Вул. Пекарська, 19 – школа-інтернат №102 для дітей з розумовими вадами
Історія
Якась велика садиба була тут ще у XVIIІ сторіччі. Її можна побачити на плані Жана Ігнатія дю Дефі. Посол Галицьких штатів, граф Костянтин Семенський, дідич містечка Маґерова, замовив проект палацу в архітектора Фридерика Баумана, що походив із Міттави (тепер Елґава) в Курляндії (Курземе, частина Латвії). Палац на Пекарській було збудовано до 1849 року.
Син графа Костянтина, Вільгельм Станіслав Семенський (1827-1901), дослужився до звання таємного радника цісарського двору, був членом австрійської Палати панів, кавалером Мальтійського ордену. Він перебудував палац у 1873-1877 рр. Проект розробив архітектор А. Ваґнер у стилі французького бароко. Іван Левинський та Ян Томаш Кудельський у 1891-1894 рр. реконструювали палац, який зберіг донині свій зовнішній вигляд. Оздобленням фасаду та інтер’єрів палацу займався скульптор Петро Віталіс Гарасимович.
1856 року Вільгельм Станіслав одружився зі Софією Левицькою. І їх спадкоємець Станіслав Костка Костянтин Марія Фелікс (1864–1918) писався вже Семенським-Левицьким. Відтоді на фасаді палацу зберігся вензель S. L. Нащадки цього роду живуть зараз у Канаді, а їх палац у Львові чекає на поважну реставрацію.
У 1930-х рр. сюди перенесли з Народного дому філію української Академічної гімназії. В повоєнні часи тут була середня школа №36, згодом в палацовому комплексі розмістили спеціалізовану школу-інтернат № 102. Ліворуч від брами на стіні офіцини встановлена меморіальна таблиця, яка сповіщає, що тут у філії української Академічної гімназії навчався Володимир Щигельський (Бурлака) (1920-1949), командир УПА на Закерзонні.
Пов'язані історії
Архітектура
Палац схожий на давню магнатську резиденцію, має бічні двоповерхові офіцини та просторе подвір'я, з добре збереженою металевою огорожею ХІХ ст. Сам палац – цегляна тинькована будівля, двоповерхова, з мансардним дахом, у плані наближена до прямокутника. Головний південний фасад акцентований двома виступами бічних ризалітів та великим картушем на осі. Яруси членовані широкими тягами. Нижній ярус виділений рустом. Вікна прямокутної форми, в обрамленнях, на ризалітах - великі аркові вікна, фланковані пілястрами. Завдяки перебудові 1891-1894 рр. фасад палацу набув ефектного вистрою у стилі ІІ Французької імперії (часто називають ще його стилем ІІІ імперії). Бокові ризаліти завершено високими мансардовими дахами з люкарнами й декоративними ґратами, вікна прикрашено багатим скульптурним декором.
На схід від головної брами розміщений в'їзд до стаєнь та манежу, він оздоблений двома головами коней, адже Вільгельм Станіслав Семенський був президентом Галицької комісії з вирощування коней та великим шанувальником цих тварин.
Персоналії
Джерела
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
