вул. Личаківська – Личаківський парк
Личаківський парк – невеликий міський парк на височинах північно-східного району Львова, що знаходиться біля перетину вулиць Личаківської та Пасічної. За характером композиції належить до парків ландшафтного типу. Створений у 1892 р. за проектом видатного майстра львівської садово-паркової архітектури, багаторічного “інспектора плантацій” Арнольда Рьорінґа.
Личаківський парк віддалений від центральної частини міста, і є одним із найзатишніших куточків Львова. Домінанта його деревостану – чорні сосни.
Архітектура
Личаківський парк розташований на розі вулиць Личаківської та Пасічної, у північно-східній частині Львова, неподалік від меморіального комплексу “Пагорб слави” та Личаківського цвинтаря. На півдні з його територією межує спортивна база Львівського університету, на заході – стадіон “СКІФ”, амфітеатр якого входить у парковий масив. Отже, Личаківський парк має у сусідстві два спортивні комплекси і два кладовища.
Найвиразнішим акцентом архітектурного оточення парку є церква Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ (колишній костел Матері Божої Остробрамської), побудована з протилежного боку вул. Личаківської на височині.
До парку можна дістатися трамваєм № 2, доїхавши до кінцевої зупинки на початку Пасічної.
Личаківський парк засновано на мальовничих піщаних пагорбах, які височіють над східною частиною Львівської улоговини. Природний рельєф цієї місцини визначив ландшафтний характер композиції парку, проект якого розробляв Арнольд Рьорінґ (Röhring). Його планувальна структура контрастує з пізнішим регулярним стилем “Пагорба слави”).
Доріжки, що звиваються на схилах, ведуть до кількох оглядових точок, з яких відкриваються гарні панорами у західному напрямку на Замкову гору та середмістя. У північний частині парку, прилеглій до вул. Личаківської, над скарпою стоїть пам’ятник Войцеху Бартошу Ґловацькому.
Наприкінці ХІХ ст. на території новоствореного міського парку (площа становила тоді 8,4 га), на піщаних ґрунтах верхнього Личакова було висаджено хвойні дерева і берези (Kowalczuk, 1896, 320).
Особливістю деревостану Личаківського парку є домінування чорної сосни. Тут ростуть також клени, липи, каштани, є декілька видів чагарникової флори. Олена Степанів писала: “Рослинність парку дуже проріджена, бо ґрунт тут пісковий, перемішаний з вапняковим грузом. Росте тут сосна, ялиця, береза та чорна сосна. Вхід до парку з вул. Личаківської (трамвай ч. 1) і Пасічної” (Степанів, 1992, 46–47).
За інформацією путівника Мечислава Орловича, на початку 1920-х рр. територія Личаківського парку займала 6,1 га (Orłowicz, 1925, 8). Пізніше її було розширено за рахунок пустирів з боку “Пагорба слави”. Зараз загальна площа парку становить 12,36 га.
Персоналії
Баранський
Францішек (Franciszek Barański) – краєзнавець, автор путівника.
Ґловацький
Войцех Бартош (Wojciech Bartosz Głowacki) – польський повстанець.
Костюшко
Тадеуш (Tadeusz Kościuszko) – провідник польського повстання.
Крип’якевич
Іван –
історик.
Марковський
Юліан (Julian Markowski) – скульптор.
Обмінський
Тадей (Tadeusz Obmiński) – архітектор.
Орлович
Мечислав (Mieczysław Orłowicz) – краєзнавець, автор путівників.
Рьорінґ
Арнольд (Arnold Röhring) – ландшафтний архітектор,
проектант парків.
Степанів
Олена – історик,
географ, громадська діячка.
Джерела
- Іваночко У., Лінда С. , Максим’юк Т., Петришин Г. Архітектура історизму (40–90-і роки ХІХ ст.) // Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ – ХХІ ст., ред. Ю. Бірюльов (Львів: Центр Європи, 2008), 238–385.
- Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові (Львів: Каменяр, 1991).
- Степанів О. Сучасний Львів: Путівник (Львів: Фенікс, 1992).
- Barański F. Przewodnik po Lwowie: Z planem i widokami Lwowa (Lwów, [1902]).
- Kowalczuk M. Rozwόj terytoryalny miasta // Miasto Lwów w okresie samorządu 1870–1895 (Lwów, 1896), 299–351.
- Krajewski A. Lwowskie przedmieścia: Obrazki i szkice z przed pόł wieku. Z 16 rycinami w tekście (Lwów, 1909).
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie: Ze 102 ilustracjami i planem miasta. Wydanie drugie rozszerzone (Lwów – Warszawa: Książnica-Atlas, 1925).
- Stankiewicz Z. Ogrody i plantacje miejskie // Lwów dawny i dzisiejszy: Praca zbiorowa pod redakcja B. Janusza (Lwów, 1928), 62–71.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення