Вул. Лисенка – парк “Стара стрільниця”

Упродовж 1820–1840-х рр. комплекс паркової архітектури Львова поповнився новими цінними об'єктами. Оцінюючи тогочасні досягнення львівського садівництва, Зиґмунт Станкевич (Stankiewicz) дає таке пояснення: "Адже була це епоха найвищих чеснот домашнього вогнища, недарма звана бідермаєрівською, бо велику участь в ній мали сентиментальні німці, закохані у пісні, зелень і романтичні прогулянки. Так як тоді любили дерева і зелень — раніше ніколи ніхто не оточував їх подібним сентиментом" (Stankiewicz, 1929, 63).

До нових озеленених територій, облаштованих у Львові за доби бідермаєру, належить невеликий парк міської стрільниці. Закладений на ділянці, виділеній у 1775 p. стрільцям львівської міської міліції — т. зв. "Стрілецькому братству" (Confratemitas Jaculatorum). Ця військова структура за пізнього середньовіччя формувалася міськими цехами для оборони Львова.

Її діяльність пов'язувалась з численними традиціями, зокрема, з процедурою стрілецьких змагань і виборів найвправнішого стрільця, який отримував титул "куркового короля". Ритуал виборів відбувався щорічно на католицьке свято Божого Тіла. З часом львівське "куркове товариство" втратило функцію військової організації, перетворюючись на елітний міський клуб — об'єднання багатих міщан ("колтунерії").

У другій половині ХVІІІ ст. для потреб товариства надали велику садову ділянку, розташовану неподалік від Замкової гори, під схилом меншої височини — т. зв. гори Стефана. Тут товариство облаштовало стрільницю і проводило свої традиційні збори та ритуали. Повз територію стрільниці була прокладена вулиця, названа згодом "Курковою" (сучасна вул. Лисенка).

Цю територію впорядкували у 1823 р., коли професор Ернст Віттманн (Wittmann) заклав тут ботанічний сад. Поруч з садом у 1825–1829 рр. за проектом архітектора Франца Трешера (Trescher) спорудили будинок стрільниці з приміщенням для зборів та святкувань. У 1870–71 рр. з'явився новий будинок, запроектований Йозефом Енгелем (Engel).

Подальші роботи з упорядкування саду стрільниці і розширення його як пейзажного парку були проведені 1890 p. У ювілейній публікації "Місто Львів у період самоврядування 1870–1895" зазначено: "У 1890 р. збільшено будинки і приоздоблено сад ціною значних витрат, завдяки громадській доброчинності п. Леона Братковського (Bratkowski)". Звіт констатує, що "дуже піднеслася і була впорядкована за останні п'ять років Міська стрільниця... Цей сад має свою гарну традицію і є дуже милим місцем прогулянок" (Miasto Lwów, 1896, 179, 319).

Під кінець 1940-х рр. старовинний парк Куркового братства перетворили на міський парк культури і відпочинку. Але з відкриттям нового парку ім. Богдана Хмельницького, парк стрільниці, фактично, припинив своє функціонування.

У будинку колишнього стрілецького товариства за радянських часів господарем був ансамбль пісні і танцю Прикарпатського військового округу. Зараз будівлю передали військово-історичному музею — Музею визвольних змагань України.