Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Пл. Ринок, 44 – житловий будинок

ID: 2172
Триповерхова “Боцкєвичовська” кам’яниця на північній стороні Ринку має тривалу історію будівництва і складне датування. Історичний будинок стоїть на парцелі, розміченій ще за локаційної доби. У деталях простежуються сліди готики і ренесансу. Планування – типове для ХVІІ ст. У 1771 р. проведено перебудову. У 1889-му – реконструйовано офіцину за проектом арх.-буд. Альфреда Каменобродського. Кам’яниця традиційно має 3 асиметрично розташовані вікна на чільному фасаді (ознака дводільного плану) і смугу внутрішнього подвір’я у глибині видовженого корпусу. Є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення, ох.№326/44. Будинок житловий, на 1-му поверсі – ресторан грецької кухні.

Історія

Огляд збережених форм дозволяє говорити про те, що кам’яниця №44 на львівському Ринку будувалася приблизно в ХVI–ХVIІ ст., на місці давнього приринкового будинку локаційної доби. Однак, докладніша історична інформація стосовно цього об’єкту, опублікована в наукових працях, є доволі обмеженою. Володимир Вуйцик, спираючись на архівні матеріали, називає дату однієї з пізніших перебудов – 1771 р. (Вуйцик, 1991, 172). Луція Харевічова обмежується короткою згадкою про власника – “доктора Бочковича” (Boczkowicz), одного з найбагатших львівських міщан ІІ пол. ХVIІ ст. (Charewiczowa, 1935, 40).

Форма традиційної назви згаданого будинку, подана 1767 р. в реєстрі львівського ліктьового податку – “кам’яниця Боцкєвичовська” (Bockiewiczowska) (ЦДІАЛ 52/2/812:32, 52/2/813:24; див. також: Мельник, Шестакова, 2008, 136; Могитич, 2009, 28; Капраль, 2003, карта 1).

Станом на ІІ пол. ХІХ ст. будинок мав декількох співвласників, зокрема, з числа членів родини Мендроховичів (Mendrochowicz), і перебував у занедбаному стані. Ухиляння господарів від реконструкції було приводом затяжної суперечки з магістратом, яка тривала до поч. ХХ ст. 1889 р. Лейба Маєр Мендрохович змушений був провести повну перебудову офіцини (флігеля) у подвір’ї, за проектом арх.-буд. Альфреда Камєнобродзького (Kamienobrodzki) (ДАЛО 2/2/3689:82, 158).

У ХІХ – І третині ХХ ст. давня Боцкєвичовська кам’яниця була позначена конскр.№163, середмістя. Зараз має статус пам’ятки архітектури і містобудування національного значення, ох.№326/44.

Будинок житловий, його 1-ий поверх займає ресторан грецької кухні.

Пов'язані історії

Архітектура

Будівля є компонентом у лінії щільної забудови північної сторони пл. Ринок. Займає вузьку, видовжену ділянку, розмічену ще за локаційної доби. Граничні мури межують із ринковими будинками №№ 43 і 45, північний торець – з буд. №20 на вул. Вірменській. Кам'яниця складається з двох блоків, розділених вузькою смугою внутрішнього подвір’я: триповерхового фронтального будинку, що головним фасадом виходить на пл. Ринок, і тильної частини на північному краю ділянки.

Чільний фасад зберігає композиційну схему, яка була традиційною за ранньомодерної доби: 3 асиметрично розташовані вікна. Віконні прорізи – у профільованих обрамуваннях ХІХ ст., на 2-му поверсі – з неоренесансними карнизами. Горизонталь розвинутого карнизу, яким завершено фасад, підкреслює статичний, врівноважений характер композиції.

У нижньому ярусі фасадної стіни, відділеному тягою, з лівого боку компонується брама, що веде до вхідних сіней. Її арку, складену з блоків тесаного каменю, можна приблизно датувати ХVІІ–ХVІІІ ст. Під час реставраційних робіт у центрі фасаду під тиньком було відкрито профільовані деталі порталів більш давнього часу. З правого боку – вітрина-вхід до ресторану.

У своєму внутрішньому плануванні кам’яниця зберігає сліди давньої тритрактової структури (Трегубова, Мих, 1989, 60). У подвір’ї під західним межовим муром прибудовано бокову офіцину (1889), яка з’єднує головний будинок із тильним.

Персоналії

Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki) – архітектор-будівничий.
Бочкович (Boczkowicz) – один із найбагатших львівських міщан ІІ пол. ХVIІ ст., власник Боцкєвичовської кам’яниці.
Лейба Маєр Мендрохович – на поч. ХХ ст. 1889 р. змушений був провести повну перебудову офіцини (флігеля) у подвір’ї кам’яниці.
Мендроховичі (Mendrochowicz) – родина, співвласники кам’яниці у ІІ пол. ХІХ ст., які ухилялися від реконструкції будинку.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/3689:82, 158.
  2. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ) 52/2/812:32.
  3. ЦДІАЛ 52/2/813:24.
  4. Charewiczowa Łucja, Czarna kamienica i jej mieszkańcy: Z 33 ilustracjami w tekscie (Lwów, 1935, reprint 1990) [=Biblioteka Lwowska, t. 3].
  5. Вуйцик Володимир, Державний історико-архітектурний заповідник у Львові: Видання друге, доповнене (Львів: Каменяр, 1991).
  6. Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст.: (соціально-правові взаємини) (Львів: Піраміда, 2003).
  7. Мельник Б., Шестакова Н., Кам’яниці Львівського середмістя, “Наукові записки. Львівський історичний музей”, 2008, Випуск XII, 133-158.
  8. Могитич Р., “Ліктьовий” податок 1767 року у Львові: Ідентифікація забудови за сучасними адресами, “Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація»”, 2009, ч. 19, 22-34.
  9. Трегубова Т., Мих Р., Львів: Архітектурно-історичний нарис (Київ: Будівельник, 1989).

Автор опису — Ігор Жук, 2013 (оновлення 2014)
Літературна редакторка — Юлія Павлишин