Тадеуш Блотницький

1858-1928
ID: 41
Скульптор, мистецький критик, публіцист.

Тадеуш Блотницький (Tadeusz Błotnicki) (8.10.1858, Львів – 24.03.1928, Краків) – скульптор, мистецький критик, публіцист.

Син літератора, політичного діяча, рисувальника, скульптора та літографа Едварда Блотницького (9.01.1830, Тарнув – 28.05.1880, Львів), племінник живописця Юліуша Блотницького (? – 7.08.1865, Унів, неподалік від Рави-Руської). Навчався в реальній школі у Львові. Під час навчання часто разом зі своїми родичами відвідував майстерні живописця Анджея Грабовського (Andrzej Grabowski) та скульп. Париса Філіппі (Parys Filippi), навколо яких завжди гуртувалася мистецька молодь міста. Саме в цих майстернях він отримав перші навички рисунку та моделювання. Пізніше, в 1874–1876 рр., навчався в Краківській школі образотворчих мистецтв (з 1901 р. – Краківська академія мистецтв) у скульп. Марцелія Ґуйського (Marceli Gujski). У 1877–1879 рр. відвідував заняття у Віденській академії мистецтв. Після кількарічної подорожі по Італії бл. 1883 р. повернувся до Львова. Працював у Львові протягом 1880–1885 рр. (за іншими даними в 1883–1885 рр.) та 1905–1914 рр. Починаючи з 1877 р., Тадеуш Блотницький постійно брав участь у львівських художніх виставках. У 1905 р. у Міському промисловому музеї відбулася персональна виставка скульптора, після закінчення якої Блотницький подарував низку своїх виставочних робіт цьому музею. Відомо, що в період свого перебування у Львові він проводив курс рисунку та моделювання у Вільній академії Підгородецького у Львові та у Львівській політехніці (1907–1910).

Під час Першої світової війни переїхав до Кракова, де протягом декількох років викладав костюмологію у Державній промисловій школі для жінок та Міській драматичній школі.

Як скульптор, працював у гіпсі, камені, металі, різних керамічних техніках тощо. Використовував також техніку гальванопластики. Його твори були різноманітними за жанрами. Він виконував релігійні, алегоричні, жанрові композиції, але в його творчості завжди переважав портрет: погруддя, медальйони, плакетки тощо. Він створив скульптурні портрети відомих діячів польської політики, науки та культури: Францішека Смольки, Ігнатія Падеревського (Ignacy Paderewski), Тадеуша Костюшка (Tadeusz Kościuszko) (всі – у збірці Львівської галереї мистецтв), а також етнографа Оскара Кольберга (Oskar Kolberg), історика Стефана Бущинського, живописця Юліуша Коссака (Juliusz Kossak), драматурга Адама Бальціковського, письменника Артура Грушецького (Artur Gruszecki), викладачів Яґеллонського університету д-ра Раціборського (Raciborski) та д-ра Тайхманна (Teichmann) тощо.

Важливе місце в його творчості займала монументальна та меморіальна пластика. Найвідомішими пам'ятниками роботи Тадеуша Блотницького у Львові були: криниця з кам’яною фігурою Світезянки – героїні балади Адама Міцкевича (Adam Mickiewicz), що до 1945 р. прикрашала сквер біля палацу Бєльських на пл. Галицькій, 10; пам’ятник учаснику боротьби за незалежність Польщі, президенту палати депутатів австрійського парламенту та ініціатору зведення кургану на Високому Замку на честь 300-річчя польсько-литовської унії 1569 р. Францішкові Смольці (1810–1899); меморіальна дошка Северина Гощинського (Seweryn Goszczyński) на вул. Фредра, 2; скульптура Папи Пія ІХ в церкві св. Юра у Львові; пам'ятник на могилі відомого президента Львова Міхала Міхальского (1909) на Личаківському цвинтарі у Львові та інші. Він також створив пам’ятники Адамові Міцкевичу в Станіславі (1898), Тарнові (1901) та Вєлічці (1903) біля Кракова, пам'ятник Тадеушовi Костюшку в Самборі Львівської обл. (1906 р., не зберігся) та в м. Ясло Новосондецького воєводства (Польща); пам'ятник маршалу Пілсудському в Перемишлі, Елізі Ожешко (Eliza Orzeszkowa) у Вільно, великий надгробний пам'ятник на могилі вчителя різьблення Тадеуша Блотницького і викладача Краківської школи образотворчих мистецтв Марцелія Ґуйського на Краківському кладовищі, епітафію із зображенням д-ра Мавриція Феріха (Maurycy Fierich) в костелі св. Анни в Кракові (1891) тощо. Серед інших робіт скульптора, що являють собою приклад алегоричної та релігійної скульптури в творчості автора, – група “Драма” в театрі ім. Ю. Словацького у Кракові та 2 скульптурні фігури ангелів у вигляді каріатид за проектом Яна Матейка (Jan Matejko) в Маріяцькому костелі у Кракові (1890).

За своєю стилістикою його твори являли собою досить характерну для доби історизму сукупність класицистичних і реалістичних традицій. На поч. ХХ ст. в його творах з'являються елементи сецесії та символізму, які можна спостерігати в низці станкових творів (наприклад, цикл “На землі”) та в монументально-декоративній пластиці, що була пов'язана з львівською архітектурою. Зокрема, в цей період він брав участь в оздобленні будинків на вул. Січових Стрільців, 12 (1913), арх. Роман Фелінський (Roman Feliński); вул. Коперника, 3 (1909), арх. Альфред Захаревич (Alfred Zachariewicz); вул. Коциловського, 15 (1911), арх. Юліан Пінкерфельд (Julian Pinkerfeld), Генрик Заремба (Henryk Zaremba), з рельєфами “Залізничник, автомобіліст і льотчик”, “Робітник і муза”, “Стародавні філософи”, “Прикутий Прометей”, “Танець” тощо.

Як мистецький критик та публіцист, писав рецензії на мистецькі виставки переважно для львівських періодичних видань. Опублікував дві свої роботи: “Про пропорції людського тіла” (O proporcjach ciała ludzkiego, "Kształti barwa”, 1912, №1) та “Нариси з історії костюмів та їх зв'язок з історією вишивання і тканин” (“Zarys historii ubiorów z uwzględnieniem historii haftówitkanin”, Kraków, 1930). Опублікував статтю про Париса Філіппі у періодичних виданнях “Czas” (1905, №88) та “Słowo Polskie” (1905, №90).

Помер у Кракові. В травні 1928 р. у Львові відбулася посмертна виставка робіт скульптора в Палаці мистецтв. На Личаківському цвинтарі у Львові похований його батько Едвард Блотницький. Роботи скульптора зберігаються переважно в двох музеях: Львівській галереї мистецтв та Національному музеї у Кракові.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Коперника, 03 – Львівська державна академія фінансів

В центрі фасаду компонується алегоричний рельєф авторства Т. Блотницького.

Детальніше про місце
Опис

Пл. Генерала Григоренка – пам'ятник Францішеку Смольці (не існує)

Автор пам'ятника.

Детальніше про місце
Опис

Просп. Свободи, 15 – музей Етнографії та художнього промислу (кол. Галицька Ощадна каса)

У 1905 р. тут відбулася персональна виставка скульптора.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"

Навчався у Реальній школі. В 1907 - 1910 рр. проводив курси рисунку та моделювання.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Стефаника, 03 – Львівськa Галерея Мистецтв

У збірці знаходяться окремі твори автора.

Детальніше про місце
Опис

Пл. Святого Юра, 5 – собор св. Юра

Автор скульптури Папи Пія ІХ всередині церкви.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

Автор пам'ятника на могилі Міхала Міхальского.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури Національного університету “Львівська Політехніка”

В травні 1928 р. тут відбулася посмертна виставка робіт скульптора.

Детальніше про місце
Опис

Пл. Галицька, 10 – Бібліотекa ЛНУ ім. Франка, кoл. Палац Бесядецьких

Автор криниці з кам’яною фігурою Світезянки у сквері біля палацу Бєльських.

Детальніше про місце
Опис

Фредра, 2 - КНП "4-та міська клінічна лікарня м. Львова"

Автор меморіальної дошки Северину Гощинському, що знаходиться за цією адресою.

Опис

Січових Стрільців, 12 - житловий будинок

Приймав участь в в оздобленні будинку.

Опис

Коперника, 3 - Львівська державна фінансова академія

Приймав участь в оздобленні будинку.

Опис

Коциловського, 15 - житловий будинок

Приймав участь в оздобленні будинку.

Опис

Піскова, 15-15а - житлові будинки (колишні приміщення Вільної академії)

В період свого перебування у Львові проводив тут курс рисунку та моделювання.

Праці та проекти

Роботи у Львові:

1879 р. – кам'яна фігура Світезянки. До 1945 р. прикрашала сквер біля палацу Більських на пл. Галицькій, 10.
1884 р. – надгробок історика Генрика Шмідта в костелі домініканців у Львові.
1909 р. – 1) горельєф над входом до будинку на вул. Коперника, 3 (арх. Альфред Захаревич); 2) пам'ятник на могилі президента Львова Міхала Міхальського на Личаківському цвинтарі у Львові.
1911 р. – рельєфи “Залізничник, автомобіліст і льотчик”, “Робітник і муза”, “Стародавні філософи”, “Прикутий Прометей”, “Танець” на будинку на вул. Коциловського, 15 (арх. Юліан Пінкерфельд, Генрик Заремба).
1913 р. – 1) пам'ятник Францішкові Смольці, до 1946 р. стояв на нинішній пл. Генерала Григоренка на місці пам'ятника “Охоронцям української державності”. В 1949 р. пам'ятник був переданий до Польщі. Його фундамент нині знаходиться під сучасним пам'ятником; 2) скульптурне оздоблення будинку на вул. Січових Стрільців, 12 (арх. Роман Фелінський); 3) меморіальна дошка Северина Гощинського на вул. Фредра, 2; 4) участь в оздобленні будинку на вул. Січових Стрільців, 12 (1913 р., арх. Роман Фелінський).
(?) – скульптура Папи Пія ІХ в церкві св. Юра у Львові.

Роботи в інших містах:

Бл. 1890 р. – алегорична група “Драма” в театрі ім. Ю. Словацького у Кракові.
1890 р. – 2 скульптурні фігури ангелів у вигляді каріатид за проектом Яна Матейка в Маріяцькому костелі у Кракові.
1891 р. – епітафія із зображенням д-ра Мавриція Феріха в костелі св. Анни в Кракові.
1898 р. – пам'ятник Адаму Міцкевичу у Станіславі. Мармурова модель пам'ятника в 1905 р. була подарована Міському промисловому музею у Львові.
1901 р. – пам'ятник Адаму Міцкевичу в Тарнові. Модель пам'ятника в 1905 р. була подарована Міському промисловому музею у Львові.
1903 р. – пам'ятник Адаму Міцкевичу у м. Вєлічка біля Кракова.
1906 р. – 1) пам'ятник Тадеушу Костюшко в Самборі Львівської обл. (не зберігся); 2) пам'ятник Тадеушу Костюшко в м. Ясло Новосондецького воєводства (Польща). Модель пам'ятника в 1905 р. була подарована Міському промисловому музею у Львові.
1911 р. – пам'ятник М. Балуцькому в Кракові.

Інші роботи:

– пам'ятник Повстанців 1863 р. в Мєхуві неподалік Тарнува;
– пам'ятник Пілсудському (Piłsudski) в Перемишлі;
– пам'ятник Елізі Ожешко у Вільно;
– пам'ятник Станіславу Конарському (Stanisław Konarski) перед костелом піярів у Кракові;
– надгробний пам'ятник на могилі вчителя різьблення Тадеуша Блотницького і викладача Краківської школи образотворчих мистецтв Марцелія Ґуйського на Краківському цвинтарі;
– медальйон до надгробка д-ра Тайхманна у Кракові;
– скульптура св. Йосифа в костелі капуцинів у Кракові та інші.

Скульптурні портрети:

1888 р. – Ігнатія Лойоли (Ignacio de Loyola) (дар автора для Міського промислового музею у Львові, тепер – у Львівському історичному музеї).
1895 р. – Францішека Смольки (Львівська галерея мистецтв). В 1905 р. був закуплений для м. Львова.
1899 р. – живописця Юліуша Коссака (Львівська галерея мистецтв).
1906 р. – погруддя композитора Ігнатія Падеревського (Львівська галерея мистецтв).
Бл. 1909 р. – рельєфний портрет Шопена (Chopin/Szopen).
До 1910 р. – “Автопортрет”.

Портрети:

– Тадеуша Костюшка (Львівська галерея мистецтв);
– етнографа Оскара Кольберга;
– історика Стефана Бущинського (модель пам'ятника в 1905 р. була подарована Музею художнього промислу у Львові, тепер – у Львівській галереї мистецтв);
– драматурга Адама Бельціковського;
– письменника Артура Грушецького;
– викладача Яґеллонського університету д-ра Раціборського;
– письменника, перекладача творів Юліуша Словацького на французьку мову – Юліуша Мена (Juliusz Mien), і багатьох інших.

Персоналії

Джерела

Джерела:

  1. Birulow J., Secesja we Lwowie (Warszawa: Wydawnictwo Krupski i S-ka, 1996), 27, 64, 98, 107.
  2. III wystawa jesiena (Lwów, 1906), 1 poz.
  3. Katalog wystawy szkiców, obrazów i rzeźb, urządzonej staranim komitetu “Kola literacko-artystycznego we Lwowie” na rzecz rodziny po bł. рam. Henryku Redlichu (Lwów, 1885), 4 poz.
  4. Katalog zbiorowej wystawy prac Tadeusza Błotnickiego urządzonej w muzeum przemysłowym miejskim we Lwowie (Lwów, luty 1905), 21 poz.
  5. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2001), 77, 88, 93, 103, 108, 201.
  6. Słownik Artystów Polskich i obcych w Polsce działających. Malarze, rzezbiarze, graficy, T. I (Warszawa: Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1971), 186-188, Додаток №15.
  7. “Sztuki Piękne”, 15.04 1928, R. IV, №7, 280.
  8. TPSP we Lwowie. Katalog IV wystawy jesiennej (Lwów, 1906), 7 poz.
  9. TPSP we Lwowie. Katalog salonu wiosennego w Pałacu Sztuki na placu Nargśw Wscodnich (Lwów, maj-czerwiec 1928), №3-27: śp. Tadeusz Błotnicki.
  10. TPSP we Lwowie. Katalog XIII wystawy (Lwów, 1880), 1 poz.
  11. TPSP we Lwowie. Katalog XVII wystawy (Lwów, 1884), 3 poz.
  12. TPSP we Lwowie. Katalog XVIII wystawy (Lwów, 1885), 1 poz.
  13. TPSP we Lwowie. Salon wiosenny (Lwów, maj-czerwiec 1914), 1 poz.
  14. Wystawa powszechna we Lwowie (Lwów, maj 1910), 4 poz.
  15. Wystawa sztuki polskiej (Lwów, 1916), 1 poz.
  16. Вуйцик Володимир, Липка Роман, Зустріч зі Львовом (Львів: Каменяр, 1987), 125.
  17. Львів. Туристичний довідник (Львів: Центр Європи, 1999), 128, 148, 155, 177, 187.
  18. Мистецтво Львова першої половини ХХ століття. Каталог виставки 14.04.1994 – 24.08.1994 (Львів: Каменяр, 1996), 95.
  19. Митці України. Енциклопедичний довідник (Київ, 1992), 73.
Автор – Галина Глембоцька
Літературний редактор – Юлія Павлишин