Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Вул. Пекарська, 59 – колишній "Руський Інтернат"

ID: 2447
Триповерховий будинок споруджений у 1881–1887 рр. за проектом арх. Альбіна Заґурського як частина монастиря ордену Воскресенців, у ньому розмістився "Руський інтернат". Зразок архітектури історизму (необароко). Станом на 2014 будинок перебував у власності УПЦ МП.

Історія

Після придбання земельної ділянки у 1880 р. вже наступного року в існуючих приміщеннях був відкритий малий інтернат для "руських хлопців". Ксьондз Валеріан Калінка (Kalinka) одразу поставив питання про будівництво для цього інтернату нового корпусу. Душпастир радився з багатьма спеціалістами, а передусім із ксьондзом Скроховським, який за фахом був архітектором. Наріжний камінь для будівництва освятили у квітні 1881 р. Для розгляду було подано кілька проектів, серед яких обрали проект Альбіна Заґурського (Zagórski), затверджений у магістраті в серпні того ж року. Будівництво вели дуже інтенсивно, і вже у квітні 1882 р. посвятили хрест над каплицею, в який вклали документ із написом. Основним положенням цього документу було те, що хрест цей встановили для сприяння "згоди між Польщею та Руссю, щоб завдяки цій згоді Свята віра католицька утвердилася в цьому краю і у різні сторони на схід поширилася". Руська каплиця була завершена у листопаді. Були плани встановити в ній іконостас, але вирішили перенести туди вівтар із монастирської каплиці.

Вже 1884 р. згромадження придбало сусідні ділянки з метою розширення монастиря. Зокрема це була ділянка Гертнера, на якій пізніше й був побудований новий корпус. Його проект виготовив той же Альбін Заґурський набагато пізніше – у 1896 р. Наступного, 1897 р., добудову здійснили, і у цьому вигляді будівля дійшла до нашого часу.

Після Другої світової війни будинок перейшов до рук військових як лікувальний заклад Міністерства оборони. 2013 р. розпорядженням голови Львівської облдержадміністрації зі сфери управління Міністерства оборони ці споруди перейшли до сфери управління ЛОДА для подальшої передачі Українській православній церкві Московського патріархату. Цьому передувала суперечка між протестантською та православною громадами. Сьогодні громадськість міста продовжує оскаржувати це рішення. Існує думка про створення в цих корпусах літературного музею або передачі нерухомості для виховного закладу неповносправних дітей. Станом на 2014 рік будівля не використовувалася.

Архітектура

Одна зі складових комплексу споруд колишнього монастиря Воскресенців (Zmartwychwstańców). Розташований у східній частині давньої монастирської ділянки. Через надбрамний корпус з’єднаний із колишнім будинком семінарії. Мурований з цегли, тинькований, у плані прямокутної форми, триповерховий. Складається з двох об’ємів: давнішого північного та новішого південного. Основним акцентом давньої будівлі є колишня "руська" каплиця у її північній частині, апсида якої виступає від західного фасаду. Південну частину давнього об’єму займала "латинська"каплиця – її приміщення переплановане у радянський період. Давня будівля – семиосьова, з гранчастою апсидою, завершеною банею. Центральну вісь акцентує вхід, виділений в радянський період заскленим ґанком. Вікна прямокутні, на апсиді – аркові, членовані пілястрами коринфського ордеру. Профілі-розкріповки бічних каплиць фланковані рустованими лізенами.

Новіший об’єм прилягає з півдня: п’ятиосьовий, у зовнішньому опорядженні фасадів він повторює вистрій давнішого об’єму – рустований партер, трикутні сандрики вікон 2-го поверху, широкі профілі міжповерхової тяги. Чільний фасад будинку з головним входом виходить на озеленену ділянку від вул. Пекарської. Фасад триосьовий, завершений трикутним фронтоном із круглою люкарною у тимпані. Східний фасад має 12 осей, тинькований, без декоративних елементів.

За стилістичними ознаками західний фасад є класичним прикладом неоренесансу, натомість важкі форми південного фасаду виходять за рамки цього стилю. Архітектор, очевидно, намагався прив’язати форму його фронтону до опорядження костелу, презентуючи себе як шанувальника еклектики.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Пекарська, 55-59 – комплекс будівель колишнього монастиря Воскресенців

Детальніше про місце
Опис

Вул. Пекарська, 59 – колишній костел Воскресіння Христового

Детальніше про місце
Опис

Вул. Пекарська, 59 – колишній надбрамний корпус монастиря

Детальніше про місце

Персоналії

Альбін Заґурський (Albin Zagórski) (1846–1910) – архітектор, автор архітектурних проектів у Львові та інших місцевостях Галичини.
Вавжинець Дайчак (Wawrzyniec Dayczak) (1882–1968) – архітектор, педагог, політичний діяч.
Валеріан Калінка (Walerian Kalinka) (1826– 1886) – історик, священик, політичний діяч, прибічник культурно-релігійної єдності поляків та русинів.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/2324.
  2. Betlej A., Kościół p. w. Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa oraz klasztor, seminarium i "Internat Ruski" ks. Zmartwychwstańców, Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wshodnich dawnej Rzeczypospolitej, Cz. I Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa Ruskiego, T. 12 (Kraków, 2004), 103-116.
  3. Kraszewski J. I., Braci Zmartwychwstańcy (Warszawa: Editon, 2000).
  4. Łoziński B., Leksykon zakonów w Polsce (Warszawa, 1998), 245-246.
  5. Мельник Ігор, Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини (Львів: Центр Європи, 2008), 318-319.
  6. УПЦ МП отримала майно у центрі Львова під єпархіальне управління, "Історична правда", 13.01.2014.
Автор опису – Ігор Сьомочкін
Редактор – Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин