Пл. Ринок, 02 – колишня кам'яниця Бандінеллі

ID: 142
Львівський історичний музей (охор. №326/2, конскрипційний номер 171). Будинок зведений на східній стороні площі Ринок, займає наріжну ділянку. Будинок відноситься до кращих зразків архітектури пізнього ренесансу у Львові. Його будівництво датується кінцем XVI ст. Його традиційна назва, "палаццо Бандінеллі", походить від від прізвища давнього власника Роберто Бандінеллі.

Історія

Будинок, який стояв на місці "палаццо Бандінеллі" у ХVІ ст., називався Мордохаївським. У 1589 р. аптекар та заможний купець Ієронім Віттемберґ (Hieronim Wittemberg) і Ярош Ведельський (Jarosz Wedelski) поставив той, що стоїть тепер.

У 1634 р. кам'яниця перейшла у власність флорентійського купця Роберто Бандінеллі (Roberto Bandinelli), внука відомого флорентійського купця Бартоломео Бандінеллі (Bartolomeo Bandinelli), котрий вирішив проживати у Львові і отримав міське громадянство.

У 1629 р. Бартоломео Бандінеллі вдосконалив уперше організовану Доменіком Монтелупо (Domenico Montełupo) пошту. У будинку містилася його поштова контора. Декретом від 4 березня 1629 р. король Сигізмунд ІІІ Ваза (Zygmunt III Waza) надав Роберто Бандінеллі привілей на утримання регулярної королівської пошти так званої "Ordinatio Posthae" і титул "королівського постмагістра". Кожної суботи поштові кур'єри вирушали на Ґданськ через Замостя – Люблін – Варшаву – Торунь і на Краків через Ярослав – Ряшів – Тарнув. Спочатку кур'єрів було 21, пізніше – 12. Ці послуги коштували дуже дорого, і тому міська рада вирішила економити на поштових витратах і висилала власного гінця, що було порушенням угоди. Через деякий час дії міської ради привели Роберто Бандінеллі до банкрутства і його поштова контора закрилася.

У 1737–1739 рр. будинок був реставрований, про що свідчить напис на його північному фасаді. При цій перебудові головний вхід був перенесений на вул. Домініканську (тепер вул. Ставропігійська). Наступна реставрація була проведена у 1750 р. під керівництвом архітектора Мартина Урбаніка (Marcin Urbanik).

У 1841 р. в книгарні Едварда Віняжа (Edward Winiarz) та Карла Вільда-молодшого (Karł Wild), розташованій у приміщеннях першого та другого поверху кам'яниці Бандінеллі на пл. Ринок, 2, вперше був виставлений на публічний огляд дагеротип (попередник фотографії) із краєвидом м. Львова.

У 1850–1870 рр. тут містилася заснована у 1796 р. книгарня Карла Вільда (Karł Wild), яка слугувала своєрідним місцем зустрічей львівських літераторів. Тут також проживав деякий час польський поет Корнель Уєйський (Kornel Ujejski).

В кінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. будинок належав Хає Ґітлету Коркесу (Chaje Gitlet Korkes), а потім Самуелю Юзефу Коркесу (Samuel Józef Korkes).

У 1925 р. для крамниці Якуба Шваддона (Jakub Schwaddon) за проектом архітектора Леопольда Райса (Leopold Reiss) виконано проект реконструкції заповнення вхідного порталу від пл. Ринок.

У 1935 р. маґістрат м. Львова вів тривалу переписку з Самуелем Юзефом Коркесом стосовно відновлення втрачених елементів білокам'яних обрамувань порталів від пл. Ринок та вул. Домініканської.

20.ІІ.1935 р. архітектор Євген Нагірний виконав проект порталу та вікна від пл. Ринок для магазину "Центросоюзу".

Наприкінці 1970-х рр. будинок перебував в аварійному стані. Після тривалих ремонтних та реставраційних робіт (майже двадцять шість років) урочисте відкриття Палацу Бандінеллі відбулося 28 грудня 2005 року. Зараз тут розміщують найрізноманітніші експозиції під егідою Львівського історичного музею, якому й належить тепер будинок.

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок зведений на східному боці пл. Ринок, на кутовій ділянці. Побудований з каменю та цегли, тинькований, триповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним та видовженим бічним фасадом від вул. Ставропігійської.

На дверних та віконних прорізах збереглися елементи білокам'яної різьби, в приміщеннях – характерні дерев'яні сволоки; на першому поверсі – ґотичні склепіння. Фасади горизонтально розчленовані міжповерховими карнизами, кути будинку підкреслені наріжними пілястрами з діамантовим рустом. Парадний вхід на західному головному фасаді оформлений порталом, який зберіг свій первозданний вигляд, як і праве від нього вікно, прикрашене фігурками дельфінів – символом удачі в торгівлі. Вікна головного фасаду прикрашені масивними трикутними сандриками, фланковані пілястрами, доповнені масками.

Бічний фасад з асиметрично розташованим входом, прорізаний рядом вікон, прикрашених масивними трикутними та сегментними сандриками. Зовні та в інтер'єрі на дверних та віконних обрамуваннях збереглися елементи білокам'яної різьби, в приміщеннях – характерні дерев'яні сволоки.

В інтер'єрі присутні елементи білокам'яної різьби на віконних та дверних прорізах, готичні склепіння на першому поверсі.

Персоналії

Мордохай — власник будинку у ХVІ ст.
Ієронім Віттемберґ (Hieronim Wittemberg) — аптекар, власник будинку з 1589 р.
Ярош Ведельський (Jarosz Wedelski) — власник будинку з 1589 р.
Роберто Бандінеллі (Roberto Bandinelli) — флорентійський купець, власник будинку з 1634 р.
Мартин Урбанік (Marcin Urbanik) — архітектор, керівник реставрації у 1750 р.
Самуель Юзеф Коркес (Samuel Józef Korkes) — власник будинку в кін. ХІХ — поч. ХХ ст.
Леопольд Райс (Leopold Reiss) — архітектор
Якуб Шваддон (Jakub Schwaddon) — у 1925 р. власник крамниці на партері
Євген Нагірний — архітектор

Джерела

1. Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
2. Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3646. Справа на будинок на пл. Ринок, 2. – С. 270,290, 293, 369.
3. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987. – С. 47-48.
4. Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991. – С. 31.
5. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія "Історичні місця України". – Вид. 3-тє зі змінами. – Львів: Світ, 2006. – С. 60-61.
6. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 44.
7. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. – Київ: "Будівельник", 1989. – С. 57.
8. Jaworski F. Z przechadzek po Rynku lwowskim // Kurjer lwowski. – 1907. – II. Dodatek świateczny. – S. 15. 
9. Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa. – Wydawca Franciszek Reichman. – Z drukarni "Narodowej". – Lwów, 1913. – S. 211.
10. Loziński W. Patrycyat i mieszczaństwo. – Wyd. II. – Lwów, 1892. – S.150-156.
11. Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 82-83.
12. Orłowicz M. Przewodnik po Lwowie. – Lwów, 1925.
13. Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
14. Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 66. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.
15. Zimorowicz J. B. Pisma do dziejów lwowa odnoszące się. – Wyd. K. Heck. – Lwow, 1899. – S. 140.
Авторка опису  Христина Харчук

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення