Пл. Ринок, 07 – колишня кам'яниця Кравзівська, Шембеківська
Історія
Будинок на пл. Ринок, 7 (конскрипційний номер 176) побудований у ХVІІ ст., перебудований у ХІХ ст. Це колишня Кравзівська (Краузівська), а згодом Шембеківська кам'яниця. Її гладкий фасад на рівні другого поверху в ніші декорований фігурою Божої Матері.
Після того, як сусідня Королівська кам'яниця у першій половині ХVІІІ ст. перейшла у власність Жевуських, цей будинок також став їх власністю. На рівні першого поверху збереглося первісне планування: по ширині кам'яниця тридільна, поділена в основному будинку на дві світлиці та сіни між ними. У приміщеннях на першому поверсі збереглися хрестові склепіння.
У 1860-х рр. власницею будинку була Анна Білінська (Anna Bilińska). У 1870-х рр. будинок належав Анні Домбчевській (Anna Dąbczewska). У 1872 р. ця власниця просить дозволу магістрату для забрукування подвір'я.
Від 1890-х власниками будинку були Ян і Доміцеля Сєдлєчки (Jan i Domicela Siedleczkowie). У 1930-х рр. власником будинку cтав Францішек Сєдлєчка (Franciszek Siedleczka). В 1934 р. Гроно консерваторів Східної Галичини звертається до магістрату з проханням, в якому вказують, що оскільки будинок є визнаним пам'яткою архітектури, то необхідно розібрати дерев'яні приставні вітрини першого поверху, які закривають його у нижній частині, відстають від стіни і через давність можуть навіть впасти на тротуар.
Пов'язані історії
Архітектура
Будинок зведений на східному боці пл. Ринок, в лінійній забудові. Побудований з цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним фасадом.
Основний будинок в плані зберегає в цілому середньовічну планувальну структуру. Чотирьохтрактовий в глибину; індермах (передні великі приміщення – дві світлиці і сіни, внутрішній коридор, кухні та невелика сходова клітка); внутрішній дворик з бічною офіциною; гіндермах (тильний будинок зі сторони вул. І. Федорова). По ширині будинок тридільний: два великі приміщення (світлиці) від пл. Ринок, які розташовані з двох сторін під'їзду (сіней). На першому поверсі світлиця зліва, кухня і сіни перекриті хрестовими та циліндричними склепіннями. У підвалах основної частини будинку збереглися приміщення з ґотичними стрільчастими арками. Особливістю архітектурно-планувального вирішення будинку є виступаючі за фасадну лінію підвальні приміщення, які утворювали так звані передпоріжжя. Вони полегшували завантаження пивниць товарами й водночас слугували підмурівком хідників, про які згадує у своїх спогадах Мартин Груневег.
На думку київської дослідниці Тетяни Трегубової, ґотична кладка та портали у пивницях дозволяють датувати появу цих передпоріжь ХІV – ХV ст. Перед 1527 р. на них розміщували відкриті дерев'яні галереї та навіси (так звані передсіння), будівництво яких було заборонено після пожежі.
Головний фасад – тривіконний, розділений горизонтально профільованими тягами. Вікна прикрашені профільованими обрамуваннями, на другому поверсі – з "вушками", на третьому і четвертому з замковими каменями. На рівні другого поверху поцентру виступає балкон з псевдобароковими ґратами, в ніші з правого боку на рівні вікон декорований фігурою Божої Матері.
Персоналії
Анна Домбчевська (Anna Dąbczewska) — власниця будинку
Ян Сєдлєчка (Jan Siedleczkа) — співвласник будинку
Доміцеля Сєдлєчкова (Domicela Siedleczkowa) – співвласниця будинку
Францішек Сєдлєчка (Franciszek Siedleczka) — власник будинку
Джерела
- Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3651. Справа на будинок на пл. Ринок, 7. – С. 2, 3, 5, 17, 49.
- Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 47.
- Трегубова Т. О. Нове про архітектуру середньовічного житла на площі Ринок у Львові // Українське мистецтво. – Вип. 3. – К.: Наукова думка, 1969. – С. 154–156.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. – Київ: "Будівельник", 1989. – С. 57-58.
- Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 87.
- Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 25.
- Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 87.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, nazw ulic i placów król. stół. miasta Lwowa wedlug Rady meijskiej w r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. Lwów: nakładem Karola Wilda. – 1872. – S. 206.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa. – Lwów: nakladem król. stół. miasta Lwowa. – Z drukarni instytutu Stawropigialnego. – Lwów, 1889. – S. 195.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 66. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.