...

Вул. Руська, 20 – колишні спортивні зали товариства "Сокіл-Батько"

ID: 2177

Будинок колишнього страхового т-ва “Дністер” на вул. Руській, 20 збудований у 1905–1906 рр. будівельною фірмою Івана Левинського. Архітектори – Тадей Обмінський, Олександр Лушпинський. Є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення: ох.№М-250.

Сьогодні перебуває в комунальній власності (належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради). Користувачі: медична установа – Міська комунальна поліклініка №1, спортивне товариство “Україна”.

Історія

Проект будинку затвердив Львівський магістрат 23 липня 1905 року (ДАЛО 2/2/3806). Автор проекту – Тадеуш Обмінський. До реалізації проекту долучився Олександр Лушпинський. Виконавчі роботи проводила будівельна фірма Івана Левинського (виконроб – Ф. Левицький). Будівництво завершили 1906 р. Тоді ж у правому крилі 1-го поверху від вул. Руської розмістилося спортово-руханкове товариство “Сокіл-Батько”, яке винаймало 4 приміщення: 2 спортивні зали, роздягальню і канцелярію. Винайм приміщень ініціювали історик Володимир Шухевич, тогочасний голова т-ва Альфред Будзиновський, голова т-ва “Дністер”, знаний архітектор Василь Нагірний. До нової споруди “Сокіл-Батько” перенісся з будинку на Підвальній, 7, який розібрали перед будівництвом “Дністра” (Трофим’як, 1997, 29-30, 34). Головну увагу товариство приділяло руханці – поєднанню гімнастики та акробатики. Її навчанням опікувалися у різні часи Йосиф Коциловський (майбутній єпископ Перемишльський), Петро і Тарас Франки (діти письменника Івана Франка), Степан Гайдучок, Петро Зимака, Михайло Тріль, Ярослав Благітка. Наприкінці 1920-х рр. Ольга Суховерська започаткувала заняття з ритмічної гімнастики, чи пак аеробіки, та спортивного танцю. Великої ваги товариство надавало також фехтуванню (шерму), науку якого розпочав Т. Джулинський. Плідно працювала секція боксу (навкулачництва) під орудою Ю. Романіва. Поза тим, у залах проводили змагання з волейболу (відбиванки), баскетболу (кошівки), шашок та шахів (Трофим’як, 1997, 33; Вацеба, 1997, 14-50).

Спортивні зали мали належне облаштування різноманітними приладами: дрючками, поручнями, кіньми, козлами, поперечками, шведськими стінками, швейцарськими кріслами, сталевими та дерев’яними жердинами, линвами, помостами тощо. Сліди їх застосування залишилися на стелях приміщень у вигляді вмонтованих потужних гаків. Більша зала, прямокутна у плані, була забезпечена дерев’яною галереєю, де збиралися глядачі, засідали судді змагань, а також розміщувався змаговий оркестр (збереглася донині). У бічній стіні була влаштована ніша-зброярня, в якій зберігалася фехтувальна зброя, вбрання, рукавиці, маски (зараз забита дошками). Аналогічно влаштована була й менша зала.

У довоєнний період найбільшої слави товариству принесли гімнасти Ярослав Благітка та Євген Орищин – пізніше знаний суддя міжнародної кваліфікації.

У 1940 р. будинок “Дністра” націоналізували. Одразу після війни спортивні зали перейшли у господарство т-ва “Спартак”, яке утримувало їх до 1987 р. Тут займалися боротьбою, боксом, надалі гімнастикою та найуспішніше – фехтуванням. У цих стінах фехтували чемпіон ХІХ Олімпійських ігор у Мехіко (1968), Мюнхені (1972) Віктор Сидяк, призер олімпіад 1968, 1972, 1976 рр. рапірист Василь Станкович, також рапірист Євген Рюмін, шабліст Сергій Приходько. Тут починала фехтувати чемпіонка Олімпійських ігор у Лондоні (2012) Яна Шемякіна.

Стара спортивна зала надалі слугує спортсменам. Сьогодні у ній влаштували спеціальну фехтувальну залу, яка належить спортивному т-ву “Україна”.

Пов'язані історії

Архітектура

Історично будинок мав культурно-просвітницьку, торговельну, спортивну та житлову функції. Будинок наріжний, фасадами виходить на вул. Руську та вул. Підвальну. Триповерховий, з асиметричним і складним планом. Система внутрішніх приміщень компонується навколо просторого подвір’я.

На 1-му поверсі у правому крилі будинку розташована спортивна зала, що належала т-ву “Сокіл-Батько”. Друга спортивна зала у тому ж крилі будинку тепер використовується як кабінет лікувальної фізкультури та масажу. В колишньому адміністративному приміщенні “Сокола-Батька” тепер розміщена аптека. У головній спортивній залі та кабінеті збереглися залишки гімнастичних приладів поч. ХХ ст.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Руська, 20 – І-ша міська поліклініка

Детальніше про місце

Персоналії

Ярослав Благітка – провідний гімнаст “Сокола-Батька” у 1930-і рр.
Альфред Будзиновський – голова Українського гімнастично-спортивного товариства “Сокіл-Батько” (1901–1908 рр.). Його зусиллями зали у “Дністрі” були орендовані спортивним товариством.
Йосиф (Йосафат) Коциловський – доктор теології, єпископ у Перемишлі. Важкоатлет, гімнаст. 1896 р. у Празі склав іспит на керівника руханки. Керівник гімнастичних вправ у залах “Сокола-Батька” в будинку “Дністра”.
Євген Орищин – гімнаст, відомий у 1930-х рр. Тренувався у залах “Сокола-Батька” в будинку “Дністра”. Пізніше – суддя найвищої світової кваліфікації, обслуговував олімпійські змагання у Мехіко (1968), Мюнхені (1972), Монреалі (1976), Лос-Анжелесі (1984).
Віктор Сидяк – шабліст, заслужений майстер спорту, чемпіон ХІХ Олімпійських ігор у Мехіко (1968). Починав тренування у залі т-ва “Спартак” на вул. Руській, 20.
Василь Станкович – рапірист, заслужений майстер спорту, срібний призер ХІХ Олімпійських ігор у Мехіко (1968). Починав тренування у залі т-ва “Спартак” на вул. Руській, 20.
Яна Шемякіна – шпажистка, чемпіон ХХХ Олімпійських ігор у Лондоні (2012). Єдина львів’янка серед чемпіонів від України на Лондонській Олімпіаді. Починала тренування у залі т-ва “Спартак” на вул. Руській, 20.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/3806.
  2. Діло, 1906, №223, 3, 17.
  3. Діло, 1906, №227, 3, 21.
  4. Ілюстрований народний календар товариства “Просвіта” на рік звичайний 1907 (Львів, 1906).
  5. Б. Є. Трохим’як, Фізичне виховання і спортивний рух у Західній Україні (з початку 30-х років ХІХ ст. до 1939 р.) (Київ: ІЗИН, 1997).
  6. Ігор Жук, Будинок товариства “Дністер”, Історико-архітектурний атлас Львова, серія ІІ, зошит 1 (Львів: Центр Європи, 1996).
  7. О. Вацеба, Нариси з історії спортивного руху в Західній Україні (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997).
  8. Ю. Кордіяк, Чемпіони живуть у Львові (Львів: Каменяр, 1980).
Автори опису – Христина Харчук, Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення