...

Пл. Ринок, 35 – колишня кам'яниця Майдашевичівська

ID: 2022
Будинок на пл. Ринок, 35 відомий під історичною назвою “кам’яниця Майдашевичівська”. Займає ділянку, яку забудовували ще з локаційного періоду. У 1785 р. була проведена повна реконструкція будівлі (фактично, відбудова). У 1885–1887 рр. арх.-буд. Іґнатій Віняж провів ще одну перебудову. Кам’яниця має тривіконний класицистичний фасад. Є пам’яткою архітектури, ох.№326/32. Сьогодні приміщеннями 2-го поверху користується Товариство культури львівських угорців.

Історія

Традиційна назва будинку – “кам’яниця Майдашевичівська” (ЦДІАЛ 52/2/812:30, 813:24; див. також: Мельник Шестакова, 2008, 147; Могитич, 2009, 28; Капраль, 2003, карта 1). Забудова ділянки, на якій він стоїть, тривала з моменту локації львівського Ринку, проте конкретні відомості стосовно ранньої будівельної хронічки об’єкту – відсутні. За інформацією Луції Харевічової, станом близько 1750 р. стара камяниця перебувала у “повній руїні” (разом із сусідньою, розташованою на ділянці пл. Ринок, 34), і можна припустити, що невдовзі було здійснено відбудову (Charewiczowa, 1935, 39). За Володимиром Вуйциком, кам’яницю відновили у 1785 р. – цим роком датується флігель, а також 1-й поверх.

Основні будівельні роботи, які визначили архітектурний характер будинку №35 на пл. Ринок, відбулися у 1886–1887 рр. (ДАЛО 2/2/3678:83). Ґрунтовну реконструкцію провів арх. Іґнатій Віняж (Winiarz). У XIX – І третині XX ст. будинок було позначено конскр.№154, середмістя.

Будинок включено до реєстру пам’яток архітектури і містобудування національного значення (Постанова №970 Ради Міністрів Української ССР від 24 серпня 1963 року) під ох.№326/32.

Сьогодні приміщеннями 2-го поверху Майдашевичівської кам’яниці користується Товариство культури львівських угорців.

Пов'язані історії

Архітектура

Кам’яниця складається з головного блоку на 4 поверхи, що виходить тривіконним класицистичним фасадом на площу, та офіцини (флігеля) у глибині ділянки.

Персоналії

Іґнатій Віняж (Ignacy Winiarz) – архітектор.

 

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/3678.
  2. ДАЛО 2/2/3680.
  3. Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) 52/2/812.
  4. ЦДІАЛ 52/2/813.
  5. Lucja Charewiczowa, Czarna kamienica a jej mieszkancy (Lwow, 1935, reprint 1990).
  6. Борис Мельник, Н. Шестакова, Кам’яниці Львівського середмістя, Наукові записки. Львівський історичний музей, 2008, Вип. XII, 133-158.
  7. Володимир Вуйцик, Державний історико-архітектурний заповідник у Львові (Львів: Каменяр, 1991).
  8. М. Бевз, Т. Максим’юк, І. Оконченко, О. Рибчинський, Архітектура бароко (XVII–XVIII ст.), Архітектура Львова: Час і стилі XIII–XXI ст. (Львів: Центр Європи, 2008), 120-169.
  9. М. Капраль, Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини) (Львів: Піраміда, 2003).
  10. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: 3 том. Львовская область… (Київ: Будівельник, 1985).
  11. Р. Могитич, “Ліктьовий” податок 1767 року у Львові: Ідентифікація забудови за сучасними адресами, Вісник Ін-ту “Укрзахідпроектреставрація”, 2009, ч. 19, 22-34.
Автор опису — Ігор Сьомочкін2013
Редактор — Ігор Жук 
Літературна редакторка – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення