Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури Національного університету “Львівська Політехніка”
Архітектура
Палац мистецтв, хоч і є показовою пам’яткою архітектури історизму, має стильові ознаки неоренесансу. Це видовжений у плані будинок, з вищою центральною частиною і бічними ризалітами, увінчаними невеликими куполами. Фронтон будівлі оздоблюють скульптури авторства Юліана Марковського (група “Мистецтво” над порталом), Антонія Попєля (Popiel) (алегоричні фігури “Скульптура”, “Образотворче мистецтво”) і Тадеуша Блотніцького (Błotnicki) (сфінкси перед входом). Функціональне вирішення будинку та освітлення верхнім світлом дозволило створити простору експозицію для творів мистецтва. Будинок зберігся дотепер майже у первісному вигляді, однак колись його центральна частина була нижчою і не мала купола. За Палацом мистецтв розташована оглядова тераса, з якої відкривався мальовничий вигляд на всю околицю. У 1950–1952 рр. об’єкт був перебудований на спорткомплекс за проектом архітектора Яна Багєнського (Bagieński) (Енциклопедія, 2007, 140-141). Зараз у ньому є плавальний басейн та зали для баскетболу, волейболу, гандболу, футболу, тенісу, шахів, легкої атлетики, вільної та греко-римської боротьби, дзюдо, самбо, спортивної аеробіки, боксу, спортивного туризму та інших спортивних дисциплін.
Пов'язані місця
Персоналії
- Антоній Попель – Скульптор, педагог. Один з провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Займався скульптурним оздобленням споруди колишнього Палацу мистецтв.
- Петро Війтович – Скульптор, автор багатьох пам'ятників, а також скульптур на фасадах будинків Львова. На поч. ХХ ст. мав велике приміщення для майстерні у колишньому Палаці Мистецтва.
- Тадеуш Блотницький – Скульптор, мистецький критик, публіцист. В травні 1928 р. тут відбулася посмертна виставка робіт скульптора.
Францішек Cковрон (Franciszek Skowron) –
архітектор.
Григорій Пежанський – архітектор.
Міхал Лужецький (Michał Łużecki) – архітектор.
Станіслав Холонєвський (Stanisław Chołoniewski) – архітектор.
Владислав Ґодовський (Władysław Godowski) – архітектор.
Юліан Захарєвич (Julian Zachariewicz) – архітектор.
Юліан Марковський – скульптор.
Антоній Попєль (Antoni Popiel) – скульптор.
Тадеуш Блотницький (Tadeusz Błotnicki) –
скульптор.
Ян Багєнський (Jan Bagieński) – архітектор.
Організації
Джерела
- Dziennik Lwowski, 1927, 11 lutego, №21, 6.
- F. Jaworski, Przewodnik po Lwowie i okolicy z Żołkwią i Podgorcami z planem miasta i teatru (Lwów: Nakładem księgarni polskiej Bernarda Połnieckiego) 168.
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/4/1098 (Плани та креслення павільйона мистецтв у Львові).
- Lwów. Turystyczny przewodnik. (Lwów: Wydawnictwo “Centrum Europy”; Kraków: Wydawnictwo “Via Nowa”, 2001),185.
- Львів. Туристичний путівник (Львів: Видавницво “Центр Європи”, 1999), 307.
- Т. Клименюк, Багенський Іван // Енциклопедія Львова, Т. 1. (Львів: Літопис, 2007),140-141.
Редактор – Ігор Жук.
Літературний редактор – Юлія Павлишин
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
- Відкриття Загальної крайової виставки 1894
- Палац мистецтва на Крайовій виставці
- Палац мистецтва на Крайовій виставці 1894
- Давній палац мистецтва на Загальній крайовій виставці 1894 р.
- Вид Палацу мистецтва на Загальній Крайовій Виставці 1894 року у Львові
- Павільйон Качинського та Волінського
- Палац мистецтва
- Ювілейна виставка до 50-ої річниці повстання 1863/64 р. Група ветеранів повстання.
- Вид з літака на верхню терасу Стрийського парку та Східних Торгів