karasiński). Цього ж року магістрат затвердив подані плани (ДАЛО 2/4/1265:25). Для ювілейного Шевченківського здвигу, який мав відбутися 28-29 червня 1914 року, додатковий проект виконали архітектори Євген Нагірний та Антоні Сміяловський (Śmiałowski) (ДАЛО 2/4/1265:42). Зокрема, ці архітектори опрацювали ситуаційний план стадіону, нові проекти вхідної брами, постійної та тимчасової трибун. У 1925 р. за проектом Є. Нагірного (затвердженим 26 червня того ж року) на кошти центрального кооперативного банку Крайовий союз кредитовий було зведено нові трибуни (ДАЛО 2/4/1265:36-37). Зараз стадіону не існує. Його територія включена до Стрийського парку.

Пов'язані історії

Архітектура

Стадіон українського спортивного товариства “Сокіл-Батько” був розташований біля давньої Стрийської рогачки на території Стрийського парку, на ділянці між сучасними вул. Стрийською та Козельницькою. Він межував із комплексом експозиції Крайової виставки 1894 р. та Східних торгів. Стадіон мав постійну трибуну для глядачів, тимчасову трибуну і тимчасовийгардероб. Вхід був оформлений парадною дерев’яною брамою. Всі будівлі були виконані з дерева. Особливо вирізнялася стаціонарна трибуна, запроектована архітектором Яном Карасінським у 1914 р. Споруда була триярусною, зведена з дерев’яних каркасних конструкцій (ДАЛО 2/1265:25).

Персоналії

Василь Горбай – картограф, видавець.
Ян Карасінський (Jan Karasiński) – архітектор.
Ян Стоберський (Jan Stoberski) – архітектор.
Євген Нагірний – архітектор.
Михайло Волошин – професор, сотник Українських січових стрільців, член управи “Сокола-Батька”, визначний громадсько-політичний діяч, адвокат.
Антоні Сміяловський (Antoni Śmiałowski) – архітектор.
Юзефа Левіцька (Józefa Lewicka) – власниця земельної ділянки.
Клементина-Наталія Левіцька (Klementyna Natalia Lewicka) – власниця земельної ділянки.

Джерела

  1. M. Orłowicz, Ilustrowany przewodnik po Lwowie (Lwów–Warszawa, 1925), 136.
  2. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/4/1265 (Будівництво трибуни на вул. Стрийській).
  3. “Сокіл-Батько”. Спортивно-руханкове товариство у Львові (Львів: РВО “Основа”, 1996), 91-94, 117-118.
  4. 70-річчя заснування спортового товариства “Україна”. Львів, 1911-1981 (Філадельфія – Торонто, 1981), 7-61.
  5. Спортове товариство “Україна” (Львів). До 80-річчя заснування (Львів: Світ, 1991), 6-135.
Автор опису – Христина Харчук.
Редактор – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення