Вул. Сербська, 05 – колишня кам'яниця Коломийська (Живертівська)

ID: 2206

Історія

З документальних джерел відомо, що у середині ХVІ ст. ділянка з північного боку вул. Сербської, на якій зараз знаходиться будинок № 5, належала міщанинові Павлу Чопу (Czop). У ХVІІ ст. кам’яницю на цій парцелі стали називати “Коломийською”, або “Живертовською”. 1712 р. будинок був двоповерховим, його партер використовували якмедовий та горілчаний шинок. У подвір’ї було обладнано броварню. За даними ліктьового податку, у 1767 р. кам’яниця далі називалася Коломийською і належала польським міщанам.

У другій половині ХІХ ст. її власником був Якоб Венцель (Wenzel), який упродовж 1873–1874 рр. реконструював фасади та замостив внутрішнє подвір'я. 1888 р. замінено конструкції даху. Деякі архітектурні роботи проводилися й на початку ХХ ст.

Зараз кам’яниці Коломийській надано охоронний № 1268 (Лв) як пам’ятці архітектури національного значення (об’єкт включено до охоронного реєстру згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 442 від 06.09.1979 р.).

Архітектура

Кам’яниця займає ділянку в межах давнього середміського кварталу, що прилягає до південно-східного кута пл. Ринок і включає вул. Сербську, Руську, Староєврейську та Федорова. Будинок є компонентом тракту суцільної забудови непарної сторони вулиці Сербської.

Зберігає традиційну планувально-просторову схему періоду ренесансу, з поділом на три тракти. У процесі зміни планування, впровадженої у ХVІІІ ст., вхідні сіни було поділено перегородками і перекрито коробовим склепінням. Тильну світлицю (“велику ізбу”) також розділили на кілька помешкань.

Будинок зведений на кам'яних фундаментах, цегляний, тинькований, чотириповерховий, з невеликим внутрішнім подвір'ям, у плані – прямокутної форми. Планувальна система – змішаного секційно-анфіладного типу.

Сучасне оформлення фасадів датується другою половиною ХІХ ст. Головний фасад – триосьовий, з кам’яним порталом XVIII ст. Партер з вітринами виділений повздовжньою тягою. Вузька сходова клітка завершена світловим ліхтарем. Дерев’яні сходи збереглися з кінця ХІХ ст.

Об’єкт є цінною пам’яткою житлової архітектури доби ренесансу.

Персоналії

Венцель Якоб (Jakob Wenzel) – власник будинку.
Чоп Павло (Paweł Czop) – власник будинку.

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/2023.
2. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ) 52/2/371.
3. ЦДІАУЛ 52/2/782.
4. ЦДІАУЛ 52/2/801.
5. ЦДІАУЛ 52/2/809.
6. ЦДІАУЛ 186/8/639.
7. Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини) (Львів: ЛА “Піраміда”, 2003).
8. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. У 4 т. Т. 3. Львовская область (Київ: Будівельник, 1985).

Автор опису – Ігор Сьомочкін
Літературний редактор – Ольга Михайлович