...

Вул. Січових Стрільців, 11 – кінотеатр (не діє)

ID: 1766

У будинку на вул. Січових Стрільців, 11 з 1912 р. діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Еліт” (1912–1918), “Ванда” (1926–1931), “Оаза” (1931–1933), “Муза” (1933–1944), “Кінотеатр ім. Зої Космодем'янської” (1944–1991), “Левеня” (1991–2000). Сьогодні в будинку розміщений навчальний корпус Університету банківської справи.

Історія

Еліт” (Elite”), 1912–1918 рр.

У будинку, зведеному у 1901 р. на колишній вул. Третього Травня, 11 (тепер – вул. Січових Стрільців), у 1912 р. було влаштовано кінотеатр “Еліт”. Його засновниками були Ісаак та Абіш Вехслери (Izaak, Abisz Wechsler). Кінотеатр був розташований на 1-му поверсі. Обабіч нього в будинку діяли фотосалони: “Ріволі” (“Rivoli”) і “Ван Дик” (“Van Dyck”), а над його залою працювала кав’ярня “Американська” (“Amerykańska”).

Ванда” (“Wandа”), 1926–1931 рр.

У 1926–1931 рр. у цьому приміщенні діяв кінотеатр під назвою “Ванда”. Його власником був Генрик Шеер (Henryk Scheer), а керівником – Кароль Бізанц (Karol Bisanz). Наприкінці грудня 1930 р. кінотеатр почав демонструвати звукові фільми.

Оаза” (Oaza”), 1931–1933 рр.

У 1931–1933 рр. кінотеатр діяв під назвою “Оаза” і перебував у власності Центральної каси сільськогосподарських союзів (Centralna Kasa Spólek Rolniczych).

12 січня 1933 року в “Оазі” було відмінено кіносеанс через те, що у глядацькому залі виявили вибухівку. Її швидко знешкодили і обійшлося без жертв.

Муза” (“Muza”), 1933–1944 рр.

У 1933–1944 рр. кінотеатр діяв під назвою “Муза”. Його власниками залишались Центральна каса сільськогосподарських союзів, а також подружжя Хільди і Шуліма Розенбахів (Hilda, Szulim Rosenbach). У 1936 р. Хільда Розенбах коштом свого батька встановила в кінотеатрі нову звукову апаратуру фірми “Клангфільм” (Klangfilm). Ця апаратура була дешевшою альтернативою обладнанню фірми “Вестерн електрік” (Western Electric), яку використовували у низці львівських кінотеатрів. У 1938–1939 рр. власниками “Музи” були Хільда Розенбах і її наступний чоловік Адлер (Adler). Хільда сама керувала кінозакладом, поки її чоловік перебував за кордоном.

Кінотеатр “Муза” був достатньо успішним.

Кінотеатр ім. Зої Космодем'янської” (1944–1991)

Упродовж 1944–1991 рр. працював під назвою “Кінотеатр ім. Зої Космодем'янської”. У післявоєнний період кінотеатр спеціалізувався на показі кіно- та анімаційних стрічок для дітей і молоді. На 1944 р. у кінотеатрі було 20,5 штатних одиниць (серед них і швейцар). На 1966 р. тут було 19,5 штатних одиниць. Глядацький зал був розрахований на 200 місць (до 1989 р. кількість зменшилась до 154). Кінотеатр працював щоденно, за день відбувалось близько 7 кіносеансів. У 1966 р. у будинку протягом двох місяців відбувалися ремонтні роботи і кінотеатр не виконав плану роботи. Станом на 1973 р. вартість квитка на сеанс була різною і залежала від часу, зокрема, на вечірній кіносеанс квитки коштували від 10 до 45 коп. Протягом 1989 р. кінотеатр відвідало 251,259 глядачів. Станом на січень 1991 р. тут працювало 35 працівників.

Левеня” (1991–2000)

У 1991 р. кінотеатр перейменовано на “Левеня”. У 1993 р. його передано у міську власність. Наприкінці 1990-х рр. кінопокази тут припинилися. У 2000 р. державне комунальне підприємство “Левеня” було ліквідовано, і кінотеатр у цьому приміщенні остаточно припинив діяльність.

Пов'язані історії

Архітектура

Кінотеатр розміщувався на партері будинку. Вхід вів до вестибюлю з квитковими касами, звідти вхід до глядацького залу, розміщений у його приекранній зоні. Зал складної форми у плані мав співвідношення сторін близько 1:2,5 та незначне підвищення. У 1973 р. тут було 30 рядів глядацьких місць. Крісла у залі були жорсткими.

У 1934 р. зал був розрахований на 280 місць (ДАЛО), а у 1973 р. – на 200 місць.

Рекламна конструкція кінотеатру у 70-х–80-х рр. була розташована між вікнами на фасаді будинку на вул. Січових Стрільців, 11 та складалася з двох щитів із анонсами стрічок.

Пов'язані місця

Опис

вул. Січових Стрільців, 11 – корпус університету Банківської справи

Детальніше про місце

Персоналії

Адлер (Adler) — один з співвласників кінотеатру
Бізанц, Кароль (Karol Bisanz) — керівник кінотеатру
Вехслер, Абіш (Abisz Wechsler)співвласник кінотеатру
Вехслер, Ісаак (Izaak Wechsler) співвласник кінотеатру
Розенбах, Хільда (Hilda Rosenbach) співвласниця кінотеатру
Розенбах, Шулім (Szulim Rosenbach) — співвласник кінотеатру
Шеер, Генрик (Henryk Scheer)співвласник кінотеатру

Інтерв'ю

Джерела

  1. Chwila, 1939.
  2. Dziennik Polski, 1938, №249.
  3. Gazeta Lwowska, 1933, №12, 6.
  4. Taschenjahrbuch 1943. Für den deutschen Generalgouvernement (Krakau: ZKW Druck).
  5. Вільна Україна, 1946 р.: №№ 227, 232.
  6. Вільна Україна, 1949 р., №105.
  7. Вільна Україна, 1958 р., №260.
  8. Вільна Україна, 1965 р., №57.
  9. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 1/51/161.
  10. ДАЛО1/56/3976.
  11. ДАЛО 110/4/619.
  12. ДАЛО7/3/638.
  13. ДАЛО Р-1339/1/32.
  14. ДАЛО Р-1339/1/603.
  15. ДАЛО Р-1339/1/624.
  16. ДАЛО Р-1339/1/9.
  17. ДАЛО Р-1339/2/54.
  18. Львів: Довідник (Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1955).
  19. Львов: Справочник (Львів: Вільна Україна, 1949).
  20. Львовская Правда, 1948 р., №112.
  21. Львовская Правда, 1955 р., №111.
  22. Львовская Правда, 1958 р., №170.
  23. Пленарне засідання 10-ї сесії Львівської міської ради. Засідання “круглого столу” щодо підготовки до свята “День міста Львова”.
  24. Радянський Львів: 1939–1955. Документи й матеріали (Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1956).
  25. Справочник Львовской АТС (Львов, 1954).
  26. Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
  27. Ірина Котлобулатова, Кінотеатр, Енциклопедія Львова, Т. 3 (Львів: Літопис, 2010), 216-221.
Автори опису – Павло Кучерський, Оксана Лепак
Редактор – Ольга Заречнюк 
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення